29.10.2025
Справа № 497/2728/25
Провадження № 1-кс/497/896/25
29.10.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання, в м.Болград, клопотання слідчого відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162270000603 від 19.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, -
23.10.2025 року слідчий відділення №2 СВ Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся засобами поштового зв'язку "Нова пошта" (експрес-накладна №59001481252341 від 20.10.2025), до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025162270000603 від 19.10.2025 року.
З клопотання вбачається, що відділенням №2 слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025162270000603 від 19 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, за фактом умисного заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів, яка призначена керівником Болградської окружної прокуратури у відповідності до положень ст.ст.36-37 КПК України. Старшим групи прокурорів визначено прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється групою слідчих, яку призначено керівником органу досудового розслідування відділення № 2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області у відповідності до положень ст.ст. 38, 39, 40 КПК України. Старшим слідчим слідчої групи визначено слідчого відділення № 2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19 жовтня 2025 року о 19:42 годині наряд у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції ВнП №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поліцейського СРПП ВнП №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, сержанта поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час несення служби та патрулювання села Височанське Болградського району Одеської області помітили автомобіль ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_1 , який рухався вулицею з неосвітленим державним номерним знаком та несправним габаритним ліхтарем. Працівниками поліції було прийнято рішення зупинити вказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Однак водій вимогу про зупинку проігнорував та продовжив рух, намагаючись відірватися від службового автомобіля. Поліцейські розпочали переслідування. Як з'ясувалося пізніше, за кермом перебував ОСОБА_8 . Наздогнати автомобіль вдалося, коли той зупинився біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Після зупинки водій разом зі своєю дружиною ОСОБА_9 вийшли з автомобіля та направилися до подвір'я. Поліцейський ОСОБА_10 вийшов із службового автомобіля з метою зупинити водія, однак останній разом із дружиною почали висловлюватися на його адресу грубою нецензурною лайкою. У подальшому ОСОБА_11 , маючи в руках предмет, схожий на дерев'яну палицю, наніс кілька ударів по голові та спині поліцейському ОСОБА_12 , внаслідок чого останній упав на землю. Здійснивши напад, останній забіг на територію свого подвір'я. В цей час ОСОБА_13 взяла каміння та почала кидати у службовий автомобіль, пошкодивши його, було розбите вікно правих задніх дверей та утворено численні вм'ятини по правій стороні кузова. Після цього поліцейські ОСОБА_10 та ОСОБА_14 застосували до ОСОБА_15 спеціальний засіб - кайданки. Під час затримання жінка вкусила поліцейського ОСОБА_16 за палець руки. Невдовзі ОСОБА_17 вибіг на вулицю з предметом, схожим на металеву арматуру, та почав йти у бік ОСОБА_14 . З метою захисту себе та напарника ОСОБА_14 був змушений застосувати зброю травматичної дії, після чого подружжя ОСОБА_18 сховалося на території свого домоволодіння та більше з нього не виходило.
З показів наданих ОСОБА_6 встановлено, що останній 19.10.2025 о 08:00 години заступив на добове чергування у складі наряду з поліцейським ОСОБА_7 . Близько 19:00 того ж дня під час патрулювання с. Височанське вони помітили ВАЗ 21099 НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком та несправним заднім габаритним ліхтарем і подали водієві вимогу зупинитися. Водій проігнорував вимогу, прискорився і почав тікати; наряд почав переслідування, тримав візуальний контакт і інформував чергову частину. Автомобіль зупинився біля будинку за адресою АДРЕСА_1 з машини вийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і попрямували в бік подвір'я, не реагуючи на вимоги залишитися.
