454/2458/25
"11" вересня 2025 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 130 та ч.5 ст.126 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,
17.06.2025 року о 18.13год. на автодорозі у м.Соснівка по вул.Львівська Шептицького району Львівської області, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Водій від огляду на стан сп'яніння відмовився в законному порядку (під запис камер).
Також, водій ОСОБА_1 17.06.2025 року о 18.13год. у м.Соснівка Шептицького району Львівської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом за що протягом року притягався до адміністративної відповідальності.
За даними фактами за вчинення ОСОБА_1 кількох правопорушень було складено два протоколи ЕПР1 №364793 за ч.2 ст.130 КУпАП та ЕПР1 №364796 за ч.5 ст.126 КУпАП, а тому для повного з'ясування усіх обставин справи їх слід об'єднати в одне провадження.
При об'єднанні справи слід дотримуватися вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
В судове засідання правопорушник порушник не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Справа про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, Суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України» 3 квітня 2008 року заява N3236/03). Таким чином, зважаючи, що правопорушник сповіщений про місце і час розгляду справи, проте до суду не з'явився, не надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, не повідомив причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності правопорушника на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Як вбачається із матеріалів справи водій ОСОБА_1 17.06.2025 року о 18.13год. на автодорозі у м.Соснівка Шептицького району Львівської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.
Однак від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Також, з направлення водія транспортного засобу на огляд в КП ЦМЛ Шептицькоїа МР встановлено, що правопорушник відмовився від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Так враховуючи, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Разом з цим, встановлення порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено інструкцією, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України 9 листопада 2015 року №1452/735, яка зареєстрована МЮ України 11.11.2015 року за №1413/27858, а також вимогами ст.266 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.6 «Інструкції» огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби)
Відповідно до вказаної норми, а також п.7 «Інструкції …», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
У той же час, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Крім цього, в даній ситуації вимагається доведення того, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, на підтвердження чого було складено протокол серії ЕПР1 №364793 за ч.2 ст.130 КУпАП.
Факт відмови водія від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння підтверджено рапортом поліцейського, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КНП «Шептицька РЛ», матеріалами справи та відео матеріалом до протоколу.
Як вбачається із відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення та був переглянутий в судовому засіданні, працівниками поліції було виявлено транспортний засіб який згодом працівники поліції зупинили. Після зупинки транспортного засобу патрульний представився та повідомив про відеофіксацію. Під час розмови з водієм працівники поліції вказують на причину зупинку транспортного засобу та запідозрили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропонували пройти тест на місці зупинки на що водій не погодився, поліцейський також пропонує проїхати в медичний заклад для огляду. Більше того, водій не мав при собі відповідних документів, за що був притягнутий до відповідальності а в системі поліції висвітлилася інформація про те, що водій вже був притягнутий до відповідальності за ст.130 КУпАП.
Наявний в матеріалах справи відеозапис події містить достовірні дані про дії порушника та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП.
Відомості, які містяться в матеріалах справи є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях правопорушника є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Також до матеріалів справи долучено довідку із бази ІКС «Інформаційний портал НПУ» про те, що ОСОБА_1 притягався 17.04.2025р. Сокальським районним судом Львівської області за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, слід зазначити, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через знехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Безпека руху це зобов'язання водія не тільки по відношенню до себе але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров'ю громадян, пошкодження майна. З огляду на вищевказане суд зауважує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як наслідок приводить до дорожньо-транспортних пригод, має більше вагомих причин вважатися тяжчим правопорушенням ніж керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.
Разом з цим, статтею 126 ч.5 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами).
Винність порушника у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП стверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом, довідкою перевірки та довідкою з бази ІПНП та визнання вини самим порушником.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях порушника наявний склад правопорушень передбачених ч.2 ст. 130 та ч.5 ст.126 КУпАП, його вина повністю підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема: відомостями в протоколі про адміністративне правопорушення; актом про відмову від огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, довідками, відеофайлами про фіксацію порушень, рапортами, поясненнями, тощо.
Таким чином, наявними у справі доказами, які є логічними та послідовними, стверджується вина правопорушника у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130 та ч.5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність для ОСОБА_1 судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність - не вбачається.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, враховуючи характер даного правопорушення, особу порушника, та санкцію статті вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст.36, 283-285 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 та ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) 60коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів (але не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу) надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Роз'яснюю, що у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя: Л. Ю. Фарина