Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/16972/19
Провадження №1-кп/523/237/25
31.10.2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
керівника та прокурорів Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представників служби у справах дітей Одеської міської ради ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
представника сектору ювенальної пробації Приморського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_12 ,
захисника - адвоката ОСОБА_13 ,
законного представника обвинуваченого - представника органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_14 ,
обвинуваченого ОСОБА_15 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12019160490003544 від 18 вересня 2019 року із звинувачення
ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, засудженого:
1) вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2019 року, за ч.2 ст.186 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого від його відбування, із застосуванням ст.ст.75,76,104 цього ж кодексу, з іспитовим строком 2 роки;
2) вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2020 року, за ч.1 ст.125 КК України, із застосуванням ст.71 цього ж кодексу, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 10 днів;
3) вироком Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2024 року, за ч.2 ст.189 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 цього ж кодексу, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, строк відбуття покарання рахувати з 17 вересня 2020 року;
зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186 та ч.1 ст.187 КК України,
Пограбування ОСОБА_16 .
Близько 20 години 00 хвилин 17 вересня 2019 року ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб з іншим обвинуваченим, матеріали щодо якого виділено в інше судове провадження та зупинено провадженням до його звільнення із військової служби за мобілізацією в умовах воєнного стану (далі - Особа 1), з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та умислом на відкрите заволодіння чужим майном, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Гідропарк «Лузанівка», розташованій по вул. Миколаївська дорога, в м. Одесі, підійшли до раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого Особа 1 відволік увагу потерпілого розмовою, а ОСОБА_15 шляхом ривку зірвав з плеча потерпілого сумку, до якої було поміщено належні останньому: мобільний телефон марки «Huawei LUA-U22», імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , вартістю 1500 грн, грошові кошти в сумі 1000 грн, мобільний телефон марки «Asus», вартістю 2000 грн, після чого обвинувачені залишили місце події, розпорядившись на власний розсуд відкрито викраденими грошима та майном, в загальній сумі 4500 грн.
Розбійний напад на ОСОБА_7 та ОСОБА_17 .
Близько 18 години 00 хвилин 21 вересня 2019 року ОСОБА_15 , перебуваючи біля будівлі Одеської загальноосвітньої школи №17, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Віталія Блажка (колишня назва - вул. Махачкалінська), буд.№7, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та умислом на відкрите заволодіння майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, підійшов до раніше незнайомих неповнолітніх ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дістав із кишені штанів предмет, зовні схожий на пістолет, який направив на кожного із потерпілих, що останніми було сприйнято як реальну загрозу життю та здоров'ю, та поставив вимогу передати йому наявне при потерпілих майно, на що ОСОБА_7 вимушений був віддати ОСОБА_15 належний йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 3», імей 1: НОМЕР_3 , імей 2: НОМЕР_4 , із сім картою № НОМЕР_5 , вартістю 3000 грн, яким обвинувачений розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений вину у вчиненому визнав повністю, від надання будь-яких показань в суді відмовився та пояснив, що про фактично вчинене жалкує, щиро кається.
З'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту обставин кримінального провадження, відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності позицій сторін, роз'яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням сторони захисту, підтриманим стороною обвинувачення та представниками служби у справах дітей та ювенальної пробації, суд визнав недоцільним дослідження доказів на доведення вини ОСОБА_15 у вмінених тому діяннях.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_15 наступного.
Пограбування ОСОБА_16 .
Близько 20 години 00 хвилин 17 вересня 2019 року ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб з іншим обвинуваченим, матеріали щодо якого виділено в інше судове провадження та зупинено провадженням до його звільнення із військової служби за мобілізацією в умовах воєнного стану (далі - Особа 1), з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та умислом на відкрите заволодіння чужим майном, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Гідропарк «Лузанівка», розташованій по вул. Миколаївська дорога, в м. Одесі, підійшли до раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого Особа 1 відволік увагу потерпілого розмовою, а ОСОБА_15 шляхом ривку зірвав з плеча потерпілого сумку, до якої було поміщено належні останньому: мобільний телефон марки «Huawei LUA-U22», імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , вартістю 1500 грн, грошові кошти в сумі 1000 грн, мобільний телефон марки «Asus», вартістю 2000 грн, після чого обвинувачені залишили місце події, розпорядившись на власний розсуд відкрито викраденими грошима та майном, в загальній сумі 4500 грн.
Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_15 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Розбійний напад на ОСОБА_7 та ОСОБА_17 .
Близько 18 години 00 хвилин 21 вересня 2019 року ОСОБА_15 , перебуваючи біля будівлі Одеської загальноосвітньої школи №17, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Віталія Блажка (колишня назва - вул. Махачкалінська), буд.№7, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та умислом на відкрите заволодіння майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, підійшов до раніше незнайомих неповнолітніх ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дістав із кишені штанів предмет, зовні схожий на пістолет, який направив на кожного із потерпілих, що останніми було сприйнято як реальну загрозу життю та здоров'ю, та поставив вимогу передати йому наявне при потерпілих майно, на що ОСОБА_7 вимушений був віддати ОСОБА_15 належний йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 3», імей 1: НОМЕР_3 , імей 2: НОМЕР_4 , із сім картою № НОМЕР_5 , вартістю 3000 грн, яким обвинувачений розпорядився на власний розсуд.
Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_15 суд кваліфікує за ч.1 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).
Призначення обвинуваченому кримінального покарання
Ст.50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Згідно із ст.65 цього ж Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
При призначенні покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття та вчинення злочинів у неповнолітньому віці в якості обставин, які пом'якшують покарання, а також констатує про відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Суд також враховує наступні дані щодо обвинуваченого ОСОБА_15 :
- забезпечення належними умовами проживання в повній родині до моменту ув'язення;
- отримання в навчальному закладі професії «електромонтажника з освітлення та освітлювальних мереж, силових мереж та електроустаткування», а також неофіційне працевлаштування підсобним робочим на будівництві;
- не перебування на спеціалізованих обліках в медичних установах;
- посередні характеристики за місцями колишнього навчання та проживання;
- повернення потерпілим вилучених у них мобільних телефонів;
- заперечення зловживань алкогольними напоями, а також вживання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- наявність конструктивних планів на майбутнє, а саме, утворити власну сім'ю, працювати за спеціальністю, щоб легальною роботою забезпечувати її матеріальне становище;
- фактичне відбування реального покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком, за діяння, що були вчинені пізніше за часом;
- висновок досудової доповіді про існування високих ризиків повторного вчинення кримінальних правопорушень та небезпеки для суспільства, у томі числі для окремих осіб.
При цьому, визначальним при призначенні покарання суд вказує на множинність вчинених ОСОБА_15 діянь, фактичне відбування реального покарання за попереднім вироком, позицію прокурора, а також підвищену суспільну небезпеку вчиненого розбою, оскільки умисні протиправні дії обвинуваченого були пов'язані із погрозою життю людини, тоді як відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя, здоров'я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що вищезазначені обставини не дозволяють застосувати до обвинуваченого після визначення остаточного покарання положення ст.ст.69, 75 і 76,104 КК України та обумовлює необхідність подальшої ізоляції ОСОБА_15 від суспільства, з наступним утриманням в кримінально-виконавчій установі закритого типу, тобто призначення реального основного покарання у виді позбавлення волі,
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України, із скасуванням накладеного на них арешту.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_15 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186 та ч.1 ст.187 КК України, призначивши покарання:
- за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням п.3 ч.3 ст.102 цього ж кодексу, - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
- за ч.1 ст.187 КК України, із застосуванням п.4 ч.3 ст.102 цього ж кодексу, - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_15 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.4 ст.70 цього ж кодексу шляхом часткового складання даного покарання, з покаранням, що призначено вироком Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2024 року за вчинення 26 серпня 2020 року злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, визначити ОСОБА_15 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років та 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_15 рахувати з 17 вересня 2020 року (згідно вироку Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2024 року).
Після набрання вироком законної сили визнані в якості речових доказів:
- носії інформації із відеозаписами - зберігати в матеріалах судового провадження;
- мобільний телефон марки «Huawei LUA-U22», імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_16 ;
- мобільний телефон мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 3», імей 1: НОМЕР_3 , імей 2: НОМЕР_4 - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_7 ;
- пістолет з маркуванням «ВВ САL 4,5 mm», з магазином, як знаряддя вчиненого злочину, - конфіскувати та знищити встановленим порядком;
- запальничку марки «CriKet Neon», в корпусі рожевого кольору, - повернути ОСОБА_15 .
Арешт, накладений на вищезазначені речові докази, - скасувати.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд м. Одеси впродовж 30 днів з дня його проголошення, а ув'язненим ОСОБА_15 - в той же строк з моменту вручення його копії.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий ОСОБА_1