Номер провадження: 22-ц/813/4966/25
Справа № 766/3128/24
Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.
Доповідач Кострицький В. В.
28.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач),
судді Коновалова В.А., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В.,
учасники справи:
заявник ОСОБА_1
треті особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
представник третьої особи Расторгуєва Ганна Сергіївна
розглянули у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Расторгуєвої Ганни Сергіївни, яка діє в інтересах Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 17 березня 2025 року
за заявою ОСОБА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),-
Короткий виклад обставин справи
12 березня 2025 року до Малиновського районного суду міста Одеси від представника Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява, у якій вона просить роз'яснити рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування зазначає, що у резолютивній частині рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2024 року зазначено: «Вказане рішення після набрання ним законної сили є підставою для видання Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) свідоцтва про шлюб, який було укладено 06 грудня 2014 року між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самарканд, Узбекистан та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Чархин, Узбекистан, та зареєстрований відділом реєстрації шлюбу м. Сімферополя Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 1107».
Вказаним рішенням встановлено факт реєстрації шлюбу, який цивільного стану який зареєстровано на тимчасово окупованій території, а отже відомості про шлюб відсутні в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, що унеможливлює видачу відповідного свідоцтва про шлюб.
Враховуючи вищевикладене, представник заявника просить роз'яснити порядок виконання рішення в частині видачі свідоцтва про шлюб.
Короткий зміст рішення суду
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 17 березня 2025 року заяву представника Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про роз'яснення рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено. Роз'яснено, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2024 року у цивільній справі № 766/3128/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення, є підставою для зобов'язання органів державної реєстрації актів цивільного стану поновити актовий запис про шлюб, який було укладено 06 грудня 2014 року між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самарканд, Узбекистан та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Чархин, Узбекистан, після реєстрації прізвище дружини « ОСОБА_3 », прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », з подальшою видачею повторного свідоцтва про шлюб..
Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції зазначав, що визнання актів окупаційної влади, наприклад щодо реєстрації шлюбу, з метою захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях, жодним чином не легітимізує таку владу. Держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть попри те, що певна частина території знаходиться не під контролем України. Крім того, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню, за таких обставин, заява представника Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про роз'яснення рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2024 року у цивільній справі № 766/3128/24 підлягала задоволенню.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним рішенням Расторгуєва Ганна Сергіївна, яка діє в інтересах Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулась з апеляційною скаргою безпосередньо до Одеського апеляційного суду та просила скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 17 березня 2025 у цивільній справі № 766/3128/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що у відповідності до рішення актовий запис про шлюб громадян України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самарканд, Узбекистан та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Чархин, Узбекистан № 1107, складений 06.12.2014 року зареєстрований відділом реєстрації шлюбу м. Сімферополя Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим. Відділ реєстрації шлюбу м. Сімферополя Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим є незаконно створеним органом окупаційної влади, який не визнається Україною. Незважаючи на правові наслідки недійсності укладення шлюбу на тимчасово окупованій території, заявники свідомо та добровільно уклали шлюб на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, при цьому своїм правом на подачу заяви про державну реєстрацію шлюбу до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану на підконтрольній території України за своїм вибором наречені не скористались, тому даний актовий запис не може бути поновлений.
Щодо явки сторін.
Сторони були сповіщені належним чином про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явились заяв про відкладення не надходило, що не заважає апеляційному перегляду.
Позиція апеляційного суду
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що таким вимогам закону, оскаржена ухвала відповідає в повній мірі.
Судовою колегією встановлено, що рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2024 року у цивільній справі № 766/3128/24, яке набрало законної сили 19 листопада 2024 року, заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено.
Встановлено факт реєстрації шлюбу, укладеного 06 грудня 2014 року між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самарканд, Узбекистан та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Чархин, Узбекистан, який зареєстрований відділом реєстрації шлюбу м. Сімферополя Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 1107, після реєстрації прізвище дружини « ОСОБА_3 », прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ».
Встановлено порядок виконання рішення, відповідно до якого, вказане рішення після набрання ним законної сили є підставою для видання Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) свідоцтва про шлюб, який було укладено 06 грудня 2014 року між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самарканд, Узбекистан та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Чархин, Узбекистан, та зареєстрований відділом реєстрації шлюбу м. Сімферополя Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 1107.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов'язковість виконання судових рішень закріплена також конвенцією "Про захист прав та свобод людини", яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17 липня 1997 року. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.
Згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема у постанові від 13 липня 2016 року у справ № 21-452ІПІ6.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені в порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків. Це передбачено ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Однак 07 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», яким зазначену вище норму статті доповнено словами «крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану».
Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій жодним чином не легітимізує таку владу. Це підтверджує і Європейський суд з прав людини (Сургиз V. Тurкеу, 10.05.2001, § 92).
Саме тому можна застосувати названі загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).
Подібні тлумачення викладені й у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17.
Отже, визнання актів окупаційної влади, наприклад щодо реєстрації шлюбу, з метою захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях, жодним чином не легітимізує таку владу. Держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть попри те, що певна частина території знаходиться не під контролем України.
Згідно п. 3.17. Розділу III «Поновлення актових записів цивільного стану» Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом № 96/5 від 12 січня 2011 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України.
Так, за змістом ч.ч. 1,4,5 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально. У разі якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави неможливо, поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. У разі якщо втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави.
Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» на підставі поновленого актового запису цивільного стану повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції є належними та відповідають законності прийняття оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги, що заявником укладено свідомо шлюб на тимчасово окупованій території України в органах незаконно створених органах окупаційної влади, не заважало заявнику звернутися із відповідною заявою до уповноважених органів ВРАЦС на території підконтрольній владі України, апеляційний суд вважає не слушними з огляду на наступне.
Як вірно було зазначено посилання суду першої інстанції, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені в порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків. Це передбачено ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Однак 07 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», яким зазначену вище норму статті доповнено словами «крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану».
Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій жодним чином не легітимізує таку владу. Це підтверджує і Європейський суд з прав людини (Сургиз V. Тurкеу, 10.05.2001, § 92).
Саме тому можна застосувати названі загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).
Подібні тлумачення викладені й у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17.
Отже, визнання актів окупаційної влади, наприклад щодо реєстрації шлюбу, з метою захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях, жодним чином не легітимізує таку владу. Держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть попри те, що певна частина території знаходиться не під контролем України.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2024 року у цивільній справі № 766/3128/24, яке набрало законної сили 19 листопада 2024 року, заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено.
Встановлено факт реєстрації шлюбу, укладеного 06 грудня 2014 року між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самарканд, Узбекистан та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Чархин, Узбекистан, який зареєстрований відділом реєстрації шлюбу м. Сімферополя Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 1107, після реєстрації прізвище дружини « ОСОБА_3 », прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ».
Встановлено порядок виконання рішення, відповідно до якого, вказане рішення після набрання ним законної сили є підставою для видання Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) свідоцтва про шлюб, який було укладено 06 грудня 2014 року між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самарканд, Узбекистан та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Чархин, Узбекистан, та зареєстрований відділом реєстрації шлюбу м. Сімферополя Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 1107.
Однак вище виказані судові рішення набрали законної сили та не оскаржувались Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а оскаржувана ухвала є лише роз'ясненням до судового рішення, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Інші доводи апелянтів є викладенням своєї позиції та не є критикою судового рішення по суті.
Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, взявши до уваги позицію учасників судового розгляду справи викладену у процесуальних документах, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, судова колегія приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення вимог апеляційних скарг.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Расторгуєвої Ганни Сергіївни, яка діє в інтересах Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 17 березня 2025 року -залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко