Справа № 317/5059/24
Провадження № 2/317/140/2025
28 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Нікітіна В.В.
за участі секретаря судового засідання Хижняк Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , який обґрунтований наступним.
16 листопада 2023 року о 18 годині 00 хвилин біля будинку № 3а по вулиці Шевченка в с. Володимирівське Запорізького району Запорізької області водій автомобіля AC-G 3302-206AXL-1, д/н: НОМЕР_1 ОСОБА_2 під час паркування автомобіля не вжив заходів щодо недопущення його самовільного руху, не поставив транспортний засіб на стоянкове гальмо, внаслідок чого автомобіль почав самовільний рух та здійснив наїзд на перешкоду - бетонний паркан, який належить позивачу ОСОБА_1 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди в розмірі 273 754 гривні 93 копійки.
Постановою судді по справі № 317/6810/23 ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності.
Враховуючи те, що добровільно відповідач ОСОБА_2 не бажає відшкодувати завдану ним шкоду, позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену суму в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Крім того, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу була завдана моральна шкода, він просив суд стягнути зі ОСОБА_2 на її відшкодування 20 000 гривень.
Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати.
Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Лихосенко Є.О. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні, виходячи з наступного.
Дійсно, 16 листопада 2023 року відносно ОСОБА_2 було складено протокол у справі про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП через наїзд на бетонний паркан внаслідок не вжиття водієм заходів до запобігання самовільному руху автомобіля під час його зупинки. Однак, місцем вчинення правопорушення, згідно до протоколу, є АДРЕСА_1 , в той час як предметом позовних вимог є відшкодування шкоди, завданої майну позивача, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Жодних доказів на підтвердження права власності позивача на пошкоджене майно до справи не додано.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Білицький Є.М. позовні вимоги підтвердив та просив суд їх задовольнити. Зазначив, що відповідач жодним чином не хоче вирішувати питання щодо завданої ним шкоди. Протягом тривалого часу вони вели перемовини щодо ремонту залізобетонного паркану з відповідачем або сплати ним грошових коштів, але це ні до чого не призвело, хоча перемовини тривали значний час протягом судового розгляду.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав факт своєї причетності до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої завдано шкоди майну позивача, але зазначив про незгоду з заявленою сумою позову. Пояснив, що внаслідок вчинення ним ДТП було пошкоджено лише одну бетонну плиту, придбання та встановлення якої не може коштувати суму, вказану у позові. Зазначив, що він готовий самостійно придбати плиту та замінити нею пошкоджену, але не впевнений, що позивач прийме таку заміну та відмовиться від вимог до нього. Тривалий час вони з позивачем вели перемовини щодо мирного врегулювання спору, але ні до чого не дійшли.
Суд, вислухавши учасників провадження та дослідивши подані докази, дійшов наступних висновків.
Факт вчинення відповідачем ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було завдано шкоди майну позивача ОСОБА_1 , підтверджений оглянутим в судовому засіданні протоколом у справі про адміністративне правопорушення серії ААД № 592298, складеним відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП та постановою судді Запорізького районного суду Запорізької області по справі № 317/6810/23. Крім того, самим ОСОБА_2 цей факт не заперечується.
У відповідності до статті 28 Закону шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно із частинами першою та другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, в даній справі наявні правові підстави для відшкодування відповідачем ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Визначаючи обґрунтованість розміру позовних вимог, суд виходить з наступного.
Позивачем до матеріалів справи додано кошторисну документацію, складену ООО «Фьюче Трейдинг», відповідно до якої вартість капітального ремонту із заміни воріт та огорожі становить 273 754 гривні 93 копійки, тобто - суму позовних вимог.
При цьому суд, враховуючи невизнання суми збитків відповідачем, вважає необхідним оцінити зазначений доказ відповідно до встановлених обставин справи.
Так, судом в судовому засіданні оглянуті надані представником позивача в електронному форматі фотозображення, на яких видно пошкодження залізобетонної плити. При огляді доказів відповідач акцентував увагу на тому, що пошкодження містяться на одній плиті. Суд констатує, що залізні ворота, які знаходяться поруч від пошкодженої плити, від удару не постраждали. Це ж вбачається й з дослідженого відеозапису події ДТП (з камери відеоспостереження), де зафіксовано зіткнення автомобіля саме з залізобетонною плитою, що є частиною паркану, що знаходиться безпосередньо біля воріт.
Проаналізувавши надану позивачем кошторисну документацію, суд встановив, що вказана документація виготовлена для заміни воріт та огородження, в той час як встановлено в судовому засіданні, внаслідок ДТП пошкоджень зазнало лише огородження. Тобто - включення до розрахунку вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП, вартості виготовлення воріт та електричного приводу для їх функціонування, на думку суду є безпідставним.
Таким чином, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню - в межах вартості, зазначеної в кошторисній документації, за виключенням вартості воріт та електричного приводу.
Частина позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди завданої ДТП, не підтверджується жодним, доданим до справи, доказом. В цій частині позовні вимоги обґрунтовані лише зазначенням у позовній заяві фактом її завдання без посилання на будь-який доказ. За таких обставин суд не бачить підстав для задоволення позову в цій частині.
Судові витрати, які в даній справі складаються з судового збору, суд розподіляє пропорційно до задоволених позовних вимог.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 31 жовтня 2025 року.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ІПН: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_3 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, завдані внаслідок ДТП, в розмірі 132 446 (сто тридцять дві тисячі чотириста сорок шість) гривень 60 копійок.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 324 (одна тисяча триста двадцять чотири) гривні 46 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Нікітін