Справа № 766/12320/25
н/п 2-а/766/438/25
16 жовтня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Мельник Юрій Олексійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №368 від 10.03.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що 10.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову №368 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Вказана постанова була винесена 10.03.2025 року без його участі. Згідно з постановою, ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, в порушення вимог ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність явки 25.01.2025 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився і продовжував використовувати свій час на власний розсуд, до 09 березня 2025 року, коли прибув в супроводі поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Враховуючи викладене, на позивача було накладено штраф у сумі 17 000 гривень. З даною постановою позивач не погоджується. Про винесення щодо нього постанови позивач дізнався лише після відкриття Корабельним ВДВС у м. Херсоні ПМУЮ МЮ (м. Одеса) 02.06.2025 року виконавчого провадження №78232779 та блокування його рахунків. З метою з'ясування обставин, позивачем було направлено 30.06.2025 року на адресу відповідача адвокатський запит, з проханням надати копії документів, що стали підставою для накладення штрафу. У відповідь на цей запит, відповідач листом №10/9422 від 13.07.2025 року надав копію протоколу про адміністративне правопорушення від 09 березня 2025 року, копію супровідного листа на начальника Корабельного відділу ДВС у м. Херсоні від 21 травня 2025 року та копію повістки №1997153 від 15 січня 2025 року. Щодо копії оскаржуваної постанови, відповідач повідомив, що надати її немає можливості, оскільки вона була складена в двох примірниках, один з яких було направлено на адресу виконавчої служби, а інший позивачу. Проте свій примірник постанови позивач не отримував, документи на підтвердження отримання ним примірника постанови відповідачем не надавалися. У зв'язку з цим, позивачем було направлено 29.07.2025 року адвокатський запит на адресу Корабельним ВДВС у м. Херсоні ПМУЮ МЮ (м. Одеса), з проханням надати копію постанови, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності. У відповідь на це запит, Корабельний ВДВС у м. Херсоні ПМУЮ МЮ (м. Одеса) листом №60145 від 01.08.2025 року надав копію постанови №368 від 10.03.2025 року. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 09.03.2025 року зазначено, що позивач свою вину не визнав та пояснив, що хворів. Позивач дійсно зазначив представнику відповідача, який складав протокол, що у вказаний період хворів, проте також додатково зазначав, що жодної повістки із вимогою з'явитися 25.01.2025 року не отримував. Повістка позивачу не направлялася, а отже у Позивача не виникло обов'язку з'явитися 25.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому всі подальші дії, із складенням протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про вчинення адміністративного правопорушення є незаконними, а тому зазначена постанова підлягає скасуванню. Позивач був присутнім під час складання даного протоколу, свою вину не визнав та пояснив що в цей період хворів та не отримував жодної повістки. Також в протоколі міститься підпис позивача щодо його обізнаності з тим, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11.00 годині 10.03.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), що підтверджується його підписом у відповідній графі протоколу. Проте, насправді позивача було запевнено, що він цілком може не з'являтися, а щодо нього не буде вчинятися жодних дій з притягнення його до адміністративної відповідальності, а йому просто потрібно пройти військово-лікарську комісію для встановлення ступеню придатності, що позивач і зробив 20 березня 2025 року, що підтверджується його військово-обліковим документом. Позивачем було виконано встановлений законодавством обов'язок уточнити свої військово-облікові дані до 16.07.2024 року, що підтверджується відміткою у військово-обліковому документів «дані уточнено вчасно», а тому у відповідача не було необхідності й правових підстав надсилати позивачу повістку з вимогою «для уточнення даних». Таким чином, докази направлення повістки позивачу відсутні, а таке направлення якщо й дійсно відбулося, то здійснено це було неналежним чином, а отже позивач в будь-якому випадку не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 25.01.2025 року, що дає підстави для висновку про те, що у бездіяльності позивача відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Ухвалою від 13.08.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом. Відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не подавав.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 09.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , будучи таким, що перебуває на військовому обліку, проживаючи за адресою АДРЕСА_3 , в порушення вимог абзацу другого ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу сьомого ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність явки на «09-00» год. «25.01.2025 року» до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на вказаний виклик не з'явився і продовжував використовувати свій час на власний розсуд до 09.03.2025 року, коли був затриманий співробітниками національної поліції і доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. У протоколі про адміністративне правопорушення від 09.03.2025 року зазначено, що позивач свою вину не визнав та пояснив, що хворів.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 №368 від 10.03.2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що будучи військовозобов'язаним, проживаючи за адресою: АДРЕСА_4 , в порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність явки 25.01.2025 року о 09-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 на вказаний виклик не з'явився і продовжував використовувати свій час на власний розсуд, до 09.03.2025 року, коли прибув в супроводі поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положеннями ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Приписами статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У відповідності до абзаців 2 та 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Аналізуючи наведені положення законодавства суд робить висновок, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ч.3 ст.210-1 КУпАП, здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, що є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз'ясненням їй прав та обов'язків, а також врученням їй копії протоколу.
