Справа № 954/559/25
Номер провадження 2/954/1167/25
31 жовтня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, усунення перешкод в користуванні майном шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, усунення перешкод в користуванні майном шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 , яка є матір'ю чоловіка позивача ОСОБА_4 , на праві власності належала земельна ділянка площею 1,0000 га, кадастровий номер 6524182500:05:028:0104, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нововоронцовської селищної ради Бериславського району (колишньої Хрещенівської сільської ради Нововоронцовського району) Херсонської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія IV-ХС № 018217 від 13.12.2002 року, виданого на підставі розпорядження голови Нововоронцовської РДА Херсонської області від 27.09.2002 року № 513. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На випадок своєї смерті вона заповіт не складала, тому спадкування здійснюється за законом. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить вищевказана земельна ділянка. Чоловік позивача ОСОБА_4 був єдиним спадкоємцем материного майна. Він прийняв спадщину після смерті матері, так як своєчасно звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, але не встиг оформити своїх спадкових прав, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На випадок своєї смерті він заповіт не складав, тому спадкування здійснюється за законом. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить вищевказана земельна ділянка. Позивач є єдиним спадкоємцем майна, що належало чоловікові. Після смерті чоловіка вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом Нововоронцовського районного нотаріального округу після смерті матері заведено спадкову справу № 154/2019 від 09.07.2019 року. Окрім неї немає нікого хто б мав право на спадкування за законом в першу чергу. Таким чином, вона є єдиним спадкоємцем майна чоловіка, в тому числі вищевказаної земельної ділянки. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивач звернулась до приватного нотаріуса Бериславського нотаріального округу Херсонської області Виноградової Н.М. Під час перевірки земельної ділянки з'ясувалось, що інформація про неї в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. В подальшому було встановлено, що даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6524182500:05:001:0381 (замість 6524182500:05:028:0104), при цьому немає можливості внести в базу даних ДЗК відомості про цю належну ОСОБА_3 земельну ділянку, тому що ця земельна ділянка вже внесена до бази даних ДЗК як державна власність. Відповідно до Інформації ДЗК від 07.11.2024 року технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель на цю земельну ділянку була виготовлена Херсонською регіональною філією ДП «Центр ДЗК». Власником земельної ділянки зазначено Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області. Позивач не може погодитись з такою ситуацією, коли порушуються його права як власника вказаної земельної ділянки. У зв'язку з цим просить суд визнати право власності на вказану земельну ділянку та усунути їй перешкоди в її користуванні.
Представник позивача позов підтримав, просив задовольнити. Від представника відповідача - Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області надійшла заява про розгляд справу у його відсутність, позовні вимоги визнають, не заперечують щодо визнання права власності на вкзану земельну ділянку за позивачем.
Від представника відповідача Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області надійшов відзив, в якому він заперечив проти задоволення позову в частині вимог до Управління, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в силу нормативно правових актів не є власником спірних земельних ділянок.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли підтвердження, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_3 , на праві власності належала земельна ділянка площею 1,0000 га, кадастровий номер 6524182500:05:028:0104, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нововоронцовської селищної ради Бериславського району (колишньої Хрещенівської сільської ради Нововоронцовського району) Херсонської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія IV-ХС № 018217 від 13.12.2002 року, виданого на підставі розпорядження голови Нововоронцовської РДА Херсонської області від 27.09.2002 року № 513.
ОСОБА_3 , яка є матір'ю чоловіка позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.06.2016 року, а ОСОБА_4 , який є чоловіком позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 14.01.2019 року.
Згідно відповіді приватного нотаріуса Бериславського нотаріального округу Херсонської області Виноградової Н.М. на запит суду, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої був ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , (спадкова справа № 154/2019), спадкоємцем є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивач звернувся до приватного нотаріуса Бериславського нотаріального округу Херсонської області Виноградової Н.М. Під час перевірки земельної ділянки з'ясувалось, що інформація про неї в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. Встановлено, що даній земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер 6524182500:05:001:0381 (замість 6524182500:05:028:0104), при цьому немає можливості внести в базу даних ДЗК відомості про цю належну ОСОБА_3 земельну ділянку, тому що ця земельна ділянка вже внесена до бази даних ДЗК як державна власність. Відповідно до Інформації ДЗК від 07.11.2024 року технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель на цю земельну ділянку була виготовлена Херсонською регіональною філією ДП «Центр ДЗК». Власником земельної ділянки зазначено Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Згідно Інформації з ДРРП від 16.11.2024 року реєстрація права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6524182500:05:001:0381 проведена на підставі Наказу про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності, серія та номер: 4845-СГ, виданого 19.11.2019 року, видавник: ГУ ДГК у Херсонській області. Реєстрація права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6524182500:05:028:0104 відсутня
Також згідно із відповіді директора МПП «Агро-Експерта» Карпенко С.М. (ліцензія № 484596 ДКУЗР, ліцензія № 120296 ДКПРУ) згідно відомостей публічної кадастрової карти України вказаній спірній земельній ділянці (державний акт на право власності на земельну ділянку серія IV-ХС № 018217 від 13.12.2002 року) присвоєно кадастровий номер 6524182500:05:001:0381.
Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України права власності на спірну земельну ділянку громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною першою статті 123 ЗК України, в редакції чинній на час набуття ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку, визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно частини першої статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується Державними актами.
Інструкцією про порядок складання, видачі , реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999року №43, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що державна реєстрація державних актів, що посвідчують право приватної власності на землю здійснюється районною, міською, селищною, сільською радою(пункт3.3). Державні акти , що посвідчують право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на землю (пункт 3.5).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
При цьому, пунктом 9 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр визначено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, відповідно до пункту 10 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастрі є дійсними.
За положеннями частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Враховуючи те, що Державний акт на право приватної власності на землю був виданий ОСОБА_5 2002 році, речові права на таке майно виникли до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і не підлягали обов'язковій реєстрації.
Отже, відсутність державної реєстрації не свідчить про відсутність у нього права власності на спірну земельну ділянку.
Додана до позовної заяви копія державного акту, із зазначенням про наявність у позивача його оригіналу, відповідно до вимог частини першої статті 126 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, посвідчувало право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку.
Матеріали справи не містять жодних відомостей, що на момент затвердження ГУ Держгеокадастром у Херсонській області документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності та реєстрації права державної власності на спірну земельну ділянку, право власності ОСОБА_3 було припинено відповідно до вимог закону.
Вказані обставини свідчать про незаконність вибуття з володіння ОСОБА_3 спірної земельної ділянки.
Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно він особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно зі ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частиною п'ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, яким відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 вказано, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 387 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього.
Таким чином, оскільки відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 387 ЦК України, переходить до спадкоємців власника.
До подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 20 квітня 2021 року у справі № 727/967/16-ц (провадження № 61-14293св19), від 22 червня 2022 року у справі № 335/8468/18 (провадження № 61-8286св21), від 14 червня 2023 року у справі № 715/2438/21 (провадження № 61-748св23), від 14 червня 2023 року у справі № 757/23492/13-ц (провадження № 61-11014св20), від 19 червня 2023 року у справі № 521/4328/16 (провадження № 61-4268св23) та інших.
Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.
Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа. До подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21).
Оскільки, право власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на вказану земельну ділянку у встановленому законом порядку не припинялося, реєстрація права власності на них за ГУ Держгеокадастр у Херсонській області була здійснена без відповідної правової підстави, позивач є спадкоємцем ОСОБА_4 , який успадкував відповідне право власності після смерті ОСОБА_3 , але не встиг оформити спадкових справ, позов підлягає задоволенню.
Позивач, як особа, яка у встановленому законом порядку успадкував земельну ділянку та набув право захищати свої права на спірне майно, шляхом визнання за ним права власності на нього та витребування цього майна із чужого незаконного володіння на підставі статті 387 ЦК України.
Керуючись статтями ст. ст. 12, 13, 89, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву представника позивача, ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, усунення перешкод в користуванні майном шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на земельну ділянку площею 0,9999 га, кадастровий номер 6524182500:05:001:0381, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Нововоронцовської селищної ради Бериславського району (колишньої Хрещенівської сільської ради Нововоронцовського району) Херсонської області, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв але не встиг оформити своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на яку вона мала відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія IV-ХС № 018217 від 13.12.2002 року, виданого на підставі розпорядження голови Нововоронцовської РДА Херсонської області від 27.09.2002 року № 513.
Витребувати земельну ділянку,площею 1,0000 га, кадастровий номер 6524182500:05:001:0352, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Нововоронцовської селищної ради Бериславського району (колишньої Хрещенівської сільської ради Нововоронцовського району) Херсонської області із володіння Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь ОСОБА_6 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 31.10.2025 року.
СуддяО.В. Гончаренко