Справа № 750/14846/25
Провадження № 2/750/3941/25
30 жовтня 2025 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
29.10.2025 АТ «Акцент-Банк» за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 28.03.2022 у розмірі 124 000,55 грн.
За приписами пункту 2 частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина четверта статті 19 ЦПК України).
Так, пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У даному випадку позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути заборгованість з відповідачки в розмірі 124 000,55 грн, що перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90 840,00 грн), а тому таку справу не можна вважати малозначною.
Ураховуючи викладене, дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, якщо суддя не визнає її малозначною.
Позовну заяву підписано представником позивача Шкапенком О.В., який діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 22.10.2025, виданої Кандауровим Ю.В., згідно з якою останній має повноваження, крім іншого, представляти інтереси довірителя у судах України, (в тому числі в апеляційних та касаційних інстанціях) з усіма правами, які надані законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
За приписами частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частини перша, третя статті 58 ЦПК України приписують, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За приписами пункту 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Матеріали справи не містять жодного з документів, передбачених наведеним у попередньому абзаці переліком, а тому повноваження Шкапенка О.В. щодо представництва інтересів АТ «АКЦЕНТ-БАНК», зокрема підписання від його імені позовної заяви, не підтверджені.
Наведена в позовній заяві постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 546/1283/23 є нерелевантною, оскільки за її змістом суди залишили поза увагою, що АТ «А-Банк» звернулося з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, визначивши ціну позову у розмірі 13 942,44, що станом на 01.01.2023 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа на момент подачі позову була малозначною відповідно до закону, а тому представництво АТ «А-Банк» у суді першої інстанції особою, яка не є адвокатом на підставі довіреності не суперечило вимогам цивільного процесуального закону.
Натомість, як зазначено вище, виходячи з ціни позову дана справа не є малозначною в силу закону, а тому зміст згаданої постанови касаційної інстанції навпаки свідчить про відсутність повноважень Шкапенка О.В. представляти інтереси АТ «АКЦЕНТ-БАНК» у справах загального провадження.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 185, 258-261, 352-354 ЦПК України,
Уважати неподаною та повернути Акціонерному товариству «АКЦЕНТ-БАНК» його позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя