Справа № 646/11039/25
Провадження № 2-о/646/183/2025
30.10.25 м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є. розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 адвоката Ільїна Ярослава Сергійовича, заінтересовані особи: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головне управління Державної міграційної служби України та Головне управління Державної податкової служби України в Харківській області про встановлення юридичного факту,
Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Ільїн Ярослав Сергійович звернувся до суду із заявою, в якій просив:
-встановити факт належності запису від 17.07.1945 про народження ОСОБА_2 06 липня 1945 року у книзі реєстрації актів про народження у Василенківській сільській раді Печенізького (пізніше - Шевченківського) району за 1945-й рік, що міститься в архівному фонді Відділу записів акту громадянського стану районних відділень Управління НКВС УСРС по Харківській області;
-встановити юридичний факт - дату народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-встановити факт неправильності зазначення в паспорті громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Київським МВ РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 16.12.1996 дати народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-встановити факт неправильності зазначення в пенсійному посвідчені номер НОМЕР_2 дати народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-встановити факт неправильності зазначення в реєстрі платника податків (картка платника податків № НОМЕР_3 від 26.09.2025) дати народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-встановити факт неправильності зазначення в актовому записі про народження сина - ОСОБА_3 (серія НОМЕР_4 від 22.05.1975) дати народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-встановити факт неправильності зазначення в паспорті громадянина України для виїзд закордон серія НОМЕР_5 , виданий органом 4652 від 20.08.2022, дати народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-зобов'язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції внести зміни до всіх державних реєстрів, тримачем яких він є, щодо правильної дати народження ОСОБА_1 і виправити на правильну дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-зобов'язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису серія НОМЕР_4 від 22.05.1975 про народження ОСОБА_3 і вказати правильну дату народження його матері ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області внести зміни до відомостей щодо дати народження ОСОБА_1 і виправити на правильну дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 та видати нове пенсійне посвідчення із зазначенням правильної дати народження;
-зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області видати новий паспорт громадянина України ОСОБА_1 з правильними відомостями щодо дати народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-зобов'язати Головне управління Державної податкової служби України в Харківській області внести зміни до відомостей щодо дати народження ОСОБА_1 і виправити на правильну дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 та видати нову картку платника податків із зазначенням правильної дати народження;
-зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області видати новий паспорт громадянина України для виїзду закордон ОСОБА_1 з правильними відомостями щодо дати народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16.12.1992 року, заява №12964/87).
У рішенні у справі "Bellet v. France" від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Разом з тим, згідно положень частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим Цивільним процесуальним кодексом України, так і вимогам щодо її змісту.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 2 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частина 1 ст. 58 ЦПК України визначає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Положення чинного законодавства наділяють суд обов'язком надавати оцінку заповненню ордеру адвокатом, адже в розумінні ч. 4 ст. 62 ЦПК України саме суд повинен перевірити цивільну процесуальну дієздатність особи, яка подає позовну заяву.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на необхідність правильного оформлення ордеру відповідно до вимог, встановлених Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з п. 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019№41 (далі за текстом Положення) ордер на надання правової допомоги письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням (п. 4 Положення).
Відповідно до п. 12-12.14 Положення, ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову)допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням; двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Як вбачається із поданої заяви, вона підписана адвокатом Ільїним Я.С. кваліфіковано-електронним підписом від імені ОСОБА_1 .
На підтвердження повноважень здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 адвокат Ільїн Я.С. до заяви додав копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 2035491, який є сканованою копією оригіналу бланка ордеру та не є електронним ордером, виготовленим адвокатом у підсистемі «Електронний суд», а відтак наявність у ньому усіх визначених Положенням реквізитів є обов'язковою.
Разом з тим вказаний вище ордер не містить усіх обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням. Зокрема, не містить підпису адвоката, який надає правову допомогу.
При цьому суд звертає увагу, що подання заяви через систему «Електронний суд» підтверджує підписання кваліфіковано-електронним підписом лише самої заяви, а також засвідчення відповідності копій документів, що подаються через цю систему, їхнім оригіналам. Відтак засвідчення кваліфіковано-електронним підписом копії ордеру, оригінал якого не підписаний адвокатом, не свідчить, що такий ордер є належним підтвердженням повноважень представника.
Крім того, система «Електронний суд» надає можливість адвокату у самій системі створити електронний ордер, який є належним доказом на підтвердження повноважень адвоката, однак таким правом адвокат Ільїн Я.С. не скористався.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали заяви, судом встановлено, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах заявника, - що є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 315-316, 318 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Ільїна Ярослава Сергійовича, заінтересовані особи: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головне управління Державної міграційної служби України та Головне управління Державної податкової служби України в Харківській області про встановлення юридичного факту - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д.Є. Серпутько