Справа № 646/10493/25
№ провадження 2/646/5160/2025
30.10.2025 м. Харків
Основ'янський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Шиховцової А.О.,
при секретарі судового засідання Кочитовій Я.О.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відносно Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у рамках цивільної справи за позовом представника позивача Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Кіріченко В.І. звернулася до Основ'янського районного суду міста Харкова через систему «Електронний суд» із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.11.2013 у розмірі 51 173.30 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту, поклавши судові витрати на відповідачів.
29.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали відносно Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк». В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Відповідно до ч. 5 ст. 262 ЦПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Відповідно до ч. 8 ст. 262 ЦПК України окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.
На думку відповідача ОСОБА_1 на сторінках 10-11 позовної заяви АТ Комерційний Банк «ПриватБанк» в розділі «Додатки:» зазначено, що позивач додає до позовної заяви наступні документи: «31. Копія паспорта Відповідача-1 (оригінал наявний у Відповідача-1); 32. Копія РНОКПП Відповідача-1 (оригінал наявний у Відповідача-1); 33. Копія паспорта Відповідача-2 (оригінал наявний у Відповідача-2); 34. Копія РНОКПП Відповідача-2 (оригінал наявний у Відповідача-2); 35. Копія паспорта Позичальника (місцезнаходження оригіналу невідоме)» Згідно із Законом України «Про захист персональних даних», персональні дані - це будь-які відомості або сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Це включає, але не обмежується: прізвищем, ім'ям, по батькові, датою і місцем народження, адресою проживання, номером телефону, електронною поштою, даними паспорта, ідентифікаційним кодом, інформацією про фінансовий стан, кредитною історією, а також біометричними даними. Незаконна передача даних - це будь-яке розкриття або доведення персональних даних до відома третіх осіб, вчинене без згоди суб'єкта персональних даних або без інших законних підстав. У контексті банківських операцій, будь-яка передача даних третім особам, не передбачена законодавством або договором з клієнтом, є незаконною. Основна умова законної передачі - це явно виражена згода клієнта. Ця згода повинна бути добровільною, інформованою і недвозначною. Передача даних може бути необхідною для виконання зобов'язань за договором між банком і клієнтом (наприклад, для здійснення платежів, оформлення страхового поліса, пов'язаного з банківськими послугами). Банки зобов'язані надавати інформацію про клієнтів за законними запитами державних органів (наприклад, правоохоронним органам, податковій службі, судам) в рамках чинного законодавства про персональні дані. Наразі, АТ Комерційний Банк «ПриватБанк», вважає відповідач, додаванням до своєї позовної заяви документів, які перелічені ним в додатках до позову під №№ 31, 32, 33, 34, 35 - відбулася передача персональних даних третім особам без її згоди і без законних підстав. За порушення законодавства про персональні дані, в тому числі за розголошення персональних даних або передачу даних третім особам без законних підстав, банк може бути притягнутий до різних видів відповідальності: адміністративної, цивільно-правової та кримінальної. Наявності правових підстав для передачі її персональних даних, а саме копій паспорта та РНОКПП Відповідача-1 - не було. Відповідно до Закону «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються. Під згодою суб'єкта персональних даних слід розуміти добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. І, вона як суб'єкт персональних даних не надавала дозволу АТ Комерційний Банк «ПриватБанк» розповсюджувати її персональні данні, а також копії документів, які містять ці данні. В підтвердження своїх доводів в клопотанні, зробивши посилання на практику Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанову від 18 серпня 2021 по справі №160/71021, Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 ( Справа № 1-9/20212), також ст. 11 Закону України « Про інформацію», ч. ч.1,2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» , ст. 32 Конституції України та просить суд для запобігання повторенню порушень з боку АТ Комерційний банк «ПриватБанк» постановити окрему ухвалу суду щодо дій АТ Комерційний банк «ПриватБанк» стосовно розповсюдження персональної та конфіденційної її інформації та інших учасників справи.
Розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 ЦПК України окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.
Тобто, окрема ухвала може бути постановлена при розгляді справи по суті, а саме за результатами розгляду справи по суті в порядку, встановленому статтею 262 ЦПК України.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.
Окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.04.2018 у справі №761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що при вирішенні питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком.
Враховуючи вищевикладене, заявлене клопотання відповідача є таким, що подано передчасно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259-262 ЦПК України суддя,-
Вважати клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відносно Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у рамках цивільної справи за позовом представника позивача Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця таким, що подано передчасно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Шиховцова