Іменем України
20 жовтня 2025 року м. Кропивницький
справа № 392/203/24
провадження № 22-ц/4809/1298/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Попович Світлана Михайлівна, на ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2025 року у складі головуючого судді Бадердінової А. В.
Короткий зміст позовних вимог, клопотання про призначення експертизи і ухвали суду першої інстанції.
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати недійсним договір позики, оформлений у вигляді розписки від 11 березня 2023 року, укладений між відповідачем та позивачем.
11 липня 2024 року представник позивача - адвокат Гапонець А. А. подала до суду клопотання про призначення у справі судово-психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного пристрою - комп'ютерного поліграфа. На вирішення експертизи просила поставити наступні питання:
1. Яка для ОСОБА_1 істинна значимість обставин, за яких було написано розписку про отримання в борг у ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 135 000 доларів США договір від 11.03.2023?
2. Чи здатен був ОСОБА_1 , з урахуванням обставин впливу з боку ОСОБА_2 та інших осіб за його вказівкою на нього, методами психологічного тиску (залякування, погроз) на свідомість, на час підписання розписки про отримання грошових коштів в борг від 11.03.2023 повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм оцінку та керувати ними?
3. Чи здатен був ОСОБА_1 , з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати - і якою мірою - фактичний зміст власних дій та їх наслідки під час написання розписки про отримання грошових коштів в сумі 135 000 доларів США від 11.03.2023?
4. Чи здатен був ОСОБА_1 повною мірою прогнозувати наслідки власних дій під час написання розписки про грошових коштів в борг від 11.03.2023?
5. Чи міг психологічний вплив ОСОБА_2 , якщо такий мав місце, суттєво змінити вільне волевиявлення ОСОБА_1 на написання розписки про отримання в борг грошових коштів в сумі 135 000 доларів США від 11.03.2023?
6. Чи здатен був ОСОБА_1 повною мірою усвідомлено приймати рішення на написання розписки про отримання в борг грошових коштів в сумі 135 000 доларів США від 11.03.2023, адекватне ситуації, та повною мірою усвідомлено реалізувати його?
7. Чи вказують психологічні реакції ОСОБА_1 на те, що він написав розписку про отримання в борг грошових коштів в сумі 135 000 доларів США від 11.03.2023 під тиском ОСОБА_2 та інших осіб за його вказівкою?
8. Чи вказують психологічні реакції ОСОБА_1 на те, що у його пам'яті наявна значуща інформація про вплив (залякування, погрози) на його психологічний стан з боку ОСОБА_2 та інших осіб за його вказівкою, до написання розписки про отримання в борг грошових коштів в сумі 135 000 доларів США від 11.03.2023?
9. Чи вказують психологічні реакції ОСОБА_1 на те, що у його пам'яті наявна значуща інформація про те що він звертався до ОСОБА_2 про отримання у борг грошових коштів в розмірі 135 000 доларів США?
10. Чи вказують психологічні реакції ОСОБА_1 на те, що у його пам'яті наявна значуща інформація про передачу йому ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 135 000 доларів США у відповідність до розписки від 11.03.2023?.
Проведення експертизи просила доручити експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
В обґрунтування клопотання зазначила, що на початку березня 2023 року, але не пізніше 11 березня 2023 року на особистий номер позивача у справі ОСОБА_1 зателефонував невідомий чоловік, який представився ОСОБА_3 та призначив йому зустріч. Позивач прибув на зустріч, куди ОСОБА_4 прибув ще з двома особами. Під час зустрічі ОСОБА_1 з відповідачем і невідомими особами, останні на початку вчинили спробу примусово посадити позивача до свого автомобіля, однак останній зміг вирватись. Після чого, ОСОБА_4 повідомив, що позивач відповідає за борги сина та повинен переписати на своє ім'я боргову розписку, інакше він та члени його сім'ї постраждають, проте останній відмовився писати будь-які розписки, та поїхав з місця зустрічі. Проте вказані особи не прийняли відмову, та продовжили вчиняти психологічний тиск, шляхом погроз. Так через деякий час відповідач призначив зустріч на автозаправці ANP м. Мала Виска разом із невідомим чоловіком, де знову шляхом погроз та фізичного тиску зазначали про обов'язок останнього написати боргову розписку в розмірі значно більшому від тієї суми, яку нібито заборгував його син.
