Справа № 509/4501/25
30 жовтня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання: Пронози І.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
25.08.2025 року представник позивача адвокат Ярмолович Олексій Євгенович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, який зареєстрований 10.06.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 846.
Від шлюбу сторони мають дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою звернення до суду стало те,що спільне життя у позивача з відповідачем не склалося, в зв'язку з різними поглядами на сімейне життя, що поступово призвело до того, що позивач та відповідач стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім'ю немає. Шлюбні відносини між сторонами припинено, спільне господарство не ведеться.
29.08.2025 року відкрито провадження у справі та в порядку ст.ст. 274, 279 ЦПК України призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
24.10.2025 року представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, однак 04.09.2025 року звернулась до суду с заявою про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнала та просила задовольнити.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 24 СК України передбачено - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу - не допускається.
Одночасно, статтею 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку допомогою фізичного або психічного насильства - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до положень ст.ст. 104, 105 СК України шлюб може бути припинений шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, що має місце у даному випадку.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них.
Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У відповідності до ч.2 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , 10.06.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 846. Після реєстрації шлюбу прізвище позивача не змінювалось.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У сторін не склалось спільне життя у зв'язку з несумісністю характерів, різними інтересами та поглядами на життя, втратою взаємопорозуміння та почуттів один до одного, на протязі останнього часу не підтримують подружніх стосунків.
Позивач на розірванні шлюбу наполягає, відновлювати подружні відносини не має наміру, а тому вважає, що їх сім'я розпалась остаточно.
Підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя, як того вимагають положення ст.111 СК України, суд не вбачає.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розлучення є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливими, поновлювати сімейні відносини позивач наміру не має, разом з тим суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позовна заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110-112 СК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 258-259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 10 червня 2014 року, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 846.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Є.М. Панасенко