Справа №454/493/24
"31" жовтня 2025 р. місто Сокаль
Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження №12022142310000323 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Пристань Шептицького району Львівської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньої, одруженого, на утриманні 4 неповнолітніх дітей, раніше несудимого,
у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньої, одруженого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше несудимого,
у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
03.12.2022р. близько 14.00год. поблизу житлового будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 спільно та без попередньої змови з ОСОБА_4 під час раптово виниклого словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно нанесли потерпілому декілька ударів по голові та тілу, чим спричинили йому тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, а також у виді саден обличчя, забою м'яких тканин голови, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Позиція обвинувачених
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини не визнав та зазначив, що 03.12.2022р. він приїхав в с.Пристань Шептицького району Львівської області щоб допомогти своїй матері по господарству та побачив ОСОБА_6 . Оскільки з приводу організованої потерпілим каналізації давно існує конфлікт, то він розпочав розмову з ним з метою вирішення даної ситуації. Між ними виникла словесна суперечка та вони пошарпалися та впали на землю де між ними продовжувалася шарпанина. Він не наносив ударів потерпілому ні руками, ні ногами. Припустив, що потерпілий міг отримати тілесні ушкодження, вдарившись об дорожнє покриття, де були каміння, горби та ґрунт.
Надалі прибіг його брат ОСОБА_3 , а також дружина потерпілого ОСОБА_9 та батько останнього ОСОБА_10 .
Його брат ОСОБА_3 не приймав участі в конфлікті.
Надалі ОСОБА_11 вдарив лопатою по належному йому автомобілю і пошкодив його, а також погрожував сокирою пошкодити автомобіль його брата ОСОБА_3 який стояв на подвір'ї їхньої матері.
Цивільного позову не визнав.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 своєї вини не визнав. Вказав, що в період інкримінованих йому подій 03.12.2022р. в нього на нозі був гіпс, оскільки був перелом ноги.
Його брат ОСОБА_4 приїхав в с.Пристань Шептицького району Львівської області та хотів вияснити з ОСОБА_6 конфлікт щодо каналізаційних вод останнього та розпочав розмову з ним. В свою чергу ОСОБА_6 почав бігти зі свого подвір'я та агресивно висловлювався до ОСОБА_4 , в тому числі і нецензурними словами. Коли ОСОБА_11 добіг до ОСОБА_4 , то між ними зав'язалася шарпанина і вони вдвох впали на землю, катулялися і шарпалися. Надалі прибігли батько потерпілого і дружина потерпілого, які також сварилися і висловлювалися до ОСОБА_4 нецензурними словами.
Потім ОСОБА_6 вдарив лопатою по автомобілю ОСОБА_4 , зламавши руків'я лопати, а після цього взяв у себе на подвір'ї сокиру і забіг до них на подвір'я і погрожував завдати нею шкоди.
Позиція потерпілого
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 03.12.2022р. він був у себе на подвір'ї по АДРЕСА_2 .
Він бачив, як ОСОБА_12 приїхав до своєї мами, яка проживає поблизу. Після нього приїхав ОСОБА_4 .
Приблизно через 5-10 хвилин ОСОБА_4 прийшли до воріт на його подвір'я та покликав його. ОСОБА_4 почав конфліктувати з приводу септика потерпілого, скаржився на сморід та брудну воду, яка витікає з цього септика. Потерпілий відповів, що з його септика витікає чиста вода. ОСОБА_4 сказав, що його це не стосується та завдав йому кулаком в голову, а саме в лобну частину та в частину переднісся. ОСОБА_12 після цього вдарив його дерев'яним предметом схожим на биту в праву сторону голови. Внаслідок цього потерпілий впав та був дезорієнтований, зазначив, що втратив свідомість, однак відчував як йому наносили численні удари в різні частини тіла.
Зазначив, що вказані події бачив потерпілого батько, який казав, що удари йому наносили троє осіб.
Надалі його підняла дружина і він побачив, що обвинувачені стояли біля свого автомобіля, який був припаркований поблизу його (потерпілого) подвір'я.
Він злякався, що його знов можуть побити, а тому взяв лопату та пішов до обвинувачених. ОСОБА_13 сів у машину та почав рух, а він (потерпілий) вдарив лопатою по машині.
Також, потерпілий у відповідь на поставлені запитання під час надання показань, зазначив, що конфлікт з приводу його септика та відведення стоків з цього септика існує між ним та матір'ю обвинувачених задовго до конфлікту 03.12.2022р.
Досліджені судом докази
Показання свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні показав, що 03.12.2022р. в обідню пору він почув крики поблизу воріт його господарства. Підійшовши він побачив, що його сина, який лежав на землі, копали троє осіб, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та невідома йому особа чоловічої статі. Він почав кричати і тому ОСОБА_3 , а також невідома йому особа перестали наносити удари. ОСОБА_4 ще наніс кілька ударів. Його син ОСОБА_6 спочатку лежав непритомний, а згодом піднявся та вдарив по машині обвинувачених.
Сусіди (обвинувачені та їх мати) конфліктують з ним та його сином ОСОБА_6 з приводу їхньої ( ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ) каналізації (септика). Вважає, що цей конфлікт можливо було врегулювати без застосування фізичної сили обвинуваченими.
Показання свідка ОСОБА_9 , яка суду показала, що 03.12.2022р. вона перебувала на городі та бачила, як приїхала машина. Надалі вона почула, що кричав дідо ( ОСОБА_10 ). Вона підбігла до воріт та побачила, як троє осіб ( ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та невідома їй особа чоловічої статі) наносили удари ногами по тілу її чоловіка ОСОБА_6 і тому вона почала кричати. Вони почули її та почали тікати.
Після цих подій вона бачила в руках ОСОБА_13 дерев'яну биту, якою він також їй погрожував.
Даний конфлікт виник з приводу їх (свідка ОСОБА_9 та її чоловіка ОСОБА_6 ) септика, зокрема викачування каналізаційних вод з септика на їх (свідка та її чоловіка) територію подвір'я. Мати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 конфліктує з приводу того, що ці води попадають їй в криницю та отруюють питну воду. Вважає, що септик розташований на території її та ОСОБА_6 і воду з даного септика вони виливають на території свого господарства. Тому, жодних претензій з цього приводу ні в кого не може бути.
Показання свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні показала, що приїхав її син ОСОБА_3 , поставив машину на подвір'ї та рубав дрова, а вона пішла до дітей (онуків).
Почувши крики на вулиці, вона вийшла з літньої кухні і бачила, що стояв її другий син ОСОБА_4 машиною, а ОСОБА_6 погрожував останньому, кричав до нього. Надалі ОСОБА_4 почав їхати автомобілем та ОСОБА_6 вдарив лопатою по машині сина той поїхав. Після цього ОСОБА_6 взяв сокиру і перейшов до її господарства, де погрожував цією сокирою, казав, що порубає також машину ОСОБА_12 .
Надалі почалися сварки між ними. Бійки вона не бачила.
Конфлікт між нею та Жуковськими існує з приводу каналізації. Так ОСОБА_6 зливає каналізаційні води поблизу їх будинку, де поглибив рів, внаслідок чого стоїть сильний сморід на їх подвір'ї. Також, поблизу дороги розташована її криниця. Вона неодноразово зверталася до ОСОБА_6 , щоб прибрати каналізаційні води від її подвір'я.
Протокол слідчого експерименту від 30.12.2022р., додатковий протокол слідчого експерименту від 30.12.2022р., фототаблиці та відеозаписи до них, відповідно до яких ОСОБА_6 показав як та за яких обставин обвинувачені спричинили йому тілесні ушкодження. Зокрема потерпілий вказав, що ОСОБА_4 першим наніс кулаком йому два удари в обличчя, після чого ОСОБА_3 дерев'яною палицею наніс йому удар в праву сторону голови, внаслідок чого потерпілий впав. Надалі наносили удари ногами по тілу.
Протокол слідчого експерименту від 30.12.2022р., фототаблиця та відеозапис до нього, відповідно до яких свідок ОСОБА_10 показав як та за яких обставин обставин обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили тілесні ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .
Протокол слідчого експерименту від 22.03.2023р., фототаблиця та відеозапис до нього, відповідно до яких свідок ОСОБА_9 показала як та за яких обставин обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили тілесні ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .
Протокол слідчого експерименту від 22.03.2023р., фототаблиця та відеозапис до нього, відповідно до яких свідок ОСОБА_15 показав як та за яких обставин обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили тілесні ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .
Висновок експерта №066/2023 від 27.09.2023р., відповідно до якого в ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна обличчя, забій м'яких тканин голови, забій м'яких тканин грудної клітки. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, які вказує потерпілий під час слідчого експерименту. Категорично стверджувати про давність настання тілесних ушкоджень неможливо через відсутність будь-яких об'єктивних критеріїв. Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Садна обличчя, забій м'яких тканин голови відносяться до легкого тілесного ушкодження. Забій м'яких тканин грудної клітки до уваги не може бути прийнятий, оскільки не підтверджений об'єктивними даними.
Оцінка суду
Стороною обвинувачення в підтвердження вини обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, суду надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні.
Також, обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_3 своєї вини у вчиненому не визнали.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації враховує наступне.
Обвинувачений ОСОБА_4 не визнав своєї вини в нанесенні потерпілому ударів потерпілому ОСОБА_6 , внаслідок чого останньому було спричинено легкі тілесне ушкодження, а зазначив що між ними лише відбулася шарпанина, під час якої вони обидва впали на землю та ініціатором цієї шарпанини був сам потерпілий.
ОСОБА_3 повністю заперечив свою участь в конфлікті з потерпілим та нанесення останньому будь-яких ударів.
В той же час, покликання обвинувачених спростовуються показаннями потерпілого які узгоджуються з матеріалами справи і показаннями свідків та підтверджують вину обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення.
Так зокрема, потерпілий вказав, що ОСОБА_4 наносив йому удари руками в голову, а і ОСОБА_3 наніс удар дерев'яним предметом, схожим на биту, в праву частину голови та після його падіння останні вдвох наносили йому удари по різних частинах тіла. Показання потерпілого узгоджуються з показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні, які вказали, що обвинувачені наносили удари потерпілому.
Також, судом встановлено, що виявлені в ОСОБА_6 тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден обличчя, забою м'яких тканин голови могли виникнути за обставин, які вказує потерпілий під час слідчого експерименту, а саме внаслідок завдання йому ударів обвинуваченими. Зазначене підтверджується дослідженими судом протоколами слідчих експериментів та висновком експертизи.
Таким чином, суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, вони передбачені як джерела доказування у Кримінальному процесуальному кодексі України та зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Суд, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, визнає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України, оскільки він групою осіб без попередньої змови з ОСОБА_3 спричинив потерпілому легке тілесне ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Суд також визнає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України, оскільки він групою осіб без попередньої змови з ОСОБА_4 спричинив потерпілому легке тілесне ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вина обвинувачених у вчиненому доведена у повному обсязі.
Призначення покарання
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК України та які обтяжують його покарання відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймає до уваги, що санкція ч.2 ст.125 КК України передбачає альтернативну міру покарання.
Також, суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує:
ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із статтею 12 КК України є кримінальним проступком;
наслідки та обставини вчиненого проступку (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);
особу винного, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я, наявність на утриманні неповнолітніх дітей;
наявність постійного місця проживання, позитивної характеристики за таким;
те, що він раніше несудимий.
У зв'язку з наведеним, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 з обранням покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань суд не знаходить.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК України та які обтяжують його покарання відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймає до уваги, що санкція ч.2 ст.125 КК України передбачає альтернативну міру покарання.
Також, суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує:
ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із статтею 12 КК України є кримінальним проступком;
наслідки та обставини вчиненого проступку (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);
особу винного, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я, наявність на утриманні неповнолітніх дітей;
наявність постійного місця проживання, позитивної характеристики за таким;
відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання;
те, що він раніше несудимий.
У зв'язку з наведеним, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 з обранням покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань суд не знаходить.
Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
Потерпілий ОСОБА_6 подав цивільний позов, в якому з врахуванням зави про збільшення позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_4 . Та ОСОБА_3 по 80000грн. з кожного на відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Позов мотивовано тим, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він був змушений лікуватися стаціонарно та амбулаторно, протягом всього часу розгляду кримінального провадження останні не вчинили жодних дій з метою відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди, не прибували в судове засідання, чим затягували судовий розгляд.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 збільшені позовні вимоги підтримав.
Обвинувачені ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 позову не визнали.
Вислухавши сторони, дослідивши докази цивільного позову та кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Вина обвинувачених у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, внаслідок яких обвинувачений перебував на лікуванні, в судовому засіданні доведена повністю та саме засудження останніх певною мірою повинно служити сатисфакцією для потерпілого.
Крім того, суд враховує поведінку самого ОСОБА_6 , а також те, що відшкодування моральної шкоди не повинно слугувати потерпілому джерелом для збагачення.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі по 20000грн. з кожного обвинуваченого.
З обвинувачених слід стягнути в рівних частинах в дохід держави судовий збір за подання цивільного позову.
На підставі ч. 1 ст. 124 КПК України, з обвинувачених також слід стягнути на користь потерпілого витрати на правову допомогу, понесення яких підтверджується ордером, договором про представництво інтересів, договором на правове обслуговування - надання правової допомоги, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанціями про оплату 46000грн. за надання послуг правової допомоги.
Заперечуючи проти стягнення витрат на правову допомогу захисник - адвокат ОСОБА_8 покликався на те, що в договорі про надання правової допомоги зазначено номер кримінального провадження, який є відмінним від кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Такі покликання є неспроможними, оскільки в договорі про представництво інтересів, укладеному 04.04.2024р. між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_7 (як представником ТОВ «Юридичний центр захисту прав власників») зазначено, що останній приймає на себе обов'язки по представництву інтересів ОСОБА_6 як потерпілого і цивільного позивача у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.1 ст.28, ч.1 ст.125 КК України.
Тому, зазначення в договорах про надання правової допомоги невірного номера кримінального провадження суд розцінює як описку, котра не є настільки істотною, щоб свідчити про безпідставність повноважень адвоката ОСОБА_7 .
Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
За таких підстав, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 20000 (двадцяти тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди та 23 (двадцять три тисячі)грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 20000 (двадцяти тисяч)грн. на відшкодування моральної шкоди та 23 (двадцять три тисячі)грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 605 (шістсот п'ять)грн. 60коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 605 (шістсот п'ять)грн. 60коп. судового збору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення цього тридцятиденного строку апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
У разі надходження апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Решті учасників судового провадження роз'яснити їх право на отримання в суді копії вироку.
Головуючий:ОСОБА_1