Справа № 766/14251/21
н/п 2/766/535/25
01.10.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.
за участю секретаря Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
Позивач 17.08.2021 року звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з АТ «Херсонобленерго» на його користь матеріальну шкоду у розмірі 1187,48 грн та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 14.01.2020 року працівниками АТ «Херсонобленерго» за адресою позивача було проведено перевірку та нібити виявлено самовільне підключення до мереж електропостачальника з порушенням схеми обліку, про що було складено відповідний акт № 133802 від 14.01.2020 року та відключено приміщення позивача від постачання електроенергії. На підставі зазначено акту комісією АТ «Херсонобленерго» було розраховано розмір завданих, внаслідок даного порушення, збитків в загальній сумі 35604,01 грн. 09.12.2020 року Херсонськім міським судом Херсонської області було винесено заочне рішення по справі №766/13365/20 за позовом АТ «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричної енергії, позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Херсонобленерго» 35604,01 грн в рахунок відшкодування вартості електричної енергії та витрати по оплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. Позивачем було подано заяву про перегляд заочного рішення, яку 19.01.2021 року було залишено без задоволення. Тому, позивачем було подано апеляційну скаргу на заочне рішення. Постановою Херсонського апеляційного суду від 30.03.2021 року заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09.12.2020 року скасовано та ухвалено нове, яким позов АТ «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення необлікованої вартості електричної енергії в сумі 35604,01 грн залишено без задоволення. Постачання електричної енергії до приміщення позивача було відновлено у вересні 2020 року. Позивач зазначає, що він поніс матеріальну шкоду, а саме, ним було сплачено за квитанцією послугу підключення електроенергії за рахунком № НОМЕР_1 у розмірі 353,08 грн. Також позивачем для відновлення електропостачання було придбано кабель СІП-4 та анкерний затискач на загальну суму 313,00 грн, щит зовнішній та блистер на загальну суму 69,00 грн. При подачі заяви про перегляд заочного рішення по справі №766/13365/20 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн. Загальний розмір матеріальної шкоди складає 1187,48 грн. Також позивач вважає, що своїм діями АТ «Херсонобленерго» спричинило йому моральну шкоду, яка виражається у порушенні звичайного способу життя, душевних стражданнях, у зв'язку з протиправною поведінкою щодо позивача, в результаті відключення світла в зимовий час, що тривало 9 місяців, що негативно вплинуло на його здоров'я, що негативно вплинуло на здоров'ю позивача, оскільки він є інвалідом кардіологічної групи та йому протипоказані стреси та напруга, при цьому він був змушений витрачати сили, час та кошти на відновлювання своїх прав в суді. Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.08.2021 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
22.11.2021 року від представника відповідача АТ «Херсонобленерго» Остапенко В.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги позивача є безпідставними, та такими що не відповідають фактичним обставинам справи та не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що 12.10.2009 року між позивачем та енергопостачальником було укладено договір про користування електричною енергією №0198116 на ім'я ОСОБА_1 12 договору визначені права енергопостачальникка, зокрема відключати споживача без його згоди від електропостачання у випадках, передбачених Правилами користування електричною енергією для населення. Правовідносини між побутовими споживачами електричної енергії та енергопостачальником до 26.06.2018 року регулювалисся Правилами користування електричною енергією для населення (затверджені Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року) із наступними замінами та доповненнями. Помешкання позивача було відключено від постачання електричної енергії 06.12.2012 року згідно з п. 35 Правил за виявлене порушення Правил користування електричною енергією для населення та складено акт за самовільне підключення з порушенням цих Правил. Відновлення постачання електричної енергії побутовому споживачу здійснюється після оплати витрат на повторне підключення, усунення виявлених порушень та відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику. До цього часу помешкання позивача не підключено до електричної енергії. Також, представник відповідача зазначив, що позивач у позові вказує, що ним були сплачені кошти за послугу підключення електроенергії за рахунком № НОМЕР_1 відповідно до квитанції від 16.07.2020 року, про те ці кошти не було зараховано на договір послуги, оскільки були сплачені без вказання номеру договору, по якому йде оплата. Заявка споживача була відхилена на підключення у зв'язку зі спливом терміну по сплаті за послугу. Щодо акту підключення електроенергії до приватного будинку по АДРЕСА_1 , 15 вересня 2020 року, представник відповідача зазначає, що працівниками АТ «Херсонобленерго» з підключення на опорі не виконувалися, роботи за даною адресою не проводилися. Щодо стягнення моральної шкоди, на думку представника відповідача заявлені вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки причинного зв'язку із відключенням помешкання від електроенергії не тягне за собою ніяких порушень та зобов'язань, позивач хворіє з 2017 року та має третю групу інвалідності загального захворювання. Позивач кожного року, починаючи з 2017 року, проходить курс лікування перед оглядом лікарсько-консультативною комісією для підтвердження групи по інвалідності. Крім того, представник відповідача вказує, що акт № 133802 від 14.01.2020 року складався в присутності споживача електричної енергії ОСОБА_1 , який проживає в даному помешканні та є користувачем електричної енергії. Особовий рахунок НОМЕР_2 відкрито на ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Представник відповідача також зазначив, що за адресою позивача і раніше складалися акти про порушення правил користування електричною енергією. Відключення помешкання за адресою АДРЕСА_1 від електроенергії було здійснено 06.12.2012 року на ізоляторах будинку за актом про порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме: накидка фазного і нульового проводів з ізоляторів трубостояка на розетку і внутрішньо будинкову мережу.
