Справа № 337/3320/25
Номер провадження 2/337/1941/2025
(заочне)
27 жовтня 2025 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючої судді Калугіної Г.Б.,
за участю секретаря Крижко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заміну способу стягнення аліментів,
03.07.2025 позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем. Від цього шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу мешкає з нею. Рішенням суду від 03.05.2018 з відповідача на її користь стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 930,00 грн щомісячно і до повноліття дитини. Однак на даний час такий розмір аліментів є недостатнім для нормального забезпечення розвитку та виховання дитини. ЇЇ матеріальне становище також погіршилось, з віком потреби дитини збільшились, зросли ціни і вона не має можливості в достатній мірі забезпечувати потреби дитини. Відповідач має задовільний стан здоров'я, матеріально забезпечений, інших утриманців не має, тому може сплачувати аліменти у визначеному законодавством розмірі. При цьому, саме вона має право обирати спосіб стягнення аліментів.
Просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.
Ухвалою суду від 21.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за цим позовом та призначено її розгляд по суті у відкритому судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Нікітіна Т.Г. в судове засідання не прибули, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують повністю, просять його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву на позов або зустрічного позову не подав.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, в т.ч. у відсутність відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що сторони з 06.11.2010 перебували у шлюбі (арк. 9), від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. 11).
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11.11.2015 року, яке набрало законної сили 24.03.2015, шлюб розірвано (арк. 20).
Після розірвання шлюбу неповнолітній син сторін мешкає з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 .
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2018 (цивільна справа ЄУН 337/779/18, яке набрало законної сили 05.06.2018, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 930,00 грн щомісячно, починаючи з 06.03.2018 до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006р. у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява №31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Згідно з ст. 51 Конституції України дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ст. 180 СК України на батьків покладений обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження, що відбувається за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі») (постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13).
Зокрема, визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
Так, суд враховує, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
В даному випадку суд погоджується з тим, що раніше визначений судом розмір аліментів - 930,00 грн є недостатнім для утримання неповнолітньої дитини сторін, яка проживає разом із матір'ю та дорослішає, відповідно збільшуються її потреби.
Зокрема, такий розмір є меншим мінімально гарантованому законом розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Станом на цей час прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить 3196,00 грн, 50% відповідно 1598,00 грн. При цьому, прожитковий мінімум має тенденцію до збільшення.
У зв'язку з цим, суд вважає правомірною вимогу позивачки про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина шляхом зміни способу їх стягнення з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача.
Визначений позивачкою розмір аліментів - 1/4 частина з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно відповідає вимогам ст. 182 СК України, є розумним та справедливим.
Зокрема, суд враховує вік дитини - 15 років, стан її здоров'я - здоровий, матеріально не забезпечений, а також стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, який працездатний, має стабільний дохід, інших утриманців не має.
При цьому, суд враховує, що відповідач обґрунтованого заперечення проти позову не подав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги не спростував.
Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 180-184, 192 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2018 року у цивільній справі № 337/779/18.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання зазначеним рішенням суду законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складений 31.10.2025.
Суддя Г.Б. Калугіна