Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/871/25
Провадження № 2/506/436/25
про повернення позову
31.10.2025 року селище Окни
Суддя Окнянського районного суду Одеської області Бурдинюк О.С., розглянувши матеріали позову Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Подільської міської ради Подільського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -
08.10.2025 року Заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області звернувся до суду в системі «Електронний суд», з позовною заявою в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Подільської міської ради Подільського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, а саме: про стягнення з відповідача на користь держави в особі Національної служби здоров'я України витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення в сумі 25 209 грн. та перерахувати їх в дохід державного бюджету. Крім того, прокурор просить суд стягнути із відповідача матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в дохід місцевого бюджету на розрахунковий рахунок Подільської міської ради Одеської області у розмірі 500,40 гривні. Також, прокурор просить суд залучити КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Одеської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів.
13.10.2025 року справа передана судді Бурдинюк О.С.
15.10.2025 року позовну заву залишено без руху з наступних підстав.
Так, у ч. 2 ст.4 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно п. 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до абз.1, ч.3, абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із ч.4 ст.56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Відповідно до Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Крім того, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абз.3 і 4 ч. 4 ст. 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Разом з тим, залишається незрозумілим яким чином мають бути захищені інтереси держави при зверненні до суду в інтересах Подільської міської ради Подільського району Одеської області (органу місцевого самоврядування).
Крім того, прокурор звернувся до суду з двома позовними вимогами майнового характеру, зазначивши, що за подання даної позовної заяви судовий збір не сплачується відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Однак, прокурор в прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути витрати на стаціонарне лікування потерпілого.
Таким чином, предметом заявлених позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Так, відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, регламентується ст. 1206 ЦК України, на норми якої посилається також і прокурор у позовній заяві.
Зміст та суб'єктний склад зобов'язання, що регулюються ст.1206 ЦК України, дозволяють констатувати, що це зобов'язання не є договірним, але й не є зобов'язанням із відшкодування шкоди в розумінні ст.1177 ЦК України (відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення), оскільки, зокрема, понесені закладом охорони здоров'я (кредитором) витрати на лікування не є завданою боржником (особою, яка вчинила злочин) шкодою. Зазначене має принципове значення, оскільки покладений на відповідну особу обов'язок не є видом цивільно-правової відповідальності, до цих правовідносин не підлягають застосуванню загальні положення про відшкодування шкоди, у тому числі такі, що стосуються підстав виникнення зобов'язання, змісту шкоди, солідарного обов'язку боржників тощо.
При цьому, посилання прокурора на п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки ні прокуратура, ні орган, в інтересах якого пред'явлено позов, не є потерпілим від злочину, відповідно до змісту позовної заяви.
Відповідно до п.2, 6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах: про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, прокурор заявив позов, який не відноситься до жодної категорії осіб, які згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 17.01.2019 у справі № 462/375/17, у постанові від 19.01.2024 у справі №736/993/24, у постанові від 04.01.2024 у справі №750/10822/23.
За таких обставин у даному випадку відсутні визначені законом підстави для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування витрат, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подачі позову становить 3028,00 грн.
Однак, відповідно до ч.3 ст.4 Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовна заява подана через систему «Електронний суд», позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн за вимогу майнового характеру та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату.
Окрім того, у порушення вимог п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві відсутні документи, які підтверджують, що Національної служби здоров'я України понесла витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 , саме: 25 209 грн, з детальним розрахунком та зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, прокурор у вступній частині позовної заяви, зазначив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, однак, в прохальній частині позову, просить суд залучити цього ж учасника, в такому ж процесуальному статусі.
У зв'язку з чим, прокурору необхідно уточнити прохальну частину позову.
Крім того, у порушення вимог п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Судом повідомлено прокурора та позивачів про необхідність усунути вказані недоліки та сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз'яснено, що в іншому випадку позов буде вважатися неподаним та повернутий.
Прокурор та позивачі отримали копію вищевказаної ухвали 18.10.2025 року через систему "Електронний суд"
21.10.2025 року в системі «Електронний суд» від прокурора надійшли письмові пояснення з вимогою відкрити провадження по даній справі, у котрих прокурор фактично висловлює свою незгоду з ухвалою суду.
Будь-яких інших матеріалів на виконання ухвали суду, у тому числі документів, що підтверджують сплату судового збору, прокурором не надано.
Крім того, жодної реакції з боку позивачів також не надійшло.
З клопотанням про продовження строку для усунення недоліків, ані прокурор, ані позивачі не зверталися.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, -
Матеріали позову Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області (код ЄДРПОУ:03528552, адреса місцезнаходження: Одеська область, м. Подільськ, прос. Шевченка, 10) в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України (код ЄДРПОУ:42032422, адреса місцезнаходження:, м. Київ, прос. Степана Бандери, 19), Подільської міської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ:33909986, адреса місцезнаходження: Одеська область, м. Подільськ, прос. Шевченка, 2) до ОСОБА_1 (РНОКПП невідоме, адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ:01998803, адреса місцезнаходження: Одеська область, м. Подільськ, прос. Перемоги, 23) про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - повернути заявнику.
Роз'яснити прокурору та позивачам, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. С. Бурдинюк