Зазначає, що боргова розписка була написана без справжньої волі ОСОБА_1 на вчинення правочину, під психологічним тиском, шляхом погроз та залякування, в свою чергу жодних грошових коштів він не отримував. Предметом доказування у даній справі є справжність волевиявлення позивача на укладення правочину, тобто факт умисного психологічного тиску з боку відповідача та третіх осіб за його вказівкою, шляхом погроз та залякування під час підписання позивачем договору позики. Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психологічного тиску з боку другої сторони або з іншої особи, визнається судом недійсним (ст. 231 ЦК України). Зазначила, що ОСОБА_1 написано розписку проти справжньої волі, внаслідок тиску, залякування та погроз ОСОБА_2 та іншими особами за його вказівкою, та те що грошові кошти в розмірі 135000 доларів США передано не було, та останній інших доказів на спростування обставин викладених в позові не має, тому необхідно провести судово-психологічну експертизу із застосуванням спеціального технічного пристрою - комп'ютерного поліграфа, для встановлення дійсних обставин справи (а.с.42-45).
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2025 року призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, судово-психологічну експертизу із застосування спеціального технічного пристрою - комп'ютерного поліграфа.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1. Яка для ОСОБА_1 істинна значимість обставин, за яких було написано розписку про отримання в борг у ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 135 000 доларів США договір від 11.03.2023?.
2. Чи здатен був ОСОБА_1 , з урахуванням обставин впливу з боку ОСОБА_2 та інших осіб за його вказівкою на нього, методами психологічного тиску (залякування, погроз) на свідомість, на час підписання розписки про отримання грошових коштів в борг від 11.03.2023 повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм оцінку та керувати ними?.
3. Чи здатен був ОСОБА_1 , з урахуванням визначених обставин, усвідомлювати - і якою мірою - фактичний зміст власних дій та їх наслідки під час написання розписки про отримання грошових коштів в сумі 135 000 доларів США від 11.03.2023?.
4. Чи здатен був ОСОБА_1 повною мірою прогнозувати наслідки власних дій під час написання розписки про грошових коштів в борг від 11.03.2023?
5. Чи міг психологічний вплив ОСОБА_2 , якщо такий мав місце, суттєво змінити вільне волевиявлення ОСОБА_1 на написання розписки про отримання в борг грошових коштів в сумі 135 000 доларів США від 11.03.2023?.
6. Чи здатен був ОСОБА_1 повною мірою усвідомлено приймати рішення на написання розписки про отримання в борг грошових коштів в сумі 135 000 доларів США від 11.03.2023, адекватне ситуації, та повною мірою усвідомлено реалізувати його?.
7. Чи вказують психологічні реакції ОСОБА_1 на те, що у він написав розписку про отримання в борг грошових коштів в сумі 135 000 доларів США від 11.03.2023 під тиском ОСОБА_2 та інших осіб за його вказівкою?
8. Чи вказують психологічні реакції ОСОБА_1 на те, що у його пам'яті наявна значуща інформація про вплив (залякування, погрози) на його психологічний стан з боку ОСОБА_2 та інших осіб за його вказівкою, до написання розписки про отримання в борг грошових коштів в сумі 135 000 доларів США від 11.03.2023?.
9. Чи вказують психологічні реакції ОСОБА_1 на те, що у його пам'яті наявна значуща інформація про те що він звертався до ОСОБА_2 про отримання у борг грошових коштів в розмірі 135 000 доларів США?.
10. Чи вказують психологічні реакції ОСОБА_1 на те, що у його пам'яті наявна значуща інформація про передачу йому ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 135 000 доларів США у відповідність до розписки від 11.03.2023?.
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, передбачену ст. ст.384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертизи покладено на позивача за вирішення питань викладених у резолютивній частині цієї ухвали.
Попереджено сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України.
Зобов'язано позивача ОСОБА_1 надати експертам письмову згоду щодо опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа.
Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Задовольняючи клопотання сторони позивача про призначення експертизи, суд першої інстанції керувався тим, що висновок експерта за результатами експертизи проведеної із застосуванням комп'ютерного поліграфа є рівноцінним засобом доказування у справі поряд з іншими письмовими, речовими й електронними доказами, а також, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, та суд при вирішенні справи повинен встановлювати всі обставини, які мають суттєве значення для справи, відомості, встановити які покликана судово-психологічна експертиза стосується предмета спору, для з'ясування таких відомостей потрібні спеціальні знання, тому суд дійшов висновку про задоволення клопотання сторони позивача про призначення експертизи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Попович Світлана Михайлівна, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2025 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказала, що призначаючи експертизу у справі, суду необхідно виходити з того, що висновок експертизи має бути спроможним надати інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументом у процесі встановлення об'єктивної істини і не може бути замінений іншими засобами доказування.З огляду на викладене, зважаючи на те, що висновок психофізіологічного опитування особи з використанням поліграфа не відноситься до висновків експерта чи документів в розумінні доказів та доказування, результати перевірок на поліграфі мають орієнтовне значення, а висновки мають ознаки вірогідності, враховуючи, що предметом спору є грошові кошти отримані в борг, отже суд повинен виявити справжню природу укладеного договору.
Зазначила, що суд повинен виявити справжню правову природу укладеного договору, відтак, вважає, що суд протиправно встановив підстави для задоволення клопотання представника позивача про призначення судово-психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного пристрою комп'ютерного поліграфа відносно позивача.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подано, що згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Щодо участі відповідача та його представника в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Попович С. М. в судове засідання, призначене у даній справі на 20 жовтня 2025 року не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи (а.с.126-127).
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача - адвоката Гапонець Анни Антонівни, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до положень статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Згідно зі статтею 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Згідно з пунктом 1 Розділу І "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Пунктами 6.1-6.3 Розділу VI "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" передбачено, що об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку). Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи. Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Відповідно до підпунктів 6.8.1-6.8.2 пункту 6.8 розділу VI "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" з метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа. Предметом опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа є отримання орієнтувальної інформації щодо: ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію; іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій. Такі опитування можуть проводитись тільки за наявності письмової згоди особи, яка проходитиме опитування.
За своїм визначенням поліграф є різновидом психофізіологічної апаратури і являє собою комплексну багатоканальну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів; аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує.
Метою проведення психологічних експертиз із використанням комп'ютерного поліграфу є виявлення значимих психофізіологічних реакцій людини на пред'явлений їй психологічний стимул, що дозволяє установити рівень та психологічну природу усвідомленості чи обізнаності людини у змістовному полі інформаційних патернів (установок), які вона продукує або репродукує, а також, визначити психологічний характер викладення людиною інформації як підґрунтя для подальшої її правової кваліфікації.
Наведене свідчить, що судова експертиза з використанням поліграфу - це психологічна експертиза у вигляді дослідження експертом-поліграфологом на основі спеціальних знань з використанням поліграфу психофізіологічних реакцій особи у відповідь на пред'явлені в ході дослідження стимули з метою перевірки достовірності інформації, що надається досліджуваною особою. Проведення даної експертизи є можливим за наявності письмової згоди особи, яка проходитиме опитування.
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач просив визнати недійсним договір позики, оформлений у вигляді розписки від 11 березня 2023 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Зазначав, що не мав власної волі на написання вказаної розписки, оскільки її написання було вчинено проти його справжньої волі, із застосуванням до нього психологічного тиску, шляхом погроз і залякування. Вказував, що проведення у даній справі судово-психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного пристрою - комп'ютерного поліграфу, допоможе встановити ті особливості психічної діяльності та їх прояви в поведінці, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки, та які були присутні у поведінці позивача під час написання розписки.
Враховуючи, що для з'ясування обставин щодо перебування позивача у певному психічному стані (під впливом зовнішніх факторів) на час написання оспорюваної розписки необхідні спеціальні знання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність призначення судово-психологічну експертизу із застосування спеціального технічного пристрою - комп'ютерного поліграфа.
Згідно з нормами статей 102, 106 ЦПК України, висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи необхідність у з'ясуванні обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань та з метою правильного вирішення заявленого спору, колегія суддів визнає законними висновки районного суду щодо необхідності призначення по справі судової психолого-почеркознавчої експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Ураховуючи встановлені судом обставини, з урахуванням приписів ст. 375 ЦПК України, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала є законною і обґрунтованою, постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Попович Світлана Михайлівна не встановлено.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Попович Світлана Михайлівна залишити без задоволення.
Ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2025 року залишити без змін.
Поновити дію ухвали Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2025 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 30.10.2025.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. Л. Карпенко
С. І. Мурашко