Справа № 604/1041/25
Провадження № 2/604/532/25
31 жовтня 2025 року cел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сіянко В.М.,
за участю секретаря судового засідання Феньо О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
08 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовною заявою з вимогами спрямованими до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач неналежним чином виконував умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 14938,65 грн, яка складається з 7999,60грн - заборгованість по тілу кредиту та 6939,05грн- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, неналежне виконанням відповідачем умов договору кредитної лінії №803940230 від 03.01.2022 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 . Відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові грошові кошти у сумі 8000,00грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитодовцю відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти в сумі 30000.00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 . Натомість, відповідач не виконував умови Договору належним чином, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість.
Крім того вказує, що 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався укладенням додаткових угод, на підставі якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача.
В подальшому, 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 на підставі якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним вище договором.
Також, 04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал» був укладений Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало (відступило) за плату ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за договором кредитної лінії №803940230 від 03.01.2022 до відповідача, на загальну суму 14938,65грн.
Відповідач ОСОБА_1 на користь нового кредитора ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» жодних платежів станом на 08.9.2025 року (дата звернення з позовом до суду) не здійснив. Оскільки відповідач добровільно не сплатив суму боргу за кредитом, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором кредитної лінії у загальному розмірі 14938,65 грн; в порядку розподілу судових витрат стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою судді від 11 вересня 2025 року відкрито провадження у справі № 604/1041/25 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, завчасно подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, однак судова повістка повернута до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі N 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі N 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження N 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі N 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі N 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі N 24/260-23/52-б).
Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача у своїй заяві не заперечує.
Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.
Дослідивши та оголосивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є кредитним договором.
Матеріали справи свідчать, 03 січня 2022 року між «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ( надалі Кредитодавець) та ОСОБА_1 ( надалі Позичальник) було укладено договір кредитної лінії №803940230 (надалі кредитний договір № 803940230)
Так, відповідач ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Кредитний договір № 803940230 від 03.01.2022 підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV32B5Z.
Одночасно з підписанням договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.
Заповненням анкети-заяви позичальник ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 03.01.2022, остання містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 на підставі Договору № 803940230 від 03.01.2022 на суму 8000,00грн. Також, у вказаній заяві відповідачем зазначено номер катки 4149-49ХХ-ХХХХ-5206.
Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 8000,000грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Умовами Кредитного договору № 803940230 сторонами погоджено - строк кредиту дисконтний період 30 днів до 02.02.2022; визначено дату повернення кредиту - до 02.02.2022; за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку : за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 % річних, що становить 0,01 % від суми Кредиту за кожний день користування ним; після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 766,50 % процентів річних, що становить 2,10 % в день від суми Кредиту за кожний день користування ним; Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів нарахування процентів здійснюється за Базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 % річних, що становить 2,10 % в день від суми Кредиту за кожний день користування ним; Орієнтовна загальна вартість Кредиту за Дисконтною процентною ставкою, складає 8024 грн 00 коп.; за Базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 13040 грн 00 коп. Умовами договору сторони передбачили пролонгацію кредитного періоду, кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, не обмежена.
Таким чином, сторони Кредитного договору № 803940230 узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, графік погашення платежів, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору і на таких умовах та шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Вказане підтверджується також довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої вбачається, що 03.01.2022 о 20 год. 28 хв. відповідач. ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував договір підписавши аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора MNV32B5Z який 20:28 року відправлено на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
У паспорті споживчого кредиту до договору №803940230 від 03.01.2022року міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 03.01.2022 перерахувало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти згідно договору № 803940230 від 03.01.2022 у сумі 8000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , який вказаний відповідачем у заявці від 03.01.202, про що свідчить додане до матеріалів позовної заяви платіжне доручення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № b761ef21-4241-4e93-aa97-0a5e971ecccc.
Отже, кредитний договір № 803940230 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.
Тобто ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало зі своєї сторони умови Кредитного договору, відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконував умови взятого на себе зобов'язання, не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування кредитом.
Водночас ОСОБА_1 не надано виписки по платіжній картці № НОМЕР_1 на спростування обставин отримання 03.01.2022 кредиту в сумі 8000,00 грн.
У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов'язку за укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору № 803940230 від 03.01.2022 з повернення кредиту в сумі 8000,00 грн та сплати відсотків.
За змістом розрахунку заборгованості, який складено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що за ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором № 803940230 від 03.01.2022 у загальному розмірі 12139,79 грн, з яких : тіло кредиту 8000,00грн; нараховані відсотки 4139,79грн.
Поряд з цим з наданого позивачем розрахунку здійсненого ТОВ «Таліон Плюс», встановлено, що сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 803940230 від 03.01.2022 становить 14938,65, яка складається з 7999,60грн - заборгованість по тілу кредиту та 6939,05грн- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредиту.
Судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов'язувався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, що стверджується договором факторингу. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до положень п. 2.1 якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з положеннями п. 2.2 Договору факторингу, сторони погодили, що відступлення прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов'язки клієнта за кредитним договором.
Як вбачається з умов п. 2.3 Договору факторингу, розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100 грн, що сплачуються клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимоги на банківський рахунок фактора, зазначений у відповідному пункті цього договору.
В силу положень п. 3.1.2 договору факторингу, фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимоги, сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимоги, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладення додаткових угод.
Як слідує з положень п. 4.1 Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін .
31.12.2020 року між клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року .
31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року .
31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року .
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року від ТОВ «Манівео» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №803940230 де боржником є ОСОБА_1 в сумі 12 082,79 грн, яка складається із 7 999,60 грн заборгованості за основною сумою боргу та 4 083,19грн заборгованості по відсоткам.
Судом також встановлено, що 05 серпня 2020 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" » та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" зобов'язується їх прийняти та передати грошві кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених цим договором.
Надана копія договору факторингу N 05/0820-01 містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - ТОВ «Таліон Плюс» до Фактора - ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс".
Згідно з реєстром боржників №10 від 31.07.2023 до Договору факторингу 05/0820-0 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 ( номер в реєстрі 1214). за кредитним договором №803940230 у загальному розмірі 14938,65грн.
Указаний реєстр містить відтиск печаток клієнта та фактора та підписаний ними.
Після чого, 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» ( надалі - Клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» ( надалі - Фактор) було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якими настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до вимог п. 1.2 вказаного договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору
Надана копія договору факторингу №04/06/25-Юмістить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - ТОВ"ФК "Онлайн Фінанс» до Фактора - ТОВ «Юніт Капітал» ".
Також, 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025.
Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ювід 04.06.2025 року, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за договором від 03.01.2022 року № 803940230 укладеним з ОСОБА_2 у загальному розмірі 14938,65, з яких 7999,60грн - заборгованість по тілу кредиту та 6939,05грн- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредиту
Копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги, платіжні інструкції, є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини першої ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст.652ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч. 1, 3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.
З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між позивачем та первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», кредитного Договору № 803940230 від 03.01.2022, факт отримання відповідачем коштів за вказаним договором та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору у строки, визначені сторонами, та факт переходу права вимоги за цим договором до позивача ТОВ «Юніт Капітал», - суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним Договором № 803940230 від 03.01.2022 заборгованості в сумі 14938,65грн. з яких тіло кредиту - 7999,60 грн та проценти за користування кредитом у сумі 6939,05грн.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.
Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати, у виді сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 судового збору .
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, в. ч. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
При вирішенні питання про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат суд виходить з наступного.
При вирішенні питання про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Судом враховано судові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13березня 2025року у справі №275/150/22(провадження 61-13766св24).
Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Судом встановлено, що понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн., підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, протоколом погодження вартості послуг, додаткової угоди №25770543002 до вказаного договору, акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача на правничу допомогу Адвокатським бюро «Тараненко та партнери»у розмірі 7000,00 грн є обґрунтованими, клопотання про їх зменшення відповідач не подавав, а відтак вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, в зв'язку з чим підлягають стягненню з відповідача.
За вказаних обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім витрати на правову допомогу у сумі 7000,00грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 205,207,512,514, 513,516,1050, 1054, 1055,1078ЦК України ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф.10, код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором №803940230 від 03.01.2022 у розмірі 14 938,65 ( чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім ) гривень 65 копійок, з яких заборгованість по тілу кредиту у сумі 7999,60 ( сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять ) гривень 60 копійок та проценти за користування кредитом у сумі 6939,05 ( шість тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять ) гривень 05 копійок, а також суму судового збору в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 (сім тисяч ) гривень 00 копійок, а всього 24361,05 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят одна ) гривня 05 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення проголошено 31 жовтня 2025 року.
Суддя В.М. Сіянко