Справа № 626/2272/25
Провадження № 2/626/863/2025
Іменем України
29.10.2025 року м. Берестин
Берестинський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.
за участю секретаря Скачко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ТОВ "ФК"Аксіліум Фінанс", в якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ПКК/11801 у розмірі 44551,79 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача cуму сплаченого судового збору та 6 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилався на те, що між ОСОБА_1 та АТ "Кредобанк" 09.06.2020 укладено кредитний договір № ПКК/11801, відповідно до умов якого АТ "Кредобанк" зобов'язувалося надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувалася в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 08.11.2023 заборгованість за кредитним договором склала 30204,60 грн., в тому числі строкове тіло 0,00 грн., прострочене тіло 19294,47 грн., прострочені відсотки 10910,13 грн., строкові відсотки 0,00 грн.
За період з 09.11.2023 року по 31.05.2025 року на суму заборгованості, відповідно до умов Кредитного договору нараховано відсотки за користування кредитом, зокрема станом на 31.05.2025 - 14347,19 грн..Всього сума нарахованих відсотків за наведений вище період становить 14347,19 грн. Загалом сума заборгованості складає 44 551,79 грн.
08 листопада 2023 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні з АТ "Кредобанк" на ТОВ "ФК"Марин-Фінанс" на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов'язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов'язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов'язанні.
В подальшому, 12 грудня 2024 року рішенням № 12/12/24-1 було змінено найменування ТОВ "Фінансова компанія "Марин-Фінанс" на ТОВ "ФК "Аксіліум Фінанс".
З метою досудового, добровільного врегулювання спору 27.06.2025 на адресу позичальника направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, дану вимогу залишено без реагування.
У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем реєстрації та відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.
За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення.
Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 09 червня 2020 року між АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ПКК/11801, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви №CL-218368, відповідно до якої останній виявив бажання отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку в розмірі 200 000 грн, зі строком кредитування 36 місяців, терміном до 08 червня 2023 року, з процентною ставкою 30,00 % річних.
08.11.2023 року між АТ "Кредобанк" на ТОВ "ФК"Марин-Фінанс" було укладено договір факторингу № б/н відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № ПКК/11801 від 09.06.2020 року перейшло до ТОВ "ФК"Марин-Фінанс".
Як вбачається з реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ "ФК"Марин-Фінанс" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № ПКК/11801від 09.06.2020 в сумі 30204,60 грн.
Відповідно до рішення учасників ТОВ "ФК"Марин-Фінанс" №12/12/24-1 від 12.12.2024 року, ТОВ "ФК"Марин-Фінанс" змінило назву на ТОВ "ФК "Аксіліум-фінанс".
Відповідного до долученого ТОВ "ФК "Аксіліум-фінанс" до позовної заяви розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № ПКК/11801 від 09.06.2020 року станом на 08 листопада 2023 року становила 30204,60 грн., в тому числі строкове тіло 0,00 грн., прострочене тіло 19294,47 грн., прострочені відсотки 10910,13 грн., строкові відсотки 0,00 грн.
Станом на 28.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 44551,79 грн., з яких: заборгованість станом на 08 листопада 2023 року 30204,60 грн., та нарахована після 09 листопада 2023 року заборгованість 14347,19 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернув, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 44551,79 грн.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15-цта в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі№ 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі№ 648/1102/19та від 11 листопада 2020 року у справі№ 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: договір про надання правничої допомоги №24/01/25 від 24.01.2025, укладений з адвокатом Альховською І.Б.; акт наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги №24/01/25 від 24.01.2025.
Суд враховує складність даної справи, а також надані адвокатом послуги та приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним, а тому задоволенню підлягають понесені позивачем витрати на правову допомогу частково, а саме в сумі 2000,00 грн., що є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141,247, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аксіліум Фінанс" - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аксіліум Фінанс" заборгованість за Кредитним договором № ПКК/11801 від 09 червня 2020 року в сумі 44551 (сорок чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 79 коп., судовий збір в сумі 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) гривень 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп., а всього 48 972 (сорок вісім тисяч дев'ятсот сімдесят дві) гривні 19 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Берестинським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Берестинського районного суду І.Г.Рибальченко