27.10.2025
Справа № 497/2771/25
Провадження № 1-кс/497/905/25
про повернення скарги без розгляду
27.10.2025 року слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами справи зі скаргою гр. ОСОБА_2 - заступника голови громадської організації "Тарутинський район без корупції" на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
27.10.2025 до Болградського районного суду Одеської області надійшла скарга гр. ОСОБА_2 - представника громадської організації "Тарутинський район без корупції" з назвою "щодо невнесення відомостей до ЄРДР" (без зазначення конкретної особи, чиї дії/бездіяльність оскаржуються) - якою заявник просить зобов'язати уповноважених осіб СВ відділення №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою громадської організації "Тарутинський район без корупції" від 08.10.2025 про ознаки вчинення кримінального правопорушення державним реєстратором виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_3 - за ст.ст.28ч.1,367ч.1 КК України та гр. ОСОБА_4 - за ст.ст.28,ч.2,190 КК України, і здійснити передбачені ст.214 КПК України процесуальні дії, в обґрунтування посилаючись на те, що ним, заявником, 08.10.2025, до вказаного відділення поліції засобами поштового зв'язку було направлено від імені вищевказаної організації, яку він представляє, заяву (за вих.№39, і вона була адресатом отримана, що підтверджується її реєстрацією за вх.№1101281-2025 від 08.10.25, копія заяви додана до скарги). Причиною звернення до поліції, стверджує заявник, є виявлений ним факт того, що 09.03.2006р. на ім'я гр. ОСОБА_5 , який помер 15.11.2005р., тобто, після його смерті, - на підставі розпорядження Тарутинської РДА Одеської області від 17.01.2005р. 08/А-2025 був виписаний (не вказано якою особою) Державний акт на право власності серії ЯА №852391 на земельну ділянку з земель Серпневської селищної ради з кадастровим номером 5124755900:01:001:0057, та, згідно запису за №575 "книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі", - вказаний державний акт 09.03.2006р. одержав сам ОСОБА_5 , а з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що 08.08.2007р. між власником ОСОБА_5 та громадянкою ОСОБА_4 був укладений договір емфітевзису на право користування вказаною земельною ділянкою строком на 49 років, - що є неможливим та вказує на злочин; крім того, згідно додатку до розпорядження Тарутинської РДА Одеської області від 17.01.2025р. №08/А-2025 - була затверджена технічна документація землеустрою зі складання державного акту на право власності на землю ОСОБА_5 і 08.02.2021р. - договір був зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_3 без відповідної перевірки реєстрів. Таким чином, заявник вбачає в діях ОСОБА_3 - ознаки кримінального правопорушення за ст.ст.28ч.1, 367ч.1 КК України, а в діях гр. ОСОБА_4 - ознаки кримінального правопорушення за ст.ст.28ч.2, 190ч.1, 358ч.4 КК України.
Ознайомившись зі змістом скарги, слідчим суддею встановлено наступне.
Статтею 303 КПК України із змінами регламентовано, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження і цей перелік є вичерпним.
Так, на стадії досудового провадження, яка включає і саму подію внесення відомостей до ЄРДР, - можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником. 2. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Крім того, Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України), а саме - стаття 214, дає чітке визначення, що кримінальне провадження розпочинається слідчим або прокурором негайно після повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, надходження заяви, або самостійного виявлення правопорушення з будь-якого джерела обставин, тому, уповноважена особа ознайомившись з наданою інформацією (заявою) приймає рішення про внесення чи невнесення відомостей до ЄРДР. Крім того, КПК також передбачає закриття провадження на деяких стадіях, якщо виявляються обставини, які унеможливлюють його подальше розслідування чи розгляд, фактично, рішення про неможливість розпочати кримінальне провадження (що замінює поняття «відмова у порушенні кримінальної справи») приймає слідчий, прокурор або детектив НАБУ чи слідчий ДБР - саме вони є уповноваженими особами, які здійснюють досудове розслідування; однак в разі, якщо після розгляду заяви про вчинення правопорушення, ознак кримінального правопорушення відповідальна особа не виявила, або існують інші обставини за Законом, - особа що розглядає заяву відмовляє у внесенні відомостей до ЄРДР шляхом надання офіційної письмової відповіді, яка, надалі, може оскаржуватись до суду у порядку, що визначений у ст. 303 КПК України.
