Справа № 304/2040/25
Закарпатський апеляційний суд
27.10.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження у кримінальному провадженні №11-сс/4806/692/25, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_6 на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 15.09.2025 року,
Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 15.09.2025 року, задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного за ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, строком на 60 днів - до 10.11.2025 року (включно), але в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_7 покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні № 12025071130000179; не відлучатися з с. Тур'ї Ремети без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_7 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.
З матеріалів судового провадження слідує, що слідчий звернувся до слідчої судді Перечинського районного суду з клопотанням, погодженим прокурором, поданим на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12025071130000179 від 12 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
Клопотання мотивував тим, що невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа розробила злочинну схему, відповідно до якої особи призовного віку від 23 до 60 років за її сприяння, що виразилося в наданні усних інструкцій, порад та вказівок, організації доставки до місць незаконного перетину державного кордону України, з метою подальшого потрапляння в країни Європейського союзу. До вчинення вказаного злочину невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа залучила ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , роль якого полягала у доставці осіб з с. Поляна Мукачівського району в сторону кордону із Словацькою Республікою, шляхом проїзду контрольних пунктів пропуску ДПСУ, інструктажі, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданні засобів та безпосередній доставці до місця незаконного перетину державного кордону України, за грошову винагороду.
Слідчий вказав, що невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, перебуваючи у невстановленому на теперішній час місці, будучи організатором, діючи умисно, на виконання розробленого злочинного плану, з корисливих мотивів, за грошову винагороду, з метою подальшого незаконного переправлення військовозобов'язаних через державний кордон України, підшукала ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , який проходив військову службу в АДРЕСА_2 , за грошову винагороду 7 000 доларів США. За вказівками організатора, 30 серпня 2025 року біля військової частини м. Рівне ОСОБА_8 забрала невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа на автомобілі марки «Toyota Land Cruiser», білого кольору (номерних знаків не встановлено), яка доставила ОСОБА_8 до м. Львів, де останній за вказівкою невстановленої особи поселився в готель поблизу залізничного вокзалу (назва не встановлена).
Слідчий також указав, що невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, перебуваючи у невстановленому на даний час місці, будучи організатором, діючи умисно, на виконання розробленого злочинного плану, з корисливих мотивів, за грошову винагороду, з метою подальшого незаконного переправлення військовозобов'язаних через державний кордон України, підшукала ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 , за грошову винагороду 7 000 доларів США, та надалі керуючи діями останнього, шляхом надання вказівок та порад, з використанням месенджера «Telegram» наказала ОСОБА_9 будь-яким чином прибути до м. Львів, де поселитися в готель, що останній і зробив та поселився в готель «Львів».
В подальшому, 02 вересня 2025 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 невстановлена особа з використанням месенджера «Telegram» надала вказівку прибути на АЗС «Авіс» на виїзді з м. Львів, де їх буде очікувати автомобіль для подальшої доставки до Закарпатської області. Вони прибули на раніше обумовлене місце, де на них чекав автомобіль марки «Renault Kangoo», жовтого кольору (номерні знаки на даний час не встановлені) під керуванням невстановленої особи, яка доставила ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до с. Поляна Мукачівського району Закарпатської області. Прибувши до вказаного місця останні отримали вказівки на месенджер «Telegram» від невстановленої особи, а саме необхідність заселитися в готель «Смерічка» в с. Поляна Мукачівського району, що останні зробили та проживали до 12 вересня 2025 року.
Слідчий зазначив, що 12 вересня 2025 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали повідомлення на месенджер «Telegram» від невстановленої особи про те, що цього дня близько 14.00 год їх забере автомобіль, який безпосередньо довезе їх до околиць кордону Словацької Республіки. Цього ж дня близько 17.00 год ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали вказівку виходити з готелю та очікувати автомобіль червоного кольору. Вийшовши з готелю ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зустрів ОСОБА_7 , який наказав їм сідати на заднє сидіння автомобіля марки «Лада Калина», номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, за кермом якого перебував ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому не було відомо про злочинні плани ОСОБА_7 .
Ініціатор клопотання зазначив, що ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою реалізації обумовленого з невстановленою на даний час особою злочинного плану, зокрема, шляхом надання засобів для незаконного перетину державного кордону України, вказівок та порад, виконуючи свою роль, згідно з якою останній повинен забрати вказаних громадян з с. Поляна Мукачівського району та доставити до околиць кордону Словацької Республіки, для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України та потрапляння в країни Європейського союзу.
Також зазначив, що під час руху ОСОБА_7 здійснив інструктаж вказаних осіб, тобто повідомив, що він довезе їх до околиць кордону Словацької Республіки та провезе безперешкодно через блокпости. Вказані особи, проїхавши безперешкодно КрП в с. Раково, Перечин та Дубриничі Ужгородського району, 12 вересня 2025 року близько 18.49 год між населеними пунктами Зарічево-Дубриничі Ужгородського району були викриті працівниками поліції та затримані.
13 вересня 2025 року органом досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Ініціатор клопотання указав, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, підозрюваний ОСОБА_7 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину може незаконно впливати на свідків, шляхом їх підкупу, умовляння або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інші кримінальні правопорушення (п. 5 ст. 177 КПК України).
