Справа № 750/12162/25
Провадження № 2-о/750/232/25
30 жовтня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді - Косенка О.Д.,
секретар -Костюк С.О.,
представника заявника - Святної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Святної Ольги Володимирівни про встановлення факту родинних відносин,
заінтересована особа - Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - заявник), в особі представника - адвоката Святної О.В. звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_2 , заінтересована особа - Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району.
Заяву обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її племінник ОСОБА_2 , син її рідного брата ОСОБА_3 . У встановлений законом строк Заявник подала до Чернігівської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті племінника, де було заведено спадкову справу.
Відповідно до ст. 1263 ЦК України рідні дядько та тітка віднесені до спадкоємців третьої черги.
Але для підтвердження даного факту Заявник зазначає, що їй необхідно надати нотаріусу документи на підтвердження того, що ОСОБА_2 є сином її рідного брата - ОСОБА_3 .
Причиною стало те, що при перекладі прізвища « ОСОБА_4 » з російської мови на українську в їх сім'ї у всіх по різному зроблено такий переклад: одним переклали як « ОСОБА_4 », а іншим як « ОСОБА_5 ».
Ухвалою суду від 03.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено її розгляд на 30.10.2025 з викликом заявника та заінтересованих осіб.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилася про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином.
Представника заявника - адвокат Святная О.В. в судовому засіданні заяву підтримала та надала пояснення аналогічні її змісту.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2025 року був встановлений факт, що Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 доводиться сестрою померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (а.с. 17,18).
Згідно запису акта про народження № 1 від 03 січня 1972 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с. 27,28).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.03.2019, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
29 серпня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Чернігівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
16 листопада 2018 року, 23 березня 2019 року та 29 березня 2019 року державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори видано ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 79401371 від 04.12.2024, після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 369/2024 (а.с. 8)
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що у свідоцтві про смерть прізвище племінника вказане « ОСОБА_4 » (а.с. 9), тоді як в паспорті громадянина України його батька прізвище вказано, як « ОСОБА_5 » (а.с. 33,34).
Заявник вказує, що причиною неправильного написання його прізвища є невірний переклад з російської на українську мови, внаслідок чого відбулася заміна букви «е» на букву «і»
Встановлення факту родинних відносин тягне для заявника юридичні наслідки, оскільки підтверджує статус заявника як спадкоємця та дає право на податкову пільгу при укладенні договору дарування нерухомого майна.
Вирішити питання усунення розбіжностей у написанні прізвища заявника у правовстановлюючих документах у позасудовому порядку неможливо.
Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік фактів, що мають юридичне значення та які бути встановлені судом, зокрема факт родинних стосунків між фізичними особами (п. 1).
Згідно зі ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Статтею 1297 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту родинних стосунків, тому вирішення питання про належність, допустимість і достатність таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у справі №947/22756/19 сформульовано висновки про те, що доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Визнаючи подані позивачем письмові докази достатніми та достовірними доказами, суд надав їм оцінку в їх сукупності, які в своєму взаємозв'язку згідно з практикою ЄСПЛ щодо урахуванням принципу «балансу вірогідностей» підтверджують правдивість обставин, на які посилався позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, а тому суди дійшли правильних висновків про доведеність родинних відносин між позивачем та померлою особою.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та в постанові від 21.06.2023 року у справі №916/3027/21.
В своїй постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на висновках про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Зважаючи на вищевикладене, керуючись принципами «балансу вірогідностей» та «поза розумним сумнівом», суд ваважає обгрунтованими та підтвердженими належними доказами доводи на яких ґрунтується заява, а тому доходить до висновку про необхідність її задоволення.
Керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 315 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району про встановлення факту родинних відносин задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Ковпита Чернігівського району Чернігівської області, є тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , номер реєстраційної картки платника податків - НОМЕР_1 ;
Заінтересована особа: Михайло-Коцюбинська селищна рада Чернігівського району, 15552, Чернігівський район, смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, б. 50, ЄДРПОУ - 04412509.
Суддя Олег КОСЕНКО