30.10.2025
Справа № 497/2509/25
Провадження № 3/497/806/25
30.10.2025 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голиця Болградського району Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий органом 5129 від 09.12.2021 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.204-1 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №009415Е, складеного 18.09.2025 року помічником начальника групи АЮД ОСОБА_2 слідує, що «18.09.2025 о 09:50 годині прикордонним нарядом "Контрольний пост" з використанням службової собаки спільно з співробітниками прикордонного оперативно-розшукового відділу на автодорозі сполученням с.Виноградівка - м. Болград на напрямку с. Виноградівка (Україна) - с. Вулканешти (РМ) в районі прикордонного знаку № 0759 на відстані 2700 метрів до кордону було виявлено двох громадян України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які незаконно, поза пунктом пропуску намагались перетнути Державний кордон з України в Республіку Молдова. Своїми діями громадянин ОСОБА_4 порушив вимоги ст. 9 ЗУ "Про Державний кордон України", тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 2 КУпАП».
Особа, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 в судовому засіданні не з'явився викликався до суду шляхом SMS повідомлення на номер тел.0967983569, про що в матеріалах справи є відповідні докази (а.с.9, 15 зворотна сторінка), будь-яких пояснень чи заперечень суду не надав.
Оскільки, відповідно до ст.268 ч.3 КУпАП, його участь в судовому засіданні не є обов'язковою за даною категорією справ, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду без його участі.
Всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, суд приходить до наступного висновку, виходячи з таких підстав.
Згідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом N 475/97-ВРвід 17.07.97 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 278 КУпАП регламентує, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Частина 2 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Структура складу адміністративного правопорушення містить:
1) об'єкт правопорушення суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;
2) об'єктивну сторону конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;
3) суб'єкт правопорушення конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;
4) суб'єктивну сторону складу ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.
Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Крім того, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України» перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
На підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
З огляду на аналіз вищенаведених правових вимог, відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Разом з цим, згідно протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що «в районі прикордонного знаку № 0759 на відстані 2700 метрів до кордону було виявлено двох громадян України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які незаконно, поза пунктом пропуску намагались перетнути Державний кордон з України в Республіку Молдова.…» (а.с.1).
На підтвердження обставин, викладених в протоколі до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №009415Е з викладеною вище фабулою правопорушення (а.с.1),
- пояснення ОСОБА_1 від 18.09.2025 року в яких він також заперечує свій намір щодо незаконного перетину кордону, що свідчить про те, що дана особа свої покази не змінює (а.с.2);
- рапорт старшого офіцера прикордонного оперативно-розшукового відділу головного оперативно-розшукового відділу ОСОБА_5 , рапорт старшого прикордонного наряду «Контрольний пост» ОСОБА_6 , рапорт старшого зміни прикордонного наряду "Болград" ОСОБА_7 , з аналогічною інформацією, як і в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.3-5). Дані особи є заінтересованими у вирішенні питання про притягнення особи до відповідальності, складені ними рапорти є службовими документами і не є доказами підтвердження винуватості особи, відносно якої складено протокол;
- фото, на якому зображено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , втім не зрозуміло де зроблено це фото і при яких обставинах, та чому цих осіб охороняють співробітники служб, тоді як протокол про затримання ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутній (а.с.6);
- схемою виявлення правопорушення на якій лінія державного кордону України знаходиться далеко від місця затримання, а саме на відстані 2700 м. (а.с.6).
Однак, з наданих до суду доказів неможливо встановити наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, оскільки суду не надано жодного доказу (фото-, відео-фіксації) того, що останній 18.09.2025 року намагався незаконно перетнути державний кордон України.
Окрім цього у матеріалах справи наявні заява ОСОБА_1 про не визнання ним вини за цим фактом (а.с.8).
Будь-яких інших доказів (протоколу затримання, протоколу особистого огляду речей чи документів, пояснень інших осіб, присутніх при виявленні вказаного правопорушення, тощо) на підтвердження чи спростування наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, а також вини ОСОБА_1 у його вчиненні, суду не надано.
Матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 було затримано при безпосередній спробі незаконного перетину державного кордону.
З огляду на викладене, вбачається сумнівним той факт, що ОСОБА_1 знаходячись на відстані 2700 м. від лінії державного кордону, намагався незаконно перетнути кордон.
Такі дії співробітників прикордонної служби носять неправомірний протиправний характер, які зловживаючи наданими їм правами склали безпідставно протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Із приписів ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.
Виходячи з вище викладеного, суд вважає, що доданими до даного протоколу про адміністративне правопорушення матеріалами вина ОСОБА_1 , яка є складовою частиною будь-якого складу правопорушення і має бути обов'язково встановлена при розгляді адміністративних матеріалів, недоведена та не може бути встановлена судом.
Отже, враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_1 є недоведеною та не встановленою, відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суд вважає, що у діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 10, 204-1 ч.2, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: С.В.Кодінцева