Отже, враховуючи викладене, сторона обвинувачення вважала, що до підозрюваного ОСОБА_7 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави, тому просила клопотання задовольнити.
Ухвалою суду констатовано, що обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, стверджується об'єктивними відомостями, які перевірені під час судового розгляду. Разом з цим, слідчий суддя вказав про обґрунтованість ризиків. Відтак слідча суддя вважала, що прокурором доведено, а підозрюваним та стороною захисту не спростовано, що в цьому кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу. Крім того, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, слідча суддя відповідно до ст. 178 КПК України врахувала те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, докази про вчинення якого є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк до дев'яти років), стан його здоров'я, молодий вік, те, що підозрюваний є одруженим, має на утриманні одну малолітню дитину, а також наявність інформації про розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення він підозрюється. З урахуванням обставин кримінального правопорушення, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майнового та сімейного стану підозрюваного, а також враховуючи те, що ОСОБА_7 пред'явлено підозру у вчиненні тяжкого злочину, слідча суддя, з урахуванням суспільної небезпеки злочину, що пов'язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України під час уведення в Україні військового стану, відтак і злочину, що пов'язаний із ослабленням обороноздатності держави, вважала, що розмір застави може і має бути визначено на рівні, необхідному для забезпечення дієвості такого заходу забезпечення кримінального провадження, тому прийшла до висновку про необхідність визначення підозрюваному застави у сумі 242 240 грн., враховуючи також і наявність у матеріалах клопотання інформації про суму неправомірної вигоди, що повинна була бути надана свідками з метою незаконного перетину кордону (14 000 доларів США - еквівалент понад 550 тисяч гривень за поточним курсом НБУ). Такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на необґрунтованість рішення. Зазначає, що постановляючи ухвалу, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_7 одружений та має на утриманні неповнолітню дитину. Крім того, апелянт просить врахувати стан здоров'я ОСОБА_7 . Апелянт вважає, що врахувавши ці обставини, розмір застави повинен бути визначений в межах, передбаченими п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваного, неявка якого, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд провадження за відсутності підозрюваного апеляційний суд бере до уваги, що: підозрюваний утримується під вартою в ДУ «Закарпатської УВП (№9)», останній належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; від нього не надходили заяви про його бажання брати участь у судовому засіданні, а тому апеляційним судом його явка не визнавалась обов'язковою і не приймалось рішення про доставку в судове засідання; у розгляді апеляційних скарг брав участь захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 , який не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_7 ..
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу; прокурора ОСОБА_5 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Твердження апеляційної скарги про необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги свідчать про те, що ухвала слідчого судді оскаржується тільки в частині визначення розміру застави, в іншій частині судове рішення не оскаржується, а тому апеляційному перегляду у відповідності до положень ст. 404 КПК України не підлягає.
З матеріалів судового провадження слідує, що обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, стверджується об'єктивними відомостями, які перевірені під час судового розгляду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Ухвалою слідчого судді також встановлено наявність доведених слідчим та прокурором ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що стороною захисту не оспорюється.
Окрім цього, встановлено характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_7 , зокрема: стан його здоров'я, молодий вік, те, що підозрюваний є одруженим, має на утриманні одну малолітню дитину, а також інформацію про розмір доходу, в отриманні внаслідок вчинення кримінального правопорушення у якому він підозрюється.
Частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачені ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 цієї статті.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 , слідчий суддя, врахував положення ст. ст. 182, 183 КПК України, обставини кримінального правопорушення, доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, майновий та сімейний стан підозрюваного, а також те, що ОСОБА_7 пред'явлено підозру у вчиненні тяжкого злочину, який пов'язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України під час уведення в Україні військового стану, і прийшов до належного висновку про визначення йому розміру застави, який, у разі його внесення, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 як підозрюваного у кримінальних провадженнях.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що визначаючи підозрюваному заставу у сумі 242 240 грн., слідчий суддя обґрунтовано враховував також і наявність у матеріалах клопотання інформації про суму неправомірної вигоди, що повинна була бути надана свідками з метою незаконного перетину кордону (14 000 доларів США - еквівалент понад 550 тисяч гривень за поточним курсом НБУ).
При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі і про майновий стан підозрюваного ОСОБА_7 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_7 апеляційним судом не встановлено.
Також, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінального правопорушення та покарання, яке може бути призначено за його вчинення, обставини його скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваного, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, - суд апеляційної інстанції вважає, що встановлений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. є необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у кримінальному провадженні.
Твердження апелянта про неврахування місцевим судом відомостей про те, що ОСОБА_7 є одружений та має на утриманні неповнолітню дитину є безпідставними, оскільки слідчим суддею такі дані були враховані і їм було надано відповідну оцінку.
Із цих підстав, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційної скарги про стан здоров'я ОСОБА_7 .. Разом з цим, колегія суддів констатує, що інших невстановлених слідчим суддею даних про стан здоров'я - захисником не надано.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_7 обґрунтовано визначено розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, а інший, менш суворий, запобіжний захід чи застава в меншому розмірі, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Інші обставини, які б давали підстави для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а ухвалу слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі не вказується як в апеляційній скарзі, так і не посилалася сторона захисту під час її розгляду.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 15.09.2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: