Справа №464/7583/25
пр № 2/464/3199/25
про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2025 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Горбань О.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди,-
Представник позивача - адвокат Алєшко А.С., який діє на підставі ордеру серії ВС № 1411221, звернувся із позовом до відповідачів про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Горбань О.Ю.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ст.184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір», згідно з ч.ч.1, 2 ст.9, якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ч.9 ст.185 ЦПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим кодексом України, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму у 2025 році становить на одну особу в розрахунку на місяць із 1 січня - 3028 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги: стягнення матеріальної шкоди в сумі 99418,18 грн.; стягнення моральної шкоди в розмірах 500 грн та 1000 грн. Отже, позивачем заявлено декілька вимог майнового характеру, які не пов'язані між собою, тобто є окремими вимогами майнового характеру.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивачем додано квитанцію, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1211,20 гривень лише за одну позовну вимогу, тоді як за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір у розмірі, встановленому Законом.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного у Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 1211 грн 20 коп.
На підставі ст.4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків: сплатити судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп. за вимогу про стягнення моральної шкоди; представити суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Попередити позивача, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява вважаться неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано 31 жовтня 2025 року.
Суддя О.Ю.Горбань