Водночас в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.03.2025 року, так само і в оскаржуваній постанові, не зазначено дату належного підтвердження оповіщення військовозобов'язаного.
Відповідно до повістки №1997153 від 15.012025 року позивача було зобов'язано з'явитись 25.01.2025 року о 09 годині для уточнення даних.
Згідно з Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повістка №1997153 була направлена позивачу за адресою АДРЕСА_3 . Проте, зазначений опис вкладення до рекомендованого відправлення №0610224092833 не містить відбитку печатки відділення АТ «Укрпошта», через яке направлялося дане повідомлення.
Згідно трек-номеру рекомендованого відправлення №0610224092833 на вебсайті АТ «Укрпошта», інформація щодо руху відправлення не відображається, а вказано що «Дані про відправлення за номером 0610224092833 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.
Відтак відповідачем не доведено те, що позивач був належно оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд звертає увагу учасників справи, що сам по собі опис адміністративного правопорушення, що міститься в оскаржуваній постанові, не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а відповідно постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Також зі змісту оскаржуваної позивачем постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст.210-1 КУпАП суд встановив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відбувся 10.03.2025 року.
Проте матеріали адміністративної справи не містять належних і допустимих доказів тому юридичному факту, що позивач був належним чином, тобто у порядку, передбаченому КУпАП, повідомлений про день та час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи не містять ані копії повістки із особистим підписом позивача про її отримання, ані зворотного повідомлення від установи поштового зв'язку про її надсилання.
У зв'язку зі встановленими судом порушеннями відповідачем норм права, які у сукупності свідчать про те, що позивач підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не на підставі і в порядку, встановленому законом.
Таким чином, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови було порушено вищезазначені вимоги КУпАП.
Позивач обґрунтовуючи позовну заяву вказує на те, що відповідно до роздруківки витягу з програми «Резерв+», позивач вчасно оновив свої дані 30.05.2024 року з датою проходження ВЛК 20.03.2025 року. Таким чином, автоматизованою програмою, встановлено відсутність порушення правил військового обліку для ОСОБА_1 , протягом періоду винесення постанови з датою по 10.03.2025 року, а тому не порушував вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Що стосується спірного питання чи був позивач повідомлений належним чином, суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень мав можливість надати суду докази належного повідомлення позивача про надходження на його ім'я повістки, проте не зробив цього, а тому суд не може перевірити зазначені обставини. У матеріалах справи відомості про отримання повістки ОСОБА_1 відсутні.
Позивач стверджує, що будь-яких повісток від відповідача не отримував, також в постанові відсутнє посилання на офіційний документ, який направлявся позивачу для явки до органів ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зазначені доводи матеріалами справи не спростовуються.
Тобто, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку позивач ухилився.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.19, 20, 72, 77, 162, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 262, 286, 295 КАС України, ст.ст. 7, 9, 210-1 ч.3, 245, 247, 251, 252, 268, 280 КУпАП, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Мельник Юрій Олексійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №368 від 10.03.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Майдан