справа № 179/155/25
провадження № 2-во/179/28/25
31 жовтня 2025 року суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Т.А. розглянувши заяву адвоката Іванової Аліни Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
22 жовтня 2025 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява адвоката Іванової Аліни Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Адвокат Іванова А.Є. в заяві посилається на те, що у підготовчому судовому засіданні призначеному на 08.09.2025 року представником відповідача - адвокатом Кравцовим С.О. було заявлено клопотання про призначення судової фоноскопічної експертизи аудіо-звуку, в цьому ж судовому засіданні постановлено ухвалу (вступну та резолютивну частину) від 08.09.2025 року суддею Ковальчук Т.А. Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області, якою у задоволенні клопотання представника відповідача Кравцова С.О. про призначення судової фоноскопічної експертизи аудіо-звуку по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики було відмовлено.
Повний текст постановленої ухвали від 08 вересня 2025 року було виготовлено 11 вересня 2025 року, та доставлено до електронного суду в той же день.
Так у повному тексті постановленої ухвали судді Ковальчук Т.А. Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2025 року у справі № 179/155/25, провадження №2/179/226/25 в описовій частині, а саме в абзаці 18 допущено описку.
У вказаній ухвалі міститься речення: «Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача, зазначивши, що стороною відповідача не заперечується факт належності записаного голосу на представленому суду диску саме ОСОБА_2 та Криницькому М.А.».
Заявник вважає, що у вищезазначеній ухвалі була допущена описка, а саме: у стороні по справі, замість вірного зазначення сторони «позивача», зазначено невірно сторону «відповідача», оскільки у даному підготовчому судовому засіданні саме стороною позивача, тобто його представником - Салтисюком Ю.В. заперечувалося проти задоволення поданого клопотання представника відповідача - Кравцова С.О. про призначення фоноскопічної експертизи аудіо-звуку, зазначивши, що стороною позивача не заперечується факт належності записаного голосу на представленому суду диску саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тобто саме представник позивача - ОСОБА_3 не заперечив факт належності записаного голосу ОСОБА_2 , а стороною відповідача було лише заявлено клопотання про проведення такої експертизи на підстав того, що стороною позивача постійно змінюються та перекручуються факти та з цією метою саме і подавалося клопотання для належності записаного голосу.
Заявник вважає за доцільне подати заяву про виправлення допущеної описки в повному тексті постановленої ухвали судді Ковальчук Т.А. Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2025 року у справі №179/155/25, провадження №2/179/226/25, в її описовій частині в абзаці 18, а саме усунути допущену описку у стороні по справі, замість невірного зазначення сторони «відповідача», зазначити вірну сторону «позивача».
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вивчивши матеріали справи, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні заяви за наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Положення статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності».
В п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності,які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Звертаючись до суду із заявою про виправлення описки, адвокат Іванова А.Є. просила виправити описку, допущену в ухвалі Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2025 року у справі №179/155/25, провадження №2/179/226/25, в її описовій частині в абзаці 18, а саме усунути допущену описку у стороні по справі, замість невірного зазначення сторони «відповідача», зазначити вірну сторону «позивача».
Разом з тим, в мотивувальній частині (абзац 29) ухвали Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2025 року зазначено: «Натомість питання належності записаного голосу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на представленому суду аудіо-запису не заперечується стороною позивача, у зв'язку з чим не є предметом дослідження у даній справі.»
Таким чином, відсутні правові підстави для виправлення описки в описовій частині ухвали суду, оскільки зазначена описка не впливає на можливість реалізації та подальшого виконання судового рішення.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви адвоката Іванової Аліни Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2025 року необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 260, 269 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви адвоката Іванової Аліни Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.А.Ковальчук