Справа № 461/4391/16-к
Провадження № 1-кс/461/6693/25
30.10.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання Заступника начальника ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Заступник начальника ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні № 12016140000000687 від 02.07.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, погодженим прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 23.09.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Однак, проведеним розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 із 15.01.2022 року перетнув державний кордон та виїхав за межі України і по теперішній час не повертався на територію України, місце його перебування невідоме. 23.09.2025 винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного. Крім того, 23.09.2025 постановою заступника начальника ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук у кримінальному провадженні № 12016140000000687 від 02.07.2016. Посилаючись на положення ст. 193 КПК України, зважаючи на доводи наведені у клопотанні, зокрема обґрунтованість підозри, наявність ризиків, а також те, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання підтримав та пояснив, що тривале досудове розслідування у даному кримінальному провадженні обумовлено проведенням знаної кількості складних експертиз, остання з яких тривала понад три роки. Висовок означеної експертизи в сукупності із іншими доказами стали підставою для обгрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Підозра вручена у передбачений КПК спосіб: адвокату підозрюваного, родичам та селищному голові. На даний час досудове слідство не володіє інформацією щодо місця перебування підозрюваного, який в 2022 році перетнув кордон України із Польщею, однак, це в жодному випадку не свідчить, що ОСОБА_5 перебуває саме в цій державі, а не деінде в Європі чи інших державах світу.
Захисник ОСОБА_8 надіслав до суду заперечення, в якому зазначив, що ОСОБА_5 разом з дружиною та дітьми перебуває у Польщі; при цьому ні підозра, ні жодна повістка ОСОБА_5 у законний спосіб вручені не були. Крім того, вважає, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016140000000687 від 02.07.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
02.07.2016 приблизно о 14:00 год. водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним лівим бортом по зустрічній смузі руху вулиці Шевченка у селі Підгірці Стрийського району Львівської області в напрямку до села Комарів, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Р. 1 п. 1.5 (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб н$ повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), 1.10 (небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку); Р. 2 п. 2.3 б) (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); Р. 11 п. 11.3 (на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу); Р. 12 п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди), які виразилися в тому, що він будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, рухався по зустрічній смузі руху, та не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, наближаючись до будинку № 125 по вулиці Шевченка у селі Підгірці Стрийського району Львівської області поблизу якого в цей час пішохід ОСОБА_9 у невстановленому місці переходила проїзну частину дороги з права на ліво по діагоналі віддаляючись від транспортного засобу по напрямку руху його автомобіля в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода наїзд транспортного засобу на пішохода.
В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла, яка супроводжувалась: переломами кісток склепіння та основи черепа з крововиливами під оболонки головного мозку та травмою грудної клітки у вигляді множинних переломів ребер зліва з забоєм лівої легені, що призвело до розвитку травматично-геморагічного шоку та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілій ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом огляду місця події та схемою до нього, висновками судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень та комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи із дослідження обставин та механізму у ДТП, висновком судово-медичної експертизи.
23.09.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бібрка Львівської області, українець, громадянин України, безробітний, одружений, із середньою освітою, не інвалід, раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 15.01.2022 року перетнув державний кордон та виїхав за межі України і по теперішній час не повертався на територію України, місце його перебування невідоме, що підтверджується відповіддю щодо перетину кордону УКА ГУНП у Львівській області, допитом свідка ОСОБА_10 , який являється батьком ОСОБА_11 (дружини ОСОБА_5 ) та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
23.09.2025 постановою заступника начальника ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук у кримінальному провадженні № 12016140000000687 від 02.07.2016.
З огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оцінюючи особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання в наявності передбачених ст.177 КПК України ризиків, а саме:
переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Оцінюючи доводи, наведені у клопотанні, приходжу до наступного висновку.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином наведені положення покладають на прокурора обов'язок довести наявність підстав, передбачених статтею 177 КПК України та наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу, зазначив, що останній ухиляється від органу досудового розслідування та суду і перебуває у міжнародному розшуку.
Обов'язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу, та підтверджується відповідними відомостями.
Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку.
Разом з цим, КПК України регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України).
Як вбачається з матеріалів клопотання, в зазначеному випадку це і було здійснено слідчим шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Так, як було встановлено слідчим суддею, 23.09.2025 винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 .
Крім того, 23.09.2025 постановою заступника начальника ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук у кримінальному провадженні № 12016140000000687 від 02.07.2016.
Будь-яких інших документів, зокрема, таких як довідки Інтерполу, витягу з бази Інтерполу тощо, зазначена норма закону (ч. 2 ст. 281 КПК України) не вимагає.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5).
Згідно розділу 4 «Порядок запитування публікації оповіщень Генеральним секретаріатом Інтерполу» вищевказаної інструкції передбачено перелік документів, які є обов'язковими для оголошення розшукуваного в міжнародний розшук, серед яких: завірена копія ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.
Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого, серед інших документів, обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК).
Таким чином, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд не приймає до уваги доводи захисту щодо неналежного вручення ОСОБА_5 підозри та не застосування органом досудового розслідування норм міжнародного договору між Україною і Республікою Польщею про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справз, ратифікованого Прстановою ВР № 3941-Х11(3941-12) від 04.09.94, оскільки матеріалами клопотання не стверджується, що підозрюваний ОСОБА_5 на даний час перебуває на територіі РП; захист таких доказів також не додає, відтак на даний час відсутні дані про конкретне місце перебування підозрюваного ОСОБА_5 .
Щодо покликань сторони захисту про те, що ОСОБА_5 підпадає під дію Закону України «Про амністію в 2016», то ця обставина не є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Питання звільнення від кримінальної відповідальності вирішується відповідно до вказаного Закону за обов'язкової участі та згоди підозрюваного , обвинуваченого чи засудженого.
На підставі вищенаведеного, перевіривши матеріали клопотання про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у його відсутності, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особи підозрюваного, обставин та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, перетнув державний кордон України та переховується від органів досудового розслідування, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, та оголошений в міжнародний розшук, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно ч.4 ст.197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Керуючись ст.ст.182-184, 193 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бібрка Львівської області, українця, громадянина України, безробітного, одруженого, із середньою освітою, не інваліда, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання підозрюваного ОСОБА_5 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Заступника начальника ВРЗуСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1