Таким чином, після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до поліції чи іншого правоохоронного органу. Далі відбувається перевірка інформації - заява про вчинення злочину розглядається протягом 24 годин з моменту її подання (ст. 214). Якщо за результатами цієї перевірки не виявляється достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР, приймається рішення про відмову та, в разі відмови у внесенні відомостей до ЄРДР - заявнику надається відповідь про це. Підстави відмови у порушенні кримінальної справи (невнесення відомостей про злочин до ЄРДР) чітко визначені законом і можуть бути як законними, так і, на жаль, незаконними. Якщо за результатами розгляду заяви встановлено, що діяння, про яке йдеться у заяві, не містить ознак кримінального правопорушення, тобто не відповідає статті Кримінального кодексу України, то провадження не може бути розпочате. Наприклад, якщо особа заявляє про крадіжку, але виявляється, що річ була просто загублена, а не викрадена, або мають місце цивільно-правові відносини - які вирішуються у порядку ЦПК України, та, навіть якщо є підозра, що злочин міг бути скоєний, але зібраних доказів недостатньо для притягнення особи до відповідальності, але це не означає, що особа не винна, а лише те, що немає достатньо підтверджень її вини, тощо.
Відповідь на заяву про відсутність підстав для внесення до ЄРДР надається заявнику у строк, встановлений відповідним регламентом ВРП, але загальне правило для слідчого, дізнавача чи прокурора про надання відповіді - не пізніше 24 годин після отримання заяви про кримінальне правопорушення ст.214 КПК України - тобто, слідчий, дізнавач або прокурор зобов'язаний невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання заяви, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) або надати обґрунтовану відмову, якщо відсутні підстави для внесення. Начальник ВРП діє в рамках процедур, передбачених законом - якщо заява подається до ВРП, а не безпосередньо до слідчого, то відповідь надається згідно з регламентом ВРП, і це може бути інший строк, ніж 24 години, - залежно від внутрішніх правил ВРП. ТОму, якщо особа, яка подала таку заяву, але не отримала відповідь у встановлений строк, - має звернутися до ВРП або прокурора для уточнення статусу свого звернення
Згідно з п.6ч.1ст.3КПК України досудове слідство - форма досудового розслідування, якою здійснюється розслідування злочинів. Основною ознакою злочину є діяння/бездіяльність, що спричинило шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди правам та інтересам фізичних та юридичних осіб, суспільству чи державі. Згідно з п.17ч.1ст.3КПК України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. Згідно ч.1ст.4КПК України кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та у порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального провадження. Згідно з ч.6 ст.9 КПК України у випадках, якщо положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1ст.7 цього Кодексу.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоби конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст.7 Загальної декларації прав людини та ч.1ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. А, згідно з п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен, при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом»; відповідно до ч.1ст.8 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII - ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції Українитаст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне. Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст.6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Статтею 32 КПК України визначені загальні правила територіальної підсудності, зокрема, скарги на рішення, дії чи бездіяльність розглядаються за правилами глави 26 КПК України, слідчим суддею того місцевого суду, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи положення ст.2 КПК України щодо територіальної підсудності. Зазначені правила застосовуються і до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність, щодо яких прямо не визначена кримінальним процесуальним законом. Тобто, за правилами територіальної підсудності скарга на рішення, дію чи бездіяльність слідчого подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Відповідно до ч.1ст.218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування відповідні державні установи - слідчі підрозділи.
Для визначення того, до якого місцевого суду може бути подано скаргу або клопотання слідчому судді ключове значення мають дві підстави: 1) територіальна юрисдикція місцевого суду; 2) знаходження органу досудового розслідування в межах відповідної територіальної юрисдикції місцевого суду. Згідно з п. 3розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію. Таким чином, юрисдикція місцевого суду поширюється на відповідний район або кілька районів, район у місті, місто або місто і певний район навколо нього. Відповідно до ч.1ст.218КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки заявник вбачає ознаки вчинення кримінального правопорушення державним реєстратором виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_3 - за кваліфікацією ст.ст.28ч.1 та 367ч.1 КК України та фізичною особою ОСОБА_4 (місце вчинення правопорушення нею не вказано) - за ст.ст.28ч.1 та 190ч.2 КК України, то місцем вчинення дій з неправомірної/протиправної вказаної реєстрації є м.Білгород-Дністровський, то місцем вчинення правопорушення, в разі наявності доказів на його підтвердження, - є це місто, а тому орган досудового розслідування має бути розташований на території цього району - відповідно до структури підрозділів Головного управління Національної поліції в Одеській області, з числа відділів поліції - це Білгород-Дністровський районний відділ поліції ГУНП в Одеській області (вул.Сержанта Данила Марюхна,21, м.Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67707), що складається з двох відділень поліції: №1 та №2, а територія, в межах якого діє цей орган досудового розслідування - є юрисдикцією Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, і тому питання, зазначені у скарзі заявника - гр. ОСОБА_2 на бездіяльність (не вказано кого - слідчого, дізнавача чи прокурора, оскільки дії інших посадових осіб не можуть бути оскаржені до слідчого судді) - стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо дій вищевказаного реєстратора - може бути розглянуте лише слідчим суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст.7 Загальної декларації прав людини та ч.1 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Таку правову позицію висловив і ВС 22.04.2020 (спр. №51 - 1901 впс 20).
Згідно з п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А, відповідно до ч.1ст.8 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» - ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст.24Конституції України та ст.10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне. Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини, який порушенням вимог п.1ст.6 Конвенції вважає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (п.98 ріш. ЄСПЛ «Фельдман проти України»).
Чинним КПК України, зокрема п.2 ч.2 ст.304 передбачено повернення скарги, яка не підлягає розгляду в цьому суді, при цьому не передбачено, які саме випадки вказують на неможливість розгляду саме в цьому суді. Тому, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що, у даному випадку, є підстава звернутися до загальних засад кримінального провадження, а саме - законності, що регламентована ч.6ст.9 КПК України, якою визначено, що у випадках, якщо положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, - застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1ст.7 цього Кодексу, тобто, керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
Виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування (ст.ст.100ч.7, 132ч.2,184ч.1,192ч.1,199ч.2,201ч.1,244ч.3), то, з урахуванням положень ч.6ст.9 КПК України, є правильним застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч.1 ст.306 КПК України).
Отже, скарга на бездіяльність щодо невнесення відомостей про вчинений злочин розглядаються слідчим суддею місцевого суду лише в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який, у свою чергу, має право здійснювати розслідування правопорушення, вчиненого на території юрисдикції цього органу. Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05.04.2013 №223-538/0/4-13, згідно з яким судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Отже, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду інших клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, у тому числі й скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування. Таким чином, вищевказана скарга, якою оскаржуються дії правоохоронного органу щодо невнесення відомостей до ЄРДР стосовно дій державного реєстратора виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_3 - має розглядатися слідчим суддею, юрисдикції і компетенції якого стосується розгляд кримінальних правопорушень, віднесених до територіальної підсудності Білгород-Дністровського міськрайонного суду відповідно до ст.33-1 КПК України.
Враховуючи викладене, вищевказану заяву щодо вснесеня відомостей до ЄРДР заявник - представник громадської організації "Тарутинський район без корупції" - мав подати слідчому, дізнавачу, або прокурору за місцем розташування реєстратора - до Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, та, в разі відмови або бездіяльності - скаргу на їх дії/бездіяльність - до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, а тому, на підставі п.2ч.2ст.304 КПК України, скарга підлягає поверненню, оскільки її подано з порушенням правил територіальної підсудності, тобто, - дана скарга не підлягає розгляду Болградським районним судом Одеської області.
Одночасно, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення скарги не позбавляє заявника звернутися з цією ж скаргою до належного суду. Крім того, суд звертає увагу, що ст.ст.307,309КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, тому можливість оскарження ухвали слідчого судді, якою повернуто скаргу - не передбачена чинним кримінально-процесуальним Законом. Крім того, оскільки перелік рішень, дій чи бездіяльність саме слідчого, дізнавача або прокурора (а не правоохоронного органу в цілому), - які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, - є вичерпним, заявнику слід уважно ознайомитися з викладеними вище вимогами ст.303 КПК України.
Керуючись ст.ст.32-33,218,303-304 КПК України, суд
Повернути без розгляду заступнику голови громадської організації "Тарутинський район без корупції"- ОСОБА_2 його скаргу на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №2 Болградського РУП ГУНП в Одеській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви від 08.10.2025р., - для подання її до належного суду.
Роз'яснити заявнику, що повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді, суду - у порядку, що передбачений КПК України з дотриманням територіальної підсудності.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1