Справа № 182/6967/25
Провадження № 3/0182/2756/2025
Іменем України
30.10.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П., розглянувши матеріал, який надійшов від Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи - Інтерпайп ОСОБА_2 , працюючого бригадиром, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за правопорушення передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП, -
В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. перебувають адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 450231 від 15.10.2025 року, 13.10.2025 року о 17.30 годин, ОСОБА_1 знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері, а саме погрожував фізичною розправою та виражався нецензурною лайкою в її бік, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю. Вчинив повторно протягом року.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином під підпис у протоколі та повідомленні про запрошення до суду. Причин неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не находило. Справа розглядалася за наявними матеріалами.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Тому враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, зміцнення законності.
Відповідно до ч.3 ст. 173-2 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі наявними матеріалами: інформацією, зафіксованою у протоколі про адміністративні правопорушення ВАД № 450231 від 15.10.2025 року та у електронному рапорті поліції, протоколом приняття заяви про вчинене правопорушення від 13.10.2025 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , копією постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Вивчивши матеріали справи, ґрунтуючись на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП. Враховуючи всі обставини справи, особу порушника, вважаю що стягнення ОСОБА_1 має бути у вигляді штрафу.
Керуючись ст. 33, 40, ч.3 ст. 173-2, ст. 221, ст. 284 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого за ч.3 ст. 173-2 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя: А. П. Чуприна