1Справа № 335/5164/24 1-кс/335/3648/2025
29 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_2 , заявників адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши клопотання адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 12024082050000439 від 01.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 12024082050000439 від 01.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
На обґрунтування клопотання заявники зазначили, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082050000439 від 01.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
19.12.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено майно, що належить ОСОБА_6 , зокрема:
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_1 ;
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_2 ;
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_3 ;
- сім-картка із серійним № НОМЕР_4 ;
- рамки сім-карт до абонентський номерів Lifecell: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;
- мобільний телефон Apple Iphone 14Pro, IMEI1 НОМЕР_7 , IMEI2 НОМЕР_8 із встановленим абонентським номером НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_7 ;
- залишок (фрагмент упаковки) стартового пакету до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_6 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_10 ;
- рамка до сім-карти Водафон сер.№ НОМЕР_11 ;
- флеш-накопичувач USB, Kingston, 4Gb;
- флеш-накопичувач USB, Lexar;
- флеш-накопичувач USB, Teamgroup, 16Gb;
- флеш-накопичувач USB, Transcend, 8Gb;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_12 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_13 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_14 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_15 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_16 ;
- розпакований стартовий пакет (без сім-карти) до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_17 ;
- платіжна картка «Монобанк» № НОМЕР_18 ;
- платіжна картка «Payon» № НОМЕР_19 ;
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_20 ;
- платіжна картка «Монобанк» № НОМЕР_21 ;
- флеш-накопичувач USB, Kingston, 8Gb;
- ПК-ноутбук ASUS G713RW-KH096W, SN-N7NRKD00951128C,2022 р.в., без матеріальних носіїв іноформації, із блоком живлення до нього.
25.12.2024 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було задоволено частково клопотання слідчого у кримінальному провадженні та накладено арешт на вище перелічене майно, власником якого є заявник.
У клопотанні заявники зазначають, що ОСОБА_6 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, досудове розслідування може тривати довгий час, що в свою чергу призведе до погіршення технічного стану техніки та безпідставного позбавлення ОСОБА_6 права власності на зазначене майно, що призведе до порушення його права власності. З часу вилучення та арешту майна пройшов тривалий час - 10 місяців, а тому сторона обвинувачення мала реальну можливість провести всі необхідні слідчі дії та процесуальні дії із вилученим майном, у зв'язку з чим вказане майно має бути повернуто його власнику.
В судовому засіданні заявники адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримали.
Слідчий ОСОБА_5 у судовому засіданні частково заперечував проти задоволення клопотання, пославшись на необхідність збереження арешту наступного майна: флеш-накопичувача USB, Kingston, 8Gb та мобільного телефону Apple Iphone 14Pro, IMEI1 НОМЕР_7 , IMEI2 НОМЕР_8 із встановленим абонентським номером НОМЕР_9 , оскільки в ході їх огляду (протоколи огляду від 20.01.2025 року) виявлена інформація, яка може мати значення для кримінального провадження.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявників в інтересах ОСОБА_6 права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що 19.12.2024 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено майно, що належить ОСОБА_6 , зокрема:
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_1 ;
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_2 ;
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_3 ;
- сім-картка із серійним № НОМЕР_4 ;
- рамки сім-карт до абонентський номерів Lifecell: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;
- мобільний телефон Apple Iphone 14Pro, IMEI1 НОМЕР_7 , IMEI2 НОМЕР_8 із встановленим абонентським номером НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_6 ;
- залишок (фрагмент упаковки) стартового пакету до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_6 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_10 ;
- рамка до сім-карти Водафон сер.№ НОМЕР_11 ;
- флеш-накопичувач USB, Kingston, 4Gb;
- флеш-накопичувач USB, Lexar;
- флеш-накопичувач USB, Teamgroup, 16Gb;
- флеш-накопичувач USB, Transcend, 8Gb;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_12 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_13 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_14 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_15 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_16 ;
- розпакований стартовий пакет (без сім-карти) до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_17 ;
- платіжна картка «Монобанк» № НОМЕР_18 ;
- платіжна картка «Payon» № НОМЕР_19 ;
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_20 ;
- платіжна картка «Монобанк» № НОМЕР_21 ;
- флеш-накопичувач USB, Kingston, 8Gb;
- ПК-ноутбук ASUS G713RW-KH096W, SN-N7NRKD00951128C,2022 р.в., без матеріальних носіїв інформації, із блоком живлення до нього.
Ухвалою слідчого судді від 25.12.2025 у справі № 335/5164/24 провадження 1-кс/335/5222/2024 задоволено частково клопотання слідчого про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082050000439 від 01.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, накладено арешт на вище перелічене майно, яке було вилучено 19.12.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Із вказаної вище ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказане майно накладений з метою збереження речових доказів.
Під час судового розгляду клопотання слідчий не заперечував проти скасування арешту з частини означеного заявниками майна.
Отже, виходячи з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених в ході розгляду клопотання, слідчий суддя встановив, що аналіз представлених матеріалів на даному етапі не виправдовує подальшого утримання органом досудового розслідування вилученого майна, власником якого є ОСОБА_7 , зокрема:
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_1 ;
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_2 ;
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_3 ;
- сім-картка із серійним № НОМЕР_4 ;
- рамки сім-карт до абонентський номерів Lifecell: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;
- залишок (фрагмент упаковки) стартового пакету до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_6 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_10 ;
- рамка до сім-карти Водафон сер.№ НОМЕР_11 ;
- флеш-накопичувач USB, Kingston, 4Gb;
- флеш-накопичувач USB, Lexar;
- флеш-накопичувач USB, Teamgroup, 16Gb;
- флеш-накопичувач USB, Transcend, 8Gb;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_12 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_13 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_14 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_15 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_16 ;
- розпакований стартовий пакет (без сім-карти) до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_17 ;
- платіжна картка «Монобанк» № НОМЕР_18 ;
- платіжна картка «Payon» № НОМЕР_19 ;
- платіжна картка «Приватбанк» № НОМЕР_20 ;
- платіжна картка «Монобанк» № НОМЕР_21 ;
- ПК-ноутбук ASUS G713RW-KH096W, SN-N7NRKD00951128C,2022 р.в., без матеріальних носіїв іноформації, із блоком живлення до нього.
Що стосується питання щодо скасування арешту з іншого майна, зокрема, мобільного телефону Apple Iphone 14Pro, IMEI1 НОМЕР_7 , IMEI2 НОМЕР_8 із встановленим абонентським номером НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_7 , та флеш-накопичувача USB, Kingston, 8Gb, вилученого у ОСОБА_6 , то слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до змісту клопотання, заявники вважають, що необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна вже відпала.
Із вказаної вище ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказане майно накладений з метою збереження речових доказів.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
З викладених вище норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що захист прав власника чи законного володільця майна, яке має значення для кримінального провадження, є пріоритетним, і ступінь втручання у право власності особи має бути співмірним потребам досудового розслідування.
Так, речовими доказами, відповідно до вимог ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
У відповідності до ухвали слідчого судді метою арешту вилученого під час обшуку майна відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.
Під час судового розгляду установлено, що вказане заявниками майно, з якого заявники просять зняти арешт, було оглянуто слідчим, про що складено відповідні протоколи огляду від 20.01.2025 року, необхідна інформація з вказаних пристроїв була скопійована слідчим, з пояснень слідчого у судовому засіданні слідує, що жодних слідчих дій з використанням вилучених пристроїв не планується проводити, відповідні експертні дослідження не призначалася слідчим.
Надаючи оцінку наявності підстав для подальшого арешту майна: вилученого телефону та флеш носія, слідчий суддя бере до уваги те, що наразі сторона обвинувачення провела його огляд та, в тому числі, за сприяння власника майна скопіювала доступну на телефоні інформацію.
Така скопійована інформація, згідно з положеннями ч. 4 ст. 99 КПК є дублікатом інформації, що міститься в інформаційній (автоматизованій) системі та визнається судом як оригінал документа.
Отже, підстави для утримання телефону та флеш носія, з метою використання цієї вилученої інформації як доказу в суді, наразі відсутні.
Окрім того, слідчий у судовому засіданні не навів відомостей, які б доводили, що вилучена експертом інформація має доказове значення у кримінальному провадженні.
Також, слід зазначити, що додані до клопотання матеріали не містять жодних процесуальних документів щодо призначення будь-якої експертизи вилучених мобільного телефону та флеш носія.
Водночас, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 168 КПК, у разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Отже слідчий скористався правом, передбаченим ст.168 КПК із копіювання необхідної інформації.
При цьому, слідчий не навів належних аргументів, що таке майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші невстановлені слідством відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто самі по собі, як матеріальні об'єкти, відповідають вимогам ст. 98 КПК України.
Поряд з цим, слідчий суддя наголошує, що будь-який тривалий строк (в даному випадку таке майно перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування 10 місяців), має бути об'єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна. У зв'язку з цим, зі спливом часу виправданість подальшого арешту відповідного технічного пристрою може бути предметом перевірки слідчим суддею у порядку ст. 174 КПК України, а тому таке утримання на кожному етапі досудового розслідування має обґрунтовуватись реальною потребою їх збереження у розпорядженні органу досудового розслідування.
Отже, оскільки експертне дослідження даних, що містяться у вилучених у ОСОБА_6 мобільному телефоні та флеш носії не призначалося, доступні дані з вказаних пристроїв стороною обвинувачення скопійовано, то слідчий суддя доходить висновку, що наразі відсутні законні підстави та потреба в утриманні стороною обвинувачення такого майна, з метою збереження речових доказів.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт на майно, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для скасування арешту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: у разі скасування арешту.
Враховуючи, що слідчим суддею постановлено ухвалу про скасування арешту з майна, вказане мано на виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України має бути повернуто особі у якої воно вилучено - ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 2, 94, 98, 131, 132, 170-173, 174, 219, 284, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 12024082050000439 від 01.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.12.2024 року у справі № 335/5164/24 провадження 1-кс/335/5222/2024 на майно, яке було вилучене 19.12.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- платіжну картку «Приватбанк» № НОМЕР_1 ;
- платіжну картку «Приватбанк» № НОМЕР_2 ;
- платіжну картку «Приватбанк» № НОМЕР_3 ;
- сім-картку із серійним № НОМЕР_4 ;
- рамки сім-карт до абонентський номерів Lifecell: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;
- мобільний телефон Apple Iphone 14Pro, IMEI1 НОМЕР_7 , IMEI2 НОМЕР_8 із встановленим абонентським номером НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_7 ;
- залишок (фрагмент упаковки) стартового пакету до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_6 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_10 ;
- рамку до сім-карти Водафон сер.№ НОМЕР_11 ;
- флеш-накопичувач USB, Kingston, 4Gb;
- флеш-накопичувач USB, Lexar;
- флеш-накопичувач USB, Teamgroup, 16Gb;
- флеш-накопичувач USB, Transcend, 8Gb;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_12 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_13 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_14 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_15 ;
- стартовий пакет до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_16 ;
- розпакований стартовий пакет (без сім-карти) до абонентського номеру Lifecell НОМЕР_17 ;
- платіжну картку «Монобанк» № НОМЕР_18 ;
- платіжну картку «Payon» № НОМЕР_19 ;
- платіжну картку «Приватбанк» № НОМЕР_20 ;
- платіжну картку «Монобанк» № НОМЕР_21 ;
- флеш-накопичувач USB, Kingston, 8Gb;
- ПК-ноутбук ASUS G713RW-KH096W, SN-N7NRKD00951128C,2022 р.в., без матеріальних носіїв інформації, із блоком живлення до нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1