Справа №402/985/25
"29" жовтня 2025 р. Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді - Ясінського Л.Ю.
секретаря судового засідання - Ільченко Л.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
представник АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач в своїй позовній заяві зазначав, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:
1) 25.03.2023 кредитний договір №1011498337 за яким позичальнику видано кредит у сумі 127 448, 32 грн.;
2) 05.04.2023 р., кредитний договір №1011581810 за яким позичальнику видано кредит у сумі 118138,27 грн.
Відповідно до умов кредитного договору позивачем було виконано свої зобов'язання, який надав відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Станом на 09 квітня 2025 року заборгованість відповідача перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором від 25.03.2023 року №1011498337 - 127 448, 32 грн., з яких: 117305,24 грн.- заборгованість за кредитом; 19.89 грн. - заборгованість по процентам; 37584.98 грн.- заборгованість за комісією.
Станом на 09.09.2024 року заборгованість відповідача перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором від 05.04.2023 року №1011581810 - 118 138, 27 грн., з яких: 106 254,77 грн.- заборгованість за кредитом; 17.25 грн. - заборгованість по процентам; 34252.5 грн.- заборгованість за комісією.
Загальна сума заборгованість по вищевказаним кредитним договорам станом на 09.04.2025 року склала 295 434 грн. 63 коп.
Представник позивача просить суд стягнути заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 295 434 грн. 63 коп. та понесені судові витрати у розмірі 2422.40 грн. понесених на оплату судового збору, 9000 грн. понесених витрат на правові послуги адвоката.
Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2025 року у справі відкрито провадження та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження подати суду відзив на позовну заяву та всі наявні в нього докази, які стосуються предмету спору, з одночасним направленням копії відзиву та додатків до нього всім учасникам справи та наданням суду доказів про здійснення вказаних дій (ст. 178 ЦПК України), а також в п'ятиденний строк з моменту отримання відповіді на відзив надати суду заперечення на вказану відповідь, з одночасним направленням копії заперечення та додатків до нього всім учасникам справи та наданням суду доказів про здійснення вказаних дій (ст.180 ЦПК України).
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у справі не надходили.
Представник відповідача - адвокат Цокало Т.М. надіслала до суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги відповідачем визнаються частково в розмірі 213 282,49 грн. зі слідуючих підстав:
25.03.2023 року між АТ " ПУМБ" та ОСОБА_1 було укладено заяву №1011498337 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на суму 127448,32 грн. укладений на 48 місяців.
За пунктом 5 цієї заяви розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 1.40 %.
За п.6 розмір процентної ставки становить 0.001 % річних. Відповідно до п.10 цієї заяви, було встановлено графік платежів за якими визначено платіжні періоди з 25.03.2023 року по 25.03.2027 року, усього 48 місяців, комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1784, 28 грн. щомісяця.
Позивач вважає, що станом на 09.04.2025 року за кредитним договором №1011498337 від 25.03.2023 р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 154910,11 грн. яка складається з :
117305,24 грн. заборгованість по тілу кредиту;
19.89 грн. заборгованість по відсоткам;
37 584,98 грн. заборгованість за комісією.
Зі змісту виписки по банківському рахунку та розрахунку заборгованості, яка надана позивачем до позову та розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається що відповідач отримала від позивача суму 127448,32 грн. за кредитом, за яким сплатила грошову суму по сумі кредиту в розмірі 101 43,08 грн. проценти в розмірі 4.08% та комісія в розмірі 5352.84 грн.
Відповідач не погоджується та не визнає заборгованість за кредитним договором №1011498337 від 25.03.2023 року в розмірі 37584 грн. 98 коп.
Закону України "Про споживче кредитування" розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленим цим Законом, є нікчемними.
Із змісту п.5 кредитного договору №1011498337 від 25.03.2023 року відповідачу встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1.4 % без уточнення найменування конкретної послуги, систематичності її надання, тобто відповідно до наповненості пакету як то передбачено Публічною пропозицією АТ "ПУМБ" на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Враховуючи те, що позивачем встановлено щомісячну плату за послуги банку, в тому числі і які законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "ПУМБ" щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним.
В свою чергу, позивачем надано виписку банку по рахунку НОМЕР_1 щодо кредитного договору № 1011498337 від 25.03.2023 р. за період з 25.03.2023 р. по 09.04.2025 р. Загальний розмір плати відповідачем за комісіями кредитного договору № 1011498337 становить 5352,84 грн. Тобто відповідачем фактично було сплачено комісію за обслуговування кредиту в розмірі 5352.84 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка є нікчемною.
05.04.2023 року між АТ " ПУМБ" та ОСОБА_1 було укладено заяву №1011581810 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на суму 118138,27 грн. укладений на 48 місяців.
За пунктом 5 цієї заяви розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 1.4 %.
За п.6 розмір процентної ставки становить 0.001 % річних. Відповідно до п.10 цієї заяви, було встановлено графік платежів за якими визначено платіжні періоди з 05.04.2023 року по 05.04.2027 року, усього 48 місяців, комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1653.94 грн. щомісяця.
Позивач вважає, що станом на 05.04.2025 року за кредитним договором №1011581810 від 05.04..2023 р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 140524,52 грн. яка складається з :
106254,77 грн. заборгованість по тілу кредиту;
17.25 грн. заборгованість по відсоткам;
34252,50 грн. заборгованість за комісією.
Зі змісту виписки по банківському рахунку та розрахунку заборгованості, яка надана позивачем до позову та розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається що відповідач отримала від позивача суму 118 138,27 грн. за кредитом, за яким сплатила грошову суму 11883, 50 грн. по сумі кредиту в розмірі 106254.77 грн., проценти в розмірі 4.68 грн. та комісія в розмірі 4961.82 грн.
Відповідач не погоджується та не визнає заборгованість за кредитним договором № №1011581810 від 05.04..2023 року в розмірі 34252 грн. 50 коп.
Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленим цим Законом, є нікчемними.
Із змісту п.5 кредитного договору №1011581810 від 09.04.2023 р. відповідачу встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1.4 % без уточнення найменування конкретної послуги, систематичності її надання, тобто відповідно до наповненості пакету як то передбачено Публічною пропозицією АТ "ПУМБ" на укладанння договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Враховуючи те, що позивачем встановлено щомісячну плату за послуги банку, в тому числі і які законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "ПУМБ" щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним.
В свою чергу, позивачем надано виписку банку по рахунку НОМЕР_2 щодо кредитного договору№1011581810 від 05.04.2023 р. за період з 05.04.2023 р. по 05.04.2027 р. Загальний розмір плати відповідачем за комісіями кредитного договору №1011581810 від 05.04.2023 р. становить 4961.82 грн. Тобто відповідачем фактично було сплачено комісію за обслуговування кредиту в розмірі 4961.82 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка є нікчемною.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:
Згідно ч.1ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1ст.530ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договорами, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:
1. 25.03.2023 кредитний договір №1011498337 за яким позичальнику видано кредит у сумі 127 448, 32 грн.;
2. 05.04.2023 р., кредитний договір №1011581810 за яким позичальнику видано кредит у сумі 118138,27 грн.
Відповідно до умов кредитного договору позивачем було виконано свої зобов'язання, який надав відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором.
Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитними договорами станом на 09 квітня 2025 року заборгованість відповідача перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором від 25.03.2023 року №1011498337 - 127 448, 32 грн., з яких: 117305,24 грн.- заборгованість за кредитом; 19.89 грн. - заборгованість по процентам; 37584.98 грн.- заборгованість за комісією.
Станом на 09.09.2024 року заборгованість відповідача перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором від 05.04.2023 року №1011581810 - 118 138, 27 грн., з яких: 106 254,77 грн.- заборгованість за кредитом; 17.25 грн. - заборгованість по процентам; 34252.5 грн.- заборгованість за комісією.
Загальна сума заборгованість по вищевказаним кредитним договорам станом на 09.04.2025 року склала 295 434.63 грн.
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Як вбачається з наданих письмових доказів в укладених між сторонами кредитних договорах встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1.4%, тобто встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». А тому вказана умова кредитних договорів є нікчемною.
З огляду на вказане відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитних договорах за комісією.
Представником відповідача подано заяву про стягнення із позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
На підтвердження розміру витрат було надано копію Договору про надання професійної (правничої) допомоги, детальний опис робіт, копію платіжної квитанції від 20.09.2025 року.
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).
Клопотань щодо зменшення заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи не містять.
В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за наслідками розгляду справи позовні вимоги задоволені частково (на 72,19%), відповідно слід розподілити понесені сторонами у справі судові витрати.
Так, за подання позовної заяви позивач сплатив 2422 грн. 40 коп. судового збору, тому з відповідача слід стягнути 72,19% від цієї суми, тобто 1748 грн. 73 коп.
Також відповідач поніс витрати на оплату правових послуг адвоката в розмірі 9000.
Таким чином в порядку розподілу судових витрат під час розгляду справи судом пропорційно до відмовлених позовних вимог, що становить 27,81 % від ціни позову, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 2502 грн 99 коп (9000*27,81%) витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи.
Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Тому з позивача на користь відповідача слід стягнути в порядку розподілу судових витрат 754 грн. 26 коп. (2502 грн. 99 коп. - 1748 грн. 73 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,530,629,1054ЦК України,ст.ст.3,4,76,80,81,89,141,258-259,263-265,280-282 ЦПК України, суд
позов Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства"ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4):
1.Заборгованість по кредитному договору №1011498337 від 25.03.2023 року, що станом на 09.04.205 року становить 111 972,29 грн.;
2.Заборгованість по кредитному договору №1011581810 від 05.04.2023 року, що станом на 09.04.205 року становить 101 310,20 грн.
Загальна суму заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства"ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4) - складає 213 282,49 (двісті тринадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 49 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства"ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4) на користь ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 - витрат понесених на оплату правових послуг адвоката в розмірі 754 грн. 26 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя: Л.Ю.Ясінський