Справа № 766/17948/24
н/п 2/766/6839/25
30 жовтня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого судді Булах Є.М.
Секретар судового засідання Кошева А.П.
Справа №766/17948/24; провадження №2/766/6839/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за
позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», поданої представником - адвокатом Міньковською Анастасією Володимирівною в інтересах позивача (ЄДРПОУ 387580239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8)
до
відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
учасники справи: не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду по суті, ухвалив рішення про наступне та,-
встановив:
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
22 жовтня 2024 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № L2285048 від 20.02.2019 в розмірі 41 053,26 грн., з яких 26 896,29 грн - сума заборгованості за договором кредиту, 11 733,34 грн. - суми інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань, 2 423,63 грн. - 3 % річних, та судові витрати, пов'язані із розглядом справи, а саме: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 20.02.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № L2285048. Кредитор за цим договором виконав його умови та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості, загальний її розмір становив - 26 896,29 грн., яка складалася з тіла кредиту в розмірі 13 300,00 грн, заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 2 513,00 грн., а також інших видів заборгованості (в тому числі комісії та пені) в розмірі 11 083,29 грн.
01.07.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 01072019, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за договором кредитної лінії № L2285048, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно відповідача. Станом на дату укладання цього договору сума заборгованості відповідача за кредитним договором складала 26 896,29 грн.
25.07.2024, відповідно до протоколу загальних зборів № 1706, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейменовано на «ТОВ «ВІН ФІНАНС».
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору кредитної лінії, утворилася заборгованість за взятими на себе відповідачем зобов'язаннями перед новим кредитором «ТОВ «ВІН ФІНАНС» у розмірі 41 053,26 грн., яка складається з сума заборгованості за договором кредиту у розмірі 26 896,29 грн., суми інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань у сумі 11 733,34, та 3 % річних у розмірі 2 423,63 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у зазначеному розмірі та судові витрати, які складаються з: судового збору (без зазначення його розміру) і витрат на професійну правничу допомогу (без зазначення її розміру). Просив поновити строки позовної давності для подання позову.
Відповідач відзиву на позов не подав, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.
ІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. У справі призначались судові засідання, що неодноразово відкладались через неявку відповідача та відсутності доказів належного повідомлення останнього про судовий розгляд справи. В чергове справу призначено до розгляду на 30.10.2025 року.
Представник позивача у час, призначений для розгляду справи не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.
У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач повторно не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за останнім відомим суду місцем проживання у встановленому законом порядком, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.
ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судові засідання, що призначались на 25.09.2025 року та 30.10.2025 року повторно не з'явився, про день, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомляв. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідач, будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи відсутність заперечень позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухваленням рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
Судом встановлено, що 20.02.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 підписано Спеціальні умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG7939807 (далі - Спеціальні умови), відповідно до якого ОСОБА_1 мав отримати кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитної лінії - 11 100,00 грн., сума кредиту - 11 100,00 грн., відсоткова ставка в день - 0,65 %, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю в день - 166,50 грн, потенційний ліміт кредитної лінії - 20 000,00 грн, загальна вартість кредиту - 13 265,00 грн, річна відсоткова ставка - 234%, дата повного погашення - 22.03.2019, штраф, якщо є - 50%.
До Спеціальних умов позивачем долучено три Паспорти споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (далі - Паспорт споживчого кредиту) без зазначення їх дати, відповідно до яких ліміт кредиту складає 13 300,00 грн. (11 100,00 грн), строк кредитування - короткостроковий кредит з терміном оплати від 7 днів до 30 днів, строк надання кредиту - протягом 3 робочих днів (у разі схвалення кредитодавцем заяви позичальника та підписання договору кредитної лінії), відсоткова ставка в день - 0,71 (0,65%)%, річна відсоткова ставка - 256,91% (234,00%).
Також до позовної заяви долучено:
- додаткову угоду № АМ8587535 до Спеціальних умов, укладену 26.02.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 ;
- додаткову угоду № АМ4071882 до Спеціальних умов, укладену 28.02.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 ;
- додаткову угоду № АМ4071882 до Спеціальних умов, укладену 28.02.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 .
01.07.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено Договір відступлення прав вимоги № 01072019 від 01.07.2019.
Наказом №55-к від 25.07.2024 року з 25.05.2024 року змінено назву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс», підстава: Протокол №1706 Загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» від 25.07.2024 року.
ІV. Оцінка Суду.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України ).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України ).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно правового висновку КЦС у складі ВС у постанові від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За обставинами цієї справи встановлено, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надані Спеціальні умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG7939807 від 20.02.2019, додаткові угоди до цих же Спеціальних умов від 26.02.2019 та 28.02.2019 при цьому у позовній заяві посилається на укладення між ТОВ «ФК «Дінеро» та відповідачем «Договору кредитної лінії» № L2285048 від 20.02.2019, нічого не зазначаючи про Договір кредитної лінії № AG7939807 від 20.02.2019.
Однак, Договору про споживчий кредит або Договір кредитної лінії № L2285048 від 20.02.2019, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 , до позовної заяви не долучено. Натомість, долучені до позову документи свідчать про існування Договору про споживчий кредит або Договір кредитної лінії № AG7939807, який також не долучено до позовної заяви. Відсутність вказаних документів позбавляє суд можливості здійснити аналіз обґрунтованості позовних вимог та відповідності доказів долучених до позовної заяви, в обґрунтування наявності підстав для звернення позивачем до суду за захистом порушеного права.
Додана до позову Виписка розрахунку станом на 30.10.2019, відповідно до якої за договором № AG7939807 (L2285048) від 20.02.2019 у відповідача перед ТОВ «ФК «Дінеро» утворилася заборгованість у розмірі 26 896,29 грн. містить відомості про те, що 22.03.2019 та 20.04.2019 строк дії договору продовжувався на 30 днів кожного разу, однак доказів такого продовження (додаткових угод тощо) суду не надано.
Надані суду для дослідження розрахунок суми заборгованості за кредитним договором № L2285048 від 20.02.2019 інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до якого за період з 28.08.2021 до 28.08.2024 сума інфляційних втрат складає 11 733,34 грн, а за період з 28.08.2021 по 31.12.2023 сума штрафних санкцій у вигляді 3% річних складає 2 423,63 грн. та Розрахунок заборгованості за договором № AG7939807 за період з 20.02.2019 по 30.10.2019, де станом на 26.06.2024 вказана заборгованість у розмірі 26 896,29 грн, з яких: 13 300,00 грн. - тіло кредиту, 2 513,00 грн. - проценти для початково зазначеної тривалості, 4 433,29 грн. - нараховані штраф/пеня, 6 650,00 грн. - комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю, свідчить про те, що між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено два різні договори, однак жодного з них до матеріалів позову позивачем не долучено.
Крім того, судом встановлено, що у наданих позивачем розрахунках заборгованості зазначено періоди, за який утворилася заборгованість, однак ці періоди є різним, у той час, як у позовній заяві відсутнє жодне обґрунтування вказаного позивачем періоду, за який утворилася заборгованість за кредитними зобов'язаннями. При цьому, є незрозумілими сума 6 650,00 грн, яка включена до розрахунку як «комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю», та 2 513,00 грн., яка вказана як «проценти для початково зазначеної тривалості». Обґрунтувань, щодо стягнення вказаних сум у розрахунку позовна заява також не містить.
Отже, надані суду розрахунки не підтверджують існування кредитної заборгованості. За наявними в матеріалах справи документами встановити та перевірити визначену позивачем суму заборгованості неможливо, як і неможливо перевірити сам факт надання кредитних коштів позичальникові у відповідному розмірі.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
До матеріалів позовної заяви долучено Договір відступлення прав вимоги № 01072019 від 01.07.2019, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» (Кредитор) передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (Новому Кредиторові) за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами, вказаними у Реєстрах Боржників, укладених між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості) - п. 1.1. Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрах Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними договорами (п. 1.2.).
До Договору відступлення прав вимоги № 01072019 долучено Реєстр боржників як Додаток № 1 до Договору, який не містить відомостей про боржника ОСОБА_1 та відомостей про кредитний договір, що укладено між кредитодавцем «ТОВ «ФК «Дінеро» та позичальником ОСОБА_1 .
Отже, доказів на підтвердження того, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набула прав Нового Кредитора у правовідносинах, які склалися між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та боржником за кредитними договорами (договорами кредитної лінії) ОСОБА_1 , суду не надано, а відтак, підстав вважати, що відбулася переуступка боргу у суду відсутні.
На підставі викладено, судом встановлено, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження як надання кредитних коштів відповідачу, так і наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку вимог.
Аналіз досліджених судом доказів, наданих позивачем, свідчить про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог на предмет існування Договору кредитної лінії, про який йдеться у позовній заяві, набуття факторинговою компанією (позивачем) права вимоги до відповідача, а також заборгованості відповідача перед позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
V. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Частиною першою ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на їх оплату.
На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 387580239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», ЄДРПОУ 387580239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення складено 30.10.2025 року.
СуддяЄ. М. Булах