Справа № 750/13970/25
Провадження № 6/750/224/25
31 жовтня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді Косенка О.Д.,
секретаря Костюк С.О.,
за участі заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Судака Д.М., заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати виконавчий лист № 2-1781/10, виданий Деснянським районним судом 07.02.2025 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості по кредиту, частково таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.05.2010 стягнуто з нього та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ТОВ «Український промисловий банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 23676,29 доларів США. У подальшому рішенням суду стягувач був замінений правонаступником - ТОВ «Діджи Фінанс».
Проте, унаслідок відчуження у 2012 році квартири, яка належала заявнику та ОСОБА_2 на праві спільної власності та перебувала в іпотеці в порядку забезпечення кредиту, на виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року, заборгованість, визначена судом до стягнення у розмірі 23 676,29 доларів США, зменшилася до 11 599,07 доларів США. Натомість, Приватним виконавцем Приходьком Ю.М. 10.07.2025 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 78578779 про стягнення на користь ТОВ «Діджи Фінанс» усієї суми боргу, визначеної у судовому рішенні, а саме: 23 676,29 доларів США.
У межах виконавчого провадження Приватним виконавцем Приходьком Ю.М. накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка є єдиним житлом заявника та ОСОБА_2 та на земельну ділянку, загальною площею 0,0257 га, які виставлено на торги, що мали відбутися 16.10.2025.
Оскільки сума до стягнення не відповідає дійсній сумі заборгованості, заявник вбачає підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в частині вже погашеної заборгованості, а також для зупинення до розгляду справи виконання за виконавчим документом.
Одночасно із вказаною заявою, заявник подав заяву про зупинення проведення виконавчих дій за виконавчим документом до моменту розгляду заяви по суті.
Ухвалою суду від 10.10.2025 розгляд справи по суті призначено на 30.10.2025 з повідомленням стягувача, боржників, а також Приватного виконавця Приходька Ю.М., задоволено клопотання заявника про зупинення проведення виконавчих дій за виконавчим документом до моменту розгляду заяви по суті.
30 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» від ТОВ «Діджи Фінанс» надійшло письмове заперечення проти заяви про визнання документа таким, що не підлягає виконанню.
У запереченні вказано на відсутність визначених частинами першою, другою статті 432 ЦПК України підстав для задоволення заяви.
Зокрема, звернуто увагу на відсутність підстав припинення цивільно-правових зобов'язань, визначених у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Вказано, що реалізацію квартири АДРЕСА_2 , яка належала боржникам на праві спільної власності, в рахунок погашення рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року та яка перебувала в іпотеці, було здійснено на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження № 20002985 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1781/10, виданого 08.06.2010, а тому це не є добровільним погашенням боргу. Також у письмовому запереченні вказується, що зарахування коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, в рахунок заборгованості, стягнутої з боржників за рішенням суду, може бути здійснено за заявою боржника в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року у справі № 2-1781/10.
Отже, зважаючи на наведене, стягував вважає, що правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
У судове засідання з'явилися заявник ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Судака Д.М., заінтересована особа ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і представника органу ДВС, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, не є перешкодою для розгляду заяви, тому суд вважає за можливе розглянути дану заява за їх відсутності.
У судовому засіданні заявник - ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні змісту заяви. Крім того зазначив, що дійсно мав заборгованість перед банком - ТОВ «Укрпромбанк» за отриманим у 2008 році кредитом, строк якого становив 15 років. У зв'язку з ліквідацією банку, йому виставлено вимогу про дострокове погашення кредитної заборгованості та рішенням суду від 18.05.2010, стягнуто на користь банку 23 676,29 доларів США. Оскільки у забезпечення кредиту в іпотеку банку було передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , належала боржникам на праві спільної власності йому та ОСОБА_2 та яка була реалізована ДВС в рахунок погашення за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року з прилюдних торгів, заявник вважав, що кредитні взаємовідносини між ним, його дружиною ОСОБА_2 та банком припинені. Вважає, що виконавчий лист не підлягає виконанню, оскільки більша частина заборгованості по кредиту погашена після реалізації квартири.
У 2022 році після тривалого проживання на арендованих квартирах, за кошти дітей заявника, ним було придбано у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка є єдиним житлом його та дружини. Проте у 2025 році на квартиру накладено арешт приватним виконавцем Приходьком Ю.М. та її виставлено на прилюдні торги в рахунок погашення боргу.
