Справа №511/1870/25
Провадження по справі №2/498/533/25
20 жовтня 2025 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Чернецької Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Попович М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Велика Михайлівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг,
встановив:
10 липня 2025 року до Великомихайлівського районного суду за підсудністю надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Обґрунтовують свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 було призначено субсидію згідно постанови КМУ від 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (зі змінами) у розмірі 664,72 грн. з 01.10.2021. Згідно з довідкою відділу опрацювання документації №1 від 25.06.2024 №10709/05-16 встановлено, що надміру виплачена сума субсидії у розмірі 1 994,16 грн., утворилась за період з 01.10.2023 по 31.03.2023 у зв'язку зі здійсненням фінансової операції на суму, що перевищує 50 тис. грн. Таким чином, відповідачем неправомірно отримано житлову субсидію у розмірі 1 994,16 грн. Відповідачу було надіслано лист-повідомлення від 28.06.2024 № 1500-0504-8/98923 щодо добровільного повернення надміру отриманої суми житлової субсидії на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України. Станом на дату подання позовної заяви до суду, відповідачем у добровільному порядку не повернуто надміру отриману житлову субсидію у розмірі 1 994,16 грн. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 1 994,16 грн., та суму сплаченого судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, позов підтримує, та просить суд його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, заяв, клопотань не надала.
Оскільки відповідач належним чином повідомлялась про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, виніс ухвалу про заочний розгляд справи.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», починаючи з 1 грудня 2022 року призначення житлових субсидій здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України продовжує утримання сум надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суми надмірно виплачених бюджетних коштів на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Пенсійний фонд України продовжує утримання сум надміру виплачених житлових субсидій, рішення про які прийнято структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Київ державних адміністрації (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах рад, згідно з актами приймання-передачі відповідних справ про одержувачів житлових субсидій.
ОСОБА_1 було подано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії.
03 січня 2023 року ОСОБА_1 було подано заяву про призначення та надання житлової субсидії.
Відповідно до службової записки від 19.06.2024 №22485/03-16 при відпрацюванні рекомендацій Міністерства фінансів України виявлено невідповідність по справі ОСОБА_1 по причині: «Протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення купівлі земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. грн. в результаті якої виникла переплата державних коштів.
Згідно з протоколом розрахунку надміру виплаченої суми житлової субсидії встановлено, що надміру виплачена сума субсидії у розмірі 1 994,16 грн. утворилась за період з 01.01.2023 по 30.04.2023 у зв'язку з купівлею нерухомого майна на суму, що перевищує 50 тис. грн.
ОСОБА_1 надіслано лист - повідомлення від 28.06.2024 № 1500-0504-8/98923 та від 13.02.2025 № 1500-0404-8/43580 щодо добровільного повернення надміру отриманої суми субсидії на р/р ПФУ.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів купівлі земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. грн.
Вирішуючи спір між сторонами та ухвалюючи рішення у справі, суд керується такими правовими нормами та доходить таких висновків.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій визначено Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від № 848 від 21.10.1995 року (далі - Положення).
Відповідно до п. 3 Положення, житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Пункт 4 Положення визначає, що право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Згідно п. 6 Положення, житлові субсидії на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення.
Відповідно до п. 9 Положення, призначення житлових субсидій здійснюється, починаючи з 01.12.2022 року - органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.п.4 пункту 14 Положення будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 100 тис. гривень: купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному в пункті 10 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування).
Відповідно до п. 119 Положення № 848 за рішенням уповноваженого органу надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється, у тому числі за поданням управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг у разі, коли громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення.
З матеріалів справи вбачається, що з 03.01.2023 року ОСОБА_1 була призначена субсидія згідно Постанови КМУ від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (зі змінами) у розмірі 1 994,16 грн.
Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 27.06.2024 №304 встановлено, що згідно довідки відділу опрацювання документації № 1 від 25.06.2024 №10709/05-16, ОСОБА_1 виплачена надмірна сума субсидії у розмірі 1 994,16 грн., яка утворилася за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 у зв'язку із здійсненням фінансової операції на суму, що перевищує 50 тис. грн.
Зазначена сума розрахована відповідно до протоколу надміру виплаченої суми житлової субсидії.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно ч.1 та 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ч. 1 та 7 ст. 81 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
В силу частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові Верховного Суду України від 22 січня 2014 року зазначено, що відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 501/2500/15-ц (провадження № 61-4504св18), до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце у цій справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп'ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка це результат неправильного застосування правил арифметики, не більше того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.
Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісність набувача покладається на платника відповідних сум.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17, від 11 березня 2020 року у справі №328/1056/19.
Тобто, механізм повернення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача субсидій, а саме через його зловживання.
Судом встановлено, що позивачем не надано жодного доказу зловживання зі сторони отримувача субсидії, що призвело до її надмірної виплати. Зокрема, не надано жодного доказу на підтвердження купівлі нерухомого майна на суму, що перевищує 50 тис. грн.
Таким чином, при розгляді справи позивачем (платником грошових коштів) не було доведено факту недобросовісності відповідача (набувача грошових коштів) та вчинення ним умисних дій зі свідомого неподання інформації щодо купівлі нерухомого майна, що перевищує 50 тис. грн.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, у даному випадку є необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення 1 994,16 грн. субсидії, яка була призначена та виплачена відповідачу, не підлягає поверненню з урахуванням ст. 1215 ЦК України.
Суд зазначає, що позивачем у справі не представлено, а судом не встановлено жодних доказів в підтвердження обставин зловживання та недобросовісності з боку відповідача, а також наявності рахункової помилки у діях ГУПФУ в Одеській області, які спричинили надміру виплаченої субсидії в розмірі 1 994,16 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У рішенні суду повинні відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Оскільки позивачем в ході розгляду справи не доведено факт недобросовісності з боку відповідача, що є обов'язковою умовою для повернення безпідставно набутих виплат, а також набуття виплат в наслідок рахункової помилки, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої субсидії.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ураховуючи, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст.2,4,12,13,43 - 44,49,76 - 83,89,90,95,133,141,223,247,258 - 259,263 - 265,268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Великомихайлівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Н.С. Чернецька