Справа №521/14900/25
Провадження №3/521/5288/25
31 жовтня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Гуревського В.К., при секретарі Турава Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №418719 від 10 серпня 2025 року, вбачається, що 10 серпня 2025 року об 19 годинні 00 хвилин в місті Одесі по вулиці Дальницька водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «SCION FR-S», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у якого була несправна система випускання відпрацьованих газів, що проявлялось підвищеним рівнем шуму під час їх виходу, повторно протягом року, чим порушила вимоги п. 31.4.6 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
За даним фактом, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №418719 від 10 серпня 2025 року, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 Шипов Іван Ігорович подав до суду пояснення, в яких просить провадження по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Як вбачається з протоколу від 10 серпня 2025 року, який наявний в матеріалах справи № 521/14900/25 то ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП, а саме вказано, що 10 серпня 2025 року в 19:00 год. в м. Одеса, вул. Дальницька, водій здійснив рух на ТЗ, у якого була несправна система випускання відпрацьованих газів, що проявлялось підвищеним рівнем шуму під час їх виходу.
Інспектором, яки складав протокол про адміністративне правопорушення не було запропоновано ОСОБА_1 провести вимірювання рівня шуму транспортного засобу, а тому викладені обставини у протоколі про адміністративне правопорушення від 10 серпня 2025 року не підтверджується жодними доказами начебто вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 121 КУпАП.
ОСОБА_1 керувала технічно справним автомобілем, до того ж працівники патрульної поліції не є експертами щодо надання експертних висновків про наявність факту несправності автомобіля, модифікації автомобіля, такі дослідження можуть здійснюватися лише спеціалізованими експертними установами, а тому інспектором невірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 , а саме звинувачено, що «керувала автомобілем у якого несправна система випускання відпрацьованих газів».
Працівники патрульної поліції не є експертами щодо надання експертних висновків про встановлення фактів втручання в побудову автомобіля, а тому органи поліції не є компетентною установою/організацією, яка може надати експертне заключення, що у конкретному транспортному засобі відбулись будь-які модифікації (тюнінг) вузлів та агрегатів, які не відповідають нормам встановленим чинним законодавством України.
ОСОБА_1 користується легковим автомобілем - TOYOTA FR-S, номерний знак НОМЕР_3 , який не підлягає обов'язковому технічному контролю.
В протоколі від 10 серпня 2025 року не зазначено, яким саме вимогам ДСТУ 3649:2010 не відповідає технічний стан автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .
Доказів того, що рівень зовнішнього шуму (звуку), був виміряний на нерухомому автомобілі TOYOTA FR-S, державний номерний знак НОМЕР_3 , та перевищує значення 87 дБА, що, як наслідок, вказує на можливу несправність транспортного засобу матеріали адміністративної справи не містять. Відсутність таких доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність подій правопорушення і як наслідок відсутність об'єктивної сторони складу інкримінованого її діяння з наступних підстав та закриття адміністративного провадження за ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п. 31.4.6 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року , Двигун: а) вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах або їх димність перевищують установлені стандартами норми; б) негерметична паливна система; в) несправна система випускання відпрацьованих газі.
Згідно із ч. 4 ст. 121 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Як вбачається з матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушення не надано жодного доказу на підтвердження факту правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення, а тому суд вважає, що наявність в матеріалах справи лише одного протоколу про адміністративне правопорушення, без долучення інших доказів, є недостатнім для установлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та визнання її винною у вчиненні цього правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із роз'ясненнями, викладених у п. 24 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» та у відповідності до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні чи інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, що мають функції фото- і кіно зйомка та іншим.
Відповідно до доктрини Європейського суду з прав людини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази отримані з його допомогою, будуть такими ж - недопустимими та здобуті із суттєвими порушенням прав та свобод людини.
Про такі обставини ЄСПЛ неодноразово наголошував у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксера де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», Яременко проти України».
Відсутність таких доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність подій правопорушення і як наслідок відсутність об'єктивної сторони складу інкримінованого її діяння з наступних підстав та закриття адміністративного провадження за ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), суд доходить висновку про відсутність достатніх, належних та допустимих доказів вважати, що ОСОБА_1 порушила вимоги ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приймаючи до уваги, що в силу вимог ст. 251 КУпАП обов'язок доказування обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення покладено на особу, яка уповноважена складати такий протокол та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні докази кваліфікуючої ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а саме: вчинення ОСОБА_1 повторного протягом року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1-3 ст. 121 КУпАП, суд вважає, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 4 ст. 121, ст. ст. 247, 283, 284, 285 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду (судді) у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Головуючий Гуревський В.К.