Представник заявника адвокат Судак Д.Г. заяву підтримав, звернув у вагу суду, що квартира АДРЕСА_2 була реалізована з прилюдних торгів саме як іпотечне майно, а тому зверненням стягнення на предмет іпотеки було покрито борг Заявника та заінтересованої особи ОСОБА_2 перед банком як іпотекодержателем. Також звернув увагу, що у письмовому запереченні ТОВ «Діджи Фінанс» не оспорює вказані у заяві фактитчні обставини, зокрема й наведений розрахунок боргу, що залишився до сплати в рахунок кредитних зобов'язань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 пояснила суду, що в рахунок погашення заборгованості по кредиту було реалізовано з прилюдних торгів квартиру АДРЕСА_2 , яка коштувала значно більше вартості продажу, внаслідок чого вона та її чоловік ОСОБА_2 втратили житло та змушені були проживати на орендованих квартирах. Квартира за адресою: АДРЕСА_3 , яка на даний час виставлена на реалізацію приватним виконавцем Приходьком Ю.М. є єдиним житлом її та чоловіка та прихистком для собак, які проживають разом з ними.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.05.2010 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» заборгованість за кредитним договором від 25.06.2008 № 136-010/ФКВ-08 у розмірі 23676,29 доларів США. Також стягнуто з відповідачів по 910 грн з кожного у відшкодування сплачених судових витрат (а.с. 63-64).
Вказане рішення набрало законної сили і на його виконання стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» було видано виконавчі листи (а.с. 66).
У рамках відкритого Центральним ВДВС Чернігівського міського управління юстиції виконавчого провадження № 20002985 в рахунок погашення заборгованості за судовим рішенням було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яка належала боржникам на праві спільної власності, що підтверджується копією іпотечного договору від 25.06.2008 (а.с. 198-201) та копією свідоцтва про право власності ОСОБА_3 (покупець) на указану квартиру, у якому вказано порядок реалізації квартири та номер виконавчого провадження, а також вартість придбання - 96 497 грн ( а.с. 205).
Ухвалою Деснянського районного суду від 24 січня 2012 року замінено стягувача виконавчого провадження (виконавчі листи № 2-1781/10, видані Деснянським районним судом міста Чернігова) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на правонаступника -Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (а.с. 81-82).
02 жовтня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (новий кредитор) було укладено договір № 2307/К про відступлення прав вимоги. Згідно із пунктом 1 вказаного договору за цим договором банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, зокрема, за кредитними договорами та/або договорами поруки (основні договори). Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 109-112).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.08.2021 задоволено заяву ТОВ «Діджи Фінанс» та замінено Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (а.с. 163-164).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.02.2025 задоволено заяву ТОВ «Діджи Фінанс» та видано дублікат виконавчого листа № 2-1781/10 (а.с. 182-183).
Приватним виконавцем Приходьком Ю.М. 10.07.2025 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 78578779 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ТОВ «Український промисловий банк» заборгованості за кредитним договором від 25.06.2008 у розмірі 23 676,29 доларів США (а.с. 203).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Тобто, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001 (провадження № 61-1762ав22), 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі N 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Верховний Суду у постанові від 24 червня 2021 року у справі № 750/9956/17 вказав, що законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у частині четвертій статті 369 ЦПК України, на яку посилались заявники у даній справі.
При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Суд також погоджується із доводами заінтересованої особи - ТОВ «Діджи Фінанс», що реалізацію квартири АДРЕСА_2 , яка належала боржникам на праві спільної власності, в рахунок погашення рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року та яка перебувала в іпотеці, було здійснено на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження № 20002985 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1781/10, виданого 08.06.2010, а тому це не є добровільним погашенням боргу.
Також у судовому засіданні не встановлено, визначених ЦПК України, а також вищенаведеною судовою практикою, процесуально правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Суд погоджується із розрахунками заявника, які не оспорюються іншими учасниками справи, що внаслідок часткового погашення заборгованості у розмірі 96 497 грн, внаслідок реалізації предмета іпотеки заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по кредиту істотно зменшилася та станом на час звернення до суду становить 11 599,07 доларів США.
Разом з тим, щодо зарахування суми коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки (12 077,22 долари США), в рахунок заборгованості, стягнутої з боржників за зазначеним рішенням суду, суд звертає увагу, що боржник не позбавлений можливості в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року у справі № 2-1781/10 ставити питання про зарахування суми коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, яким є двокімнатна квартира АДРЕСА_2 та належала боржникам на праві спільної власності, в рахунок погашення рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2010 року суми у розмірі 23 676,29 доларів США.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 149, 150, 258-261, 353, 354, 432 ЦПК України, суд,-
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя