Дата документу 31.10.2025 Справа № 332/589/25
Справа № 22-ц/807/1647/25 Головуючий у 1-й інстанції: Блажко У.В.
Є.У.№ 332/589/25 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
31 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Полякова О.З.,
Онищенка Е.А.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Левицька Юлія Василівна на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2025 року,
У лютому 2025 року ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування зазначало, що 03.08.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4854190824, відповідно до умов якого останній надано грошові кошти в розмірі 14 000,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,5% в день за користування коштами.
Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідачка користувалась коштами, проте не вносила платежі, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 50 540,00 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 000,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 36 540,00 грн., просять стягнути вказану заборгованість за договором, а також понесені судові витрати по справі.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2025 року позов ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором позики від 03.08.2024 № 4854190824 в розмірі 50 450 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 000 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 36 540 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Левицька Ю.В., подала апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду в частині нарахування відсотків за договором надання грошових коштів у за договором позики № 4854190824 від 03.08.2024 р. у розмірі 36 540 грн. скасувати.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що відповідачка не погоджується з сумою нарахування відсотків за договором надання грошових коштів у позику, що становить 36 540 грн., оскільки сума нарахованих відсотків перевищує суму тіла кредиту. При цьому зауважує, що оскаржуване рішення суду в частині стягнення з заявниці суми тіла кредиту є законним.
Вважає, що суд помилково прийшов до висновку, що договір надання грошових коштів у позику № 4854190824 від 03.08.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Нарахування відсотків у розмірі 36 540 грн. є необґрунтованим та безпідставним. Відповідачка розуміє, що має сплачувати відсотки за користування чужими коштами, проте ж не в такому великому розмірі.
Копія апеляційної скарги і ухвали про відкриття апеляційного провадження направлені представнику позивача ТОВ «ІННГОВА ФІНАНС», до електронного кабінету 24.09.2024 (а.с. 122).
Копія апеляційної скарги і ухвали про відкриття апеляційного провадження направлені представнику відповідачеві, адвокату Левицькій Ю.В. до електронного кабінету 24.09.2024 (а.с. 123).
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що згідно з частиною 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 90840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн. (3028,00 грн. Х 30 = 90840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Встановлено, що 03 серпня 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений договір про надання грошових коштів у позику № 4854190824, відповідно до умов якого останній надано грошові кошти в розмірі 14 000 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,5 % в день за користування коштами.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в пункті 2.5 договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, договір продовжує діяти до повного виконання позичальником зобов'язань за ним (пункт 10.2 договору).
Відповідно до п. 2.6.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.
Процентна ставка є фіксованою (п. 2.6 Договору).
Договір укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Договором визначено, що на умовах, встановлених договором, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (пункт 2.2 договору). Сума кредиту (загальний розмір) - 14 000 грн. (пункт 2.3 договору). Тип кредиту - кредит (пункт 2.4 договору). Строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів (пункт 2.5 договору). Тип процентної ставки - фіксована (пункт 2.6 договору). За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 2.5 цього договору (пункт 2.6.1 договору).
16 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» (далі - ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ») та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» уклали договір № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів, відповідно до умов якого ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» доручає ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» здійснювати перекази коштів на користь отримувачів для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send.
Згідно пунктів 3.2 та 3.2.1 договору від 16 травня 2023 року № 160523/1 ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» зобов'язаний протягом одного банківського дня після отримання від клієнта реєстру виплат та наявності достатнього розміру забезпечувального платежу переказувати кошти (платежі) на користь отримувачів.
Відповідно до платіжної інструкції № 19938-1354-128650369 кошти в сумі 14 000 грн. 03.08.2024 були зараховані на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 .
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов'язання виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 14 000 грн. ОСОБА_1 не виконала належним чином умови договору позики.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 52 962,40 грн., з яких: 14 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 36 540 грн.- заборгованість за процентами.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доказами, які містяться в матеріалах справи підтверджено заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» за договором про надання грошових коштів у позику від 03 серпня 2024 №4854190824 у розмірі 50 450 грн.
Колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст. 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Згідно статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті1054,1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).
З матеріалів справи вбачається, що підтверджено факт підписання відповідачем договору позики, а саме зазначений договір укладений у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні регламентовані Законом України «Про електронну комерцію», який визначає порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, а також права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Згідно статті третьої цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3-6, 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справах №524/5556/19 від 12.01.2021, №234/7159/20 від 10.06.2021.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що доказами, які наявні в матеріалах справи підтверджено заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» за договором про надання грошових коштів у позику від 03 серпня 2024 року №4854190824 у розмірі 50 450 грн..
Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що про доведеність позовних вимог позивача стосовно існування між сторонами кредитних прав та зобов'язань та підтвердження факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.
Колегія суддів зазначає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Левицька Юлія Василівна, залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Головуюча І.В. Кочеткова
Судді Е.А. Онищенко
О.З. Поляков