справа № 179/1435/25
провадження № 2/179/758/25
30 жовтня 2025 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.
за участю секретаря судового засідання Хорольської І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що 08 січня 2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №3701010313/202717 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1800 грн. на платіжну картку на строк 30 днів зі сплатою 1,85% на добу. Кредитний договір укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується їх дотримуватися.
31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором №3701010313/202717 від 08.01.2020, укладеним з ОСОБА_1
03.06.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №3701010313/202717 від 08.01.2020 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
Станом на 25.06.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5363,10 грн., яка складається із: 1800 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3563,10 грн.- прострочена заборгованість за процентами.
Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, проте станом на дату подання позову зазначена вимога була залишена без виконання.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №3701010313/202717 від 08.01.2020 у сумі 5363,10 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 1800 грн., прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 3563,10 грн, а також стягнути судові витрати.
Ухвалою від 01 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
30.09.2025 представником позивача подана заява про розподіл/компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розгляду справи, відповідно до якої представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу у його відсутність, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність суду не надав. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено, що 08.01.2020 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №3701010313/202717 на суму 1800 грн., строком на 30 днів зі сплатою 675,25% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Договір та Додаток № 1 до нього підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R18178 (а.с.18, 21).
Направлення ТОВ «ГОУФІНГОУ» ОСОБА_1 на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора R18178, підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.13).
Згідно додатку до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» вих. № 2025-ПО/217 від 19.08.2025, 08.01.2020 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який зазначений відповідачем у кредитному договорі, було перераховано кошти в сумі 1800 грн. (а.с. 27-28).
31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 1-31/05/2021, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-31/05/2021 від 31.05.2021 до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 по договору № 3701010313/202717 від 08.01.2020 на загальну суму 5363,10 грн. (а.с. 12, 22-26).
03.06.2021 між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» було укладено договір № 1-03/06/2021 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відступило ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 1-03/06/2021 про відступлення права вимоги від 03.06.2021 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» перейшло право вимоги до до ОСОБА_1 по договору № 3701010313/202717 від 08.01.2020 на загальну суму 5363,10 грн. (а.с. 11, 14-17, 30).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №3701010313/202717, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», станом на 26.05.2025 (включно), складає 5363,10 грн., з яких: прострочене тіло - 1800 грн.; прострочені відсотки - 3563,10 грн. (а.с. 10).
ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» засобами поштового зв'язку на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено Вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с. 9,32).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст.626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст.1018 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст.1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст.1077 ЦК України).
Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як вбачається зі ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст. ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «ГОУФІНГОУ» укладено кредитний договір від 08.01.2020 №3701010313/202717, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 1800 грн. Кредитний договір укладений в належній формі та погоджені всі його істотні умови, однак відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, отримані кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.
В свою чергу, ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3701010313/202717 від 08.01.2020 у розмірі 5363,10 грн., з яких: 1800 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 3563,10 грн. - прострочена сума за відсотками.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подав, а також не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, не довів відсутність заборгованості. Доказів того, що відповідач виконав свій обов'язок позичальника первісному кредитору, відповідачем суду також не надано.
Отже відповідачем було порушено умови кредитного договору, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту і не виконано обов'язків позичальника, в зв'язку з чим, позивач має право вимагати стягнення наданого відповідачу кредиту та відсотків.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 5363,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Судовий збір, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги представником позивача надано суду: договір про надання правової допомоги №11/07/2025 від 11.07.2025 року; Акт про отримання правової допомоги від 15.09.2025, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг становить 10500 грн., а саме: зустріч та консультація щодо перспектив судового врегулювання тривалістю 1 година вартістю 2000 грн., складання позовної заяви тривалістю 2,5 години вартістю 5000 грн., клопотання/заяви та складання процесуальних документів тривалістю 1,5 години - 3000 грн., канцелярські витрати на виготовлення копій документів/відправка поштової кореспонденції - 500 грн.; рахунок від 15.09.2025 на суму 10500 грн., платіжна інструкція №9542 від 15.09.2025 про перерахування грошових коштів у розмірі 10500 грн. за надання правничої допомоги (а.с.16-17,51-53).
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що справа є малозначною, предмет позову про стягнення заборгованості не є складним, не потребує складних правових досліджень, вивчення великого обсягу фактичних даних та аналізу первинних документів, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими, а обсяг наданих доказів є невеликим.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Пархомчуком С.В. послуг, суд дійшов до висновку про необхідність зменшення суми стягуваних з відповідача витрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, та необхідних процесуальних дій сторони.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (а.с.1).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором №3701010313/202717 від 08.01.2025 у загальному розмірі 5363,10 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят три грн. 10 коп.), з яких: 1800 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 3563,10 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч грн.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», ЄДРПОУ 44243120, адреса місцезнаходження: 01042, м.Київ, вул.Саперне Поле, буд12, інше нежитлове приміщення 1008.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 30.10.2025.
Суддя О.Ю. Кравченко