Справа № 444/4023/25
Провадження № 3/444/2033/2025
29 жовтня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, посвідчення водія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , 06.10.2025 року о 03 год. 45 хв. на 152 км. автодороги Ковель-Володимир-Червоноград-Жовква Р15 керував транспортним засобом - мотоциклом марки «Mustang MT200-9», номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся двіччі шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судова влада України.
Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що його повідомлено про те, що розгляд справи відносно нього відбудеться в Жовківському районному суді Львівської області.
Відтак, ОСОБА_1 знаючи, що на розгляді в суді відносно нього перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення, проявив байдужіть до результів розгляду такої.
Суд враховує, що ОСОБА_1 на адресу суду не було подано жодного клопотання.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, розумні строки розгляду справи, а також строки, передбачені ст. 38 КУпАП, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не проявив жодної закікавленості та не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та його вина у цьому підтверджуєтьсязібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 474760 від 06.10.2025 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- актом огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- довідкою ТСЦ 5641(а.с. 7) згідно якої гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав 06.01.2023 року посвідчення водія НОМЕР_1 ,
а також іншими матеріалами справи.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він керував транспортним засобом - мотоциклом марки «Mustang MT200-9», номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук) та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом відмовився, а тому його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Обираючи вид та міру стягнення правопорушнику, суд враховує пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, а саме, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який не працює, має право керувати транспортними засобами (посвідчення водія), а відтак приходжу до висновку, що до останнього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір» з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" становить 3028, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 268, ст. 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді шрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, посвідчення водія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: Зеліско Р. Й.