Поліцейський ОСОБА_19 вийшов перевірити документи, подружжя почало висловлюватися нецензурно та агресивно, на законні вимоги не реагувало. За спостереженням ОСОБА_6 , ОСОБА_11 мав зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння, взяв у руки металевий предмет (схожий на прут) і наніс ним удар по голові ОСОБА_20 , після чого ще один удар по спині у ОСОБА_20 з'явилися кров і гематома. Поки ОСОБА_11 забіг на подвір'я, його дружина кидала каміння в службовий автомобіль, спричинивши розбивання вікна та вм'ятини кузова. Під час затримання ОСОБА_21 і ОСОБА_19 застосували спецзасіб і кайданки ОСОБА_13 вкусила ОСОБА_22 за мізинець правої руки, спричинивши незначне тілесне ушкодження. Коли ОСОБА_11 вибіг із подвір'я з металевим предметом і рухався в бік поліцейських з погрозами, ОСОБА_23 , враховуючи реальну загрозу життю, застосував травматичну вогнепальну зброю - зробив постріл у нижню частину лівої ноги правопорушника з метою його зупинення.
Після інциденту подружжя забігло на територію домоволодіння і більше не виходило, наряд повідомив чергову частину, викликав підкріплення і охороняв місце події до прибуття слідчо-оперативної групи. В результаті події поліцейський ОСОБА_19 отримав тілесні ушкодження, службовому автомобілю завдано механічних пошкоджень; предмет, яким завдавали удари, та нагрудна боді-камера ймовірно знаходяться на території домоволодіння ОСОБА_18 .
У зв'язку з викладеним, з дотриманням вимог ст.ст.103,104,223,237 КПК України 19.10.2025 проведений огляд місця події, а саме відкритої ділянка місцевості біля будинку АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено:
- транспортний засіб марки ВАЗ, моделі 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- камінь, упакований в картону коробку, опечатаний липкою стрічкою НПУ, на яку наклеєно паперову бирку з пояснювальним написом та полімерною пломбою НПУ № NPU-0326089.
19.10.2025 постановою слідчого вказане тимчасово вилучене майно, визнане речовим доказом та залучене до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки ВАЗ моделі 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску власником та фактичним користувачем є ОСОБА_8 .
У зв'язку з тим, що наразі досудове розслідування триває незначний час, орган досудового розслідування збирає докази, та здійснює перевірку всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а вилучене майно - транспортний засіб визнаний речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, тому з метою забезпечення його збереження слідчий звертається з цім клопотанням.
Слідчий ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав заяву про розгляд клопотання без його участі (а.с.22).
Власник транспортного засобу ОСОБА_8 до суду не з'явився, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлявся через слідчого, своєї позиції з приводу заявленого клопотання не надав.
Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов висновку щодо задоволення клопотання, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Судом встановлено, що в провадженні відділення №2 СВ Болградського районного відділу поліції знаходиться кримінальне провадження за №12025162270000603, від 19.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, за фактом умисного заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
З протоколу огляду місця події від 19.10.2025 року судом встановлено, що під час огляду місця події, біля подвір'я домоволодіння по АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено каміння та транспортний засіб, на які слідчий просить накласти арешт. Постановою слідчого відділення №2 ОСОБА_3 від 19.10.2025 року транспортний засіб та каміння визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Слідчим доведено, що майно, на яке він просить накласти арешт, буде використано, як доказ у кримінальному провадженні, а саме каміння може бути знаряддям злочину.
Оцінивши обставини визначені ст.ст.132,170 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню, так як вищезазначене майно, є речовим доказом у кримінальному правопорушенні, та вважає необхідним застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вилученого майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132,170-173,395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162270000603 від 19.10.2025 року, що було вилучено 19.10.2025 року під час огляду місця події, а саме:
- транспортний засіб марки ВАЗ, моделі 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску,
у частині позбавлення власника права його відчуження, розпорядження та користування;
- каміння, упаковане в картону коробку, опечатане липкою стрічкою НПУ, на яку наклеєно паперову бирку з пояснювальним написом та полімерною пломбою НПУ № NPU-0326089,
у частині заборони розпорядження, перетворення, псування, знищення.
Автомобіль марки ВАЗ, моделі 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , помістити на територію відділу забезпечення Центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області (арешт майданчик), розташований за адресою: пров.Транспортний, 2-Б, м.Арциз Болградського району Одеської області.
Місцем зберігання каміння визначити камеру зберігання речових доказів при відділенні поліції № 2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області.
Виконання ухвали та відповідальність за збереження вилучено майна покласти на слідчого відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_24 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1