З 24.02.2022 року по 12.06.2023 року справи, що перебували у провадженні Херсонського міського суду Херсонської області, не розглядалися у зв'язку з припиненням роботи Херсонського міського суду Херсонської області через військову агресію РФ та відновленням процесуальної діяльності Херсонського міського суду Херсонської області з 12.06.2023 року (на підставі рішення ВРП від 30.05.2023 року).
В ході інвентаризації справ Херсонського міського суду Херсонської області зазначена справа була знайдена та продовжено судовий розгляд.
Позивач та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити. В останнє судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача Беспалов О.С. надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, на допиті свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно зі ч.1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах(ч.3 ст.13 ЦК України).
Судом встановлено, що заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 09.12.2020 року ухваленим у справі за позовом АТ «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Херсонобленерго» в рахунок відшкодування вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією, 35604,01 грн та 2102,00 грн в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.01.2021 року заяву адвоката Сапиги В.В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 766/13365/20 за позовом АТ «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, залишено без задоволення.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 30.03.2021 року заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09.12.2020 року скасовано та ухвалене нове, яким позов АТ «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення необлікованої вартості електричної енергії в сумі 35604,04 грн залишено без задоволення.
При розгляді справи встановлено, що 14 січня 2020 року працівниками АТ «Херсонобленерго» під час рейдової перевірки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 було зафіксовано порушення п.п. 7.6, п.п. 5.5.5 п.п.5, 20, 25 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме самовільне підключення до електромережі, що не є власністю електропостачальника, струмоприймачів поза комерційним приладом обліку. Виявлено додаткове підключення дротом СИ 2х1,5 мм2 до дроту живлення перед приладом обліку. Споживач зачистив ізоляцію ввідних живлячих проводів, прихованою електропроводкою підключив без облікові дроти, проклав по даху у недоступному для огляду місці. При відключенні електролічильника програмного комплексу без обліковий дріт залишається під напругою, електроприлади працюють, спожита електрична енергія електролічильником не враховується. Дане порушення зафіксовано в акті про порушення № 133802, який був підписаний представниками енергопостачальника.
Надаючи правову оцінку акту про порушення від 14.01.2020 року №133802, враховуючи відсутність підпису незаінтересованої особи (свідка) або відеозапису на підтвердження факту присутності споживача та його відмови від підпису, апеляційний суд не прийняв його в якості належного доказу, оскільки він оформлений з порушенням процедури, що згідно п. 8.2.5 ПРРЕЕ має наслідком його недійсність та дійшов висновку, що у АТ «Херсонобленерго», з огляду на недійсність акту про порушення від 14.01.2020 року №133802, відсутні фактичні підстави для нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а тому рішення комісії, на яке посилався позивач, не може бути підставою для стягнення з відповідача вартості необлікованої електроенергії у сумі 35604,01 грн.
Відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Судом встановлено, що 12.10.2009 року між позивачем та енергопостачальником було укладено договір про користування електричною енергією №0198116 на ім'я ОСОБА_1 . Помешкання позивача було відключено від постачання електричної енергії 06.12.2012 року, згідно з п. 35 Правил за виявлене порушення Правил користування електричною енергією для населення та складено акт за самовільне підключення з порушенням цих Правил. Зазначені обставини підтверджуються наданими відповідачем скриншотами з особового рахунку позивача.
Позивачем на підтвердження сплати за послугу підключення електроенергії надано рахунок № НОМЕР_1 та квитанцію від 16.07.2020 року. Як вбачається із наданих документів, позивачем було сплачено кошти у розмірі 353,08 грн без вказання вказання номеру договору, по якому проводиться оплата. Крім того, позивачем були надані рахунок-накладну СИ-ПА09323 та СН-ПА20211 на придбання кабеля СІП-4 анкерний затискач на загальну суму 313,00 грн, та рахунок-накладану СН-ПА 1026 на придбання щиту зовнішнього та блистеру на загальну суму 96,00 грн. Доказів на підтвердження того, що позивчаем був придбаний зазначений товар та ці витрати були пов"язані з неправомірними діями відповідача суду не надано.
Верховний Суд у постанові від 26.12.2019 року у справі №911/2630/19 зауважив, що у випадку коли в графі платіжні доручення “призначення платежу» вісутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період визначатись держувачем до умов договору мж платником та одержувачем коштів. Отже, отримувач коштів, не вправі самостійно визначити порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.
Заявка споживача була відхилена на підключення у зв»язку зі спливом терміну по сплаті послуг, оскільки кошти, сплачені позивачем, не були зараховані на договір послуги, який вказаний в рахунку № НОМЕР_1 .
Позивач у позові зазначає, що постачання електроенергії до його помешкання було відновлено у вересні 2020 року. На підтвердження цієї обставини позивачем надано акт підключення електроенергії до приватного будинку, складений 15.09.2020 року головою ОСН №3 квартальною Шелестенко Оленою, у присутності мешканців АДРЕСА_2 , відповідно до якого 15.09.2020 року, згідно договору №1169350 від 09.07.2020 року та квитанції про оплату від 16.07.2020 року було виконано підключення електроенерії проводм СИП-16 від стовпа вуличної мережи до лічильника будинку по АДРЕСА_1 .
Згідно з витягу програмних комплексів Західних РУРМ 15.09.2020 року, наданого відповідачем, за АДРЕСА_1 , роботи з підключення на опорі не виконувались. Роботи не проводились.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 в якості свідка пояснив, що у 2020 року він приходив до позивача та побачив на вулиці трактор, вишку та бригаду 6-7 чоловік Херсонськобленерго, позивач повідомив, що йому підключають проводи від стовпа до будинку. Бачив, що співробітники Херсонсоленерго замінювали стовб на вулиці поряд з помешканням позивача, чи підключалои йому світло, він не знає, проте, позивач тривалий час скаржився на відсутність у нього електропостачання.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Як роз'яснено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Враховуючи, що відключення електроенергії у помешканні позивача було здійснено 06.12.2012 року згідно п. 35 Правил за виявлене порушення Правил користування електричною енергією для населення, позивачем не доведено неправомірність цих дій відповідача, не було додано доказів на підтвердження понесених ним витрат, які б були пов'язані з неправомірними діями відповідача, то суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог стягнення матеріальної шкоди.
Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, то згідно з частиною першою, пунктами 1, 2 частини другої, частиною четвертою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (ст.ст. 23, 1167 ЦК України).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Позивачем не було надано належні та допустимі докази наявності моральної шкоди та підтвердження факту заподіяння позивачу відповідачем моральних страждань внаслідок неправомірних дій належними та допустимими доказами
Отже, пов'язуючи відшкодування моральної шкоди з протиправними діями відповідача, позивач не довів належними та допустимими доказами протиправність дій АТ «Херсонобленерго» щодо відключення його будинку від електропостачання та причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправними винними діями відповідача, оскільки не спростовано позивачем правомірність дій відповідача щодо складання акту про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 13, 23, 1167 ЦК України, Закону України «Про електроенергетику», керуючись ст.ст. 4-7, 9-13,178, 258-259, 263-265, 279, 352 ЦПК України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про захист прав споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http://ksm.ks.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.10.2025 року.
Суддя С.І.Майдан