Справа № 314/2174/25
Провадження № 2/314/1377/2025
31.10.2025 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючий суддя Кононенко І.О., секретар судового засідання Билименко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №314/2174/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), Міністерства оборони України, (м.Київ, проспект Повітряних сил України,6, ЄДРПОУ: 00034022), про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_4 ,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася із вищезазначеною позовною заявою в обґрунтування якої зазначила, що вона проживала разом з ОСОБА_5 з 2019 року як дружина та чоловік, шлюб між ними не був зареєстрований. Шлюб не реєстрували, оскільки в цьому не було потреби. За час спільного проживання вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм помешкання, робили поточний ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту, крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів. Після повномасштабного вторгнення на територію України російських військ, вона разом з ОСОБА_5 в серпні 2022 перемістились з смт Чаплинка до м.Дніпра, де продовжували проживати разом однією родиною за адресою: АДРЕСА_3 . До переміщення в м.Дніпро позивач та ОСОБА_5 проживали в її будинку з 2019 року за адресою: АДРЕСА_4 . 20.06.2024 ОСОБА_5 був мобілізований для проходження військової служби. У жовтні 2024 року отримала від ІНФОРМАЦІЯ_4 сповіщення на зниклого безвісти №7/2888 від 09.10.2024, про те що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зник безвісти 26.09.2024 поблизу н.п. Медвежжя Глушковського району Курської області. Відомості про зниклого безвісти ОСОБА_5 15 жовтня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.115 КК України за №12024041660001193. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, у зв'язку з чим просить суд встановити факт проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу з 2019 року.
Представник відповідача Міністерства оборони України, надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого, зауважив, що позивачем не надано достатніх доказів, на підставі яких можна встановити факт проживання, як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов'язків подружжя.
Від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду надано заяви згідно з яких просили розгляд справи провести без їх участі проти задоволення позовних вимог не заперечували.
За результатами дослідження матеріалів справи та показань свідків встановлено наступне.
Свідок ОСОБА_6 , повідомила суду, що з позивачем має добросусідські стосунки, оскільки дружила з ОСОБА_7 дочкою позивачки, в серпні 2022 року вона їй повідомила, що необхідна квартира для ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вони проживали разом у ОСОБА_10 , бачила, що вони тримались за руки, цілувались, в червні 2024 ОСОБА_11 мобілізували, ОСОБА_8 їздила до нього до навчального центру.
Свідок ОСОБА_12 повідомила суду, що знає ОСОБА_8 та ОСОБА_13 мала з ними добросусідські відносини, проживали в Чаплинці, на початку війни вони переїхали до м.Дніпра, разом вели спільне господарство, жити разом почали з 2019, добре відносились один до одного, будували плани на майбутнє, більше вона спілкувалась зі ОСОБА_8 , з ОСОБА_13 спілкувалась приблизно три рази. ОСОБА_13 почав робити ремонт, зі ОСОБА_8 були завжди разом.
Свідок ОСОБА_14 , повідомила суду, що мала з ОСОБА_8 та ОСОБА_13 має добросусідські стосунки, проживали разом з 2022 року, свідок товаришувала з обома, при цьому бачила, що між ОСОБА_15 та ОСОБА_8 були теплі взаємовідносини, проявляли любов один до одного, разом ходили по магазинах, в них був спільний бюджет, займалися благоустроєм квартири, купували меблі. В червні 2024 ОСОБА_13 мобілізували, в вересні 2024 зник безвісти.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , згідно довідки від 12.08.2022 №1239-5001998273 взята на облік як внутрішньо переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В матеріалах справи наявна копія паспорту громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підтвердження факту проживання однією сім'єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу позивачем, в якості доказів долучено спільні фото на яких зображено позивач разом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Згідно повідомлення на зниклого безвісти від 09.10.2024 №7/2888 ІНФОРМАЦІЯ_6 надісланого ОСОБА_1 , встановлено, що цивільний чоловік солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , призваний на військову службу по мобілізації 20.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_7 зник безвісти 26.09.2024 поблизу АДРЕСА_5 .
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024041660001193 від 15.10.2024 внесено відомості за ч.1 ст.115 КК України, за фактом заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що її цивільний чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 солдат, стрілець-номер обслуги 4 ДШВ 3 десантного взводу десантної роти військової частини НОМЕР_3 проходячи службу в ЗС, зник безвісти 26.09.2024 року н.п. Медвежжя Глушковського району Курської області російської Федерації (22079 від 15.10.2024)
До позовної заяви також, долучено виписку з картки за період 19.12.2023 -по 19.12.2024, заяви від ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , згідно яких останні підтверджують, що особисто знайомі з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , які переїхали з Херсонської області смт Чаплинка в м.Дніпро, та постійно проживали разом.
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них певних прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 31 травня 2022 року у справі № 554/8629/17 (провадження № 61-3012св21).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).
Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 09 жовтня 2025 року у справі № 314/510/25 (провадження № 61-11230св25).
Зазначена у позові інформація не може бути належним доказом наявності у позивача з ОСОБА_5 стосунків як чоловіка та дружини з 2019 року та ведення ними спільного господарства.
Факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків (документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори), притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце протягом зазначеного заявником періоду часу саме усталені відносини, які притаманні подружжю. Доводи позивача щодо показань свідків, про те що останні бачили, як вони разом проживали, вели спільне господарство не можуть бути прийняті до уваги, оскільки показаннями свідками, такі обставини не можуть бути підтверджені. Факт проживання жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Показання свідків про проживання заявниці з ОСОБА_5 однією сім'єю, на яких ґрунтуються вимоги позивача, не є достатніми доказами про наявність у них сім'ї в розумінні статті 3 СК України.
Таким чином матеріали справи та свідки підтверджують лише факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки але не факт ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, що у сукупності досліджених доказів свідчить про те, що між ними не склалися та не мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 315, 319 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Іван Олександрович Кононенко
31.10.2025