Справа №601/3006/25
Провадження № 1-кп/601/322/2025
31 жовтня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці кримінальне провадження № 12025211010000365 від 11.09.2025 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременець, Тернопільської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, працюючого, на утриманні дітей не має, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України,
за участю інших учасників кримінального провадження:
- прокурора ОСОБА_4 ,
-обвинуваченого ОСОБА_3 ,
- захисника ОСОБА_5
У невстановлений час та у невстановленому місці у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вибухової речовини метальної дії - димного пороху, без передбаченого законом дозволу та почав зберігати його за місцем свого проживання.
11 вересня 2025 року під час проведення санкціонованого судом обшуку в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_3 , що за адресою АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та вилучено 180 (сто вісімдесят) грам вибухової речовини метальної дії - димного пороху.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ЦК України, види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Кримінальним законом слід вважати Кримінальний кодекс України.
Частина 1 статті 263 КК України встановлює кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної), бойових припасів вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Враховуючи те, що спеціального закону, який регулює порядок придбання, зберігання та носіння зброї, вибухових припасів та вибухових речовин немає, дозвіл на володіння об'єктами, які обмежені в цивільному обороті, на законних підставах, фізичним особам - загального статусу, виданий бути не може.
Враховуючи наведене, ОСОБА_3 не маючи будь якого дозволу на такі дії, придбав та зберігав вибухову речовину метальної дії - димний порох, чим порушив вимоги: п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за № 901- VIII від 23 грудня 2015 року, Постанови Верховної Ради України за № 2471- XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року та Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 622 від 21 серпня 1998 року.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що порох дійсно належав йому та у нього не було дозволу на його зберігання. Щиро розкаюється у вчиненному.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.263 КК України як придбання, зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, є особою пенсійного віку, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння органу досудового розслідування розкриттю кримінального правопорушення та суду у встановленні істини у справі. Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, особу винного, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ураховуючи тяжкість правопорушення, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого ОСОБА_3 може бути здійснено без ізоляції від суспільства, а тому слід застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбуття покарання з випробуванням, з призначенням іспитового строку та покладенням обов'язків, відповідно до ст. 76 ч.1 п. 1,2 КК України.
Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене правопорушення обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.
По справі проведені судові експертизи, а тому із обвинуваченого слід стягнути в користь держави кошти за їх проведення.
Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 382, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертиз, а саме:
-2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів від 19.09.2025 № СЕ-19/120- 25/11604-ФХВР;
-3119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) гривень 90 (дев'яносто) копійок за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів від 19.09.2025 № СЕ- 19/120-25/11601-ФХВР;
-2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів від 22.09.2025 № СЕ-19/120- 25/11603-ФХВР.
Речові докази у справі, після набрання вироком законної сили, а саме:
- вибухову речовину метальної дії - димний порох, упаковано в сей пакети № 6747327, вибухову речовину метальної дії -димний порох, упаковано в сей пакети № 6747318, вибухову речовину метальної дії - димний порох, упаковано в сей пакети № 6747359, які передано на зберігання в камеру зберігання Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: м. Кременець, вул. Драгоманова, 5, Тернопільської області - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: