Справа № 152/1388/25
3/152/451/25
Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Шаргород
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Роздорожна А.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Сербіної М.В.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ід.№ НОМЕР_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №739 від 17 червня 2025 року, складеного головним державним інспектором ГУ ДПС у Вінницькій області Гайдуком О.О., 17 червня 2025 року о 15-25 год в АДРЕСА_2 під час проведення перевірки кафе-бару ФОП ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 при продажу пива «Душа пивовара», 0,5 літра по ціні 60 грн, розрахункова операція не проведена через ПРРО, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано в паперовому або електронному виді, чим порушено пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
2. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що неофіційно працювала у вищевказаному кафе протягом нетривалого часу, зокрема в червні 2025 року. Контракту чи трудового договору з ФОП ОСОБА_2 не укладала. В обов'язки ОСОБА_1 за усною домовленістю входило приготування їжі в кафе.
ІІ. Оцінка Суду
3. Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
4. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП). Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).
5. Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
6. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
7. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
8. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
9. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
10. Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
11. Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
12. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
13. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
14. Вчинення адміністративного правопорушення в деяких випадках тягне за собою виникнення цивільно-правових правовідносин, наприклад, пов'язаних із стягненням шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням або поновленням у правах тощо. Не встановлення вини особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, рівно як і не встановлення відсутності вини, може значно ускладнити або навіть зробити неможливим подальший розгляд цивільно-правового спору, пов'язаного з провадженням у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, законодавцем розрізняється поняття «особа, яка вчинила адміністративне правопорушення» і «особа, яка піддавалася адміністративному стягнення». Неналежне застосування цих схожих, але все ж таки різних за своєю суттю понять може призвести до неправильного вирішення справи.
15. Дослідивши матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає закриттю відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП.
16. Так, об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у таких формах: 1) порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг; 2) продаж товарів зі складів, баз, підсобних приміщень підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування, сфери послуг) і споживчої кооперації на порушення встановлених правил, а так само приховування товарів від покупців. Обидва склади - формальні. Суб'єкт адміністративного проступку - працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг; суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу та необережності (склад правопорушення, що полягає у приховуванні товарів від покупців, може бути вчинений лише у формі умислу).
17. Згідно з протоколом від 17 червня 2025 року №739, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, обвинувачується ОСОБА_1 , тоді як згідно вказаного протоколу, проведено фактичну перевірку кафе-бару фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . В протоколі не зазначені будь-які докази, що ОСОБА_1 дійсно була працівником вказаного кафе на час вчинення правопорушення, а також, що в її посадові обов'язки входило продаж алкогольних напоїв, чи що остання займається підприємницькою діяльністю.
18. Таким чином, оскільки не доведено, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністартивного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП, в даному випадку відсутній склад цього адміністративного правопорушення, а тому справа підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
З цих підстав,
Керуючись статтями 1, 9, п. 1 ч.1 ст. 247, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
1. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 155-1 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях події і складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд.
Суддя Андрея РОЗДОРОЖНА