Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/1636/25
номер провадження 2/215/1585/25
22 жовтня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді - Дудікова А.В.
при секретарі - Окуневич І.П.
згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/1636/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив
Описова частина
У березні 2025 року представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду через підсистему електронний суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» обґрунтовував тим, що 05.02.2022 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 815259. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 43 750 грн. Строк кредитування складає 730 днів, з кінцевим терміном повернення 05.02.2024 (включно). Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних. Кошти кредиту надаються ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 35 000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 ; у розмірі 8 750 грн на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5.Договору.
03.08.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 0308-23 відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №815259 від 05.02.2022 в сумі 80 159,30 грн, з яких: 35 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 45 159,30 грн заборгованість за відсотками, 0,00 грн заборгованість за комісійними винагородами, 0,00 грн заборгованість за пенею.
Враховуючи викладене, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 80 159,30 грн, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу у розмірі 6 000 грн
Ухвалою суду від 17.03.2025 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.04.2025.
17.04.2025 розгляд справи відкладено на 20.05.2025, у зв'язку з відсутністю відомостей щодо вручення судової повістки відповідачу.
20.05.2025 розгляд справи відкладено на 23.06.2025, у зв'язку з неявкою відповідача.
23.06.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з відпусткою судді, розгляд справи призначена на 25.09.2025.
25.09.2025 розгляд справи відкладено на 22.10.2025, у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання призначене на 22.10.2025 представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності. Крім того, зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення судом.
Відповідач у судові засідання призначені на 17.04.2025, 20.05.2025, 23.06.2025, 25.09.2025 та 22.10.2025 не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася судом належним чином, а саме шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, однак поштові відправлення, адресовані відповідачу повернулися до суду з відмітками пошти про причини невручення: за закінченням терміну зберігання, адресат відсутній за вказаною адресою; та шляхом направлення sms-повідомлення на номер телефону зазначений у кредитному договорі. Крім того, відповідач про день та час розгляду справи повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подала, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.
Мотивувальна частина
Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 05.02.2022 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №815259, який власноручно підписано відповідачем. Власноручним підписанням Договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства), Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодила та зобов'язавалася виконувати його умови. Власноручним підписом відповідач також підтвердила отримання свого примірника договору (а.с. 29-32).
Згідно Договору про надання споживчого кредиту № 815259 від 05.02.2022 ОСОБА_1 надається кредит у гривні, а остання зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Після укладення цього Договору, Товариство із використанням даних відповідача, зазначених у Кредитному договору, створює відповідачу особистий кабінет в своїй інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої забезпечується відповідачу через веб-сайт.
Так, п. 1.3. Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 43 750 грн, Тип кредиту - кредит.
Відповідно до п. 1.4. Договору строк кредиту 730 днів, з кінцевим терміном повернення 05.02.2024 р. (включно).
Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору, тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: - за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних) (далі Проценти за перший день користування кредитом); - за вci наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних (далі - Поточні проценти).
У пункті 1.7. Кредитного договору, встановлено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 208,87% річних.
Пунктом 1.8. Договору передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 100 195,19 грн.
Згідно з п. 2.1. Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 35 000 гривень за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 ; у розмірі 8 750 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5. Договору.
Відповідно до 2.2. Кредитного договору сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів не підлягає коригуванню, строк кредиту в днях зменшується, а кінцевий термін повернення залишається незмінним.
Відповідач підписанням Кредитного договору підтвердила, що перед укладення цього Кредитного договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; вказана в ч.1-2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті. Відповідач підтверджує, що ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», що розміщені на Веб-сайті: https://sloncredit.ua/, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
Заява-Анкета на кредит, заява-приєднання до Публічної пропозиції ТОВ «Слон Кредит», паспорт споживчого кредиту, додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №815259, власноруч підписані відповідачем, містять відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «Слон Кредит» (а.с. 32 зв.б.-33, 34-35).
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором № 815259 від 05.02.2022, згідно з яким загальний розмір заборгованості складає 80 159,30 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 35 000 грн; заборгованість по відсоткам 45 159,30 грн (а.с. 42).
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (ст.526,527,530 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Розділ 10 договору «Реквізити та підписи сторін» містить підпис клієнта та його персональні дані.
ТОВ «Слон кредит» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме переказало кошти у розмірі 35 000 грн на картковий рахунок клієнта, що підтверджується платіжним дорученням № 15797 від 05.02.2022 про успішне зарахування кредиту на кредитний рахунок клієнта (а.с. 41).
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» Договору № 815259 про надання споживчого кредиту від 05.02.2023.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Зі змісту укладеного кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх сплати. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та вартість кредиту.
Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим.
Натомість ОСОБА_1 погодилася зі своєї сторони на такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Договір №815259 від 05.02.2022 або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов'язковими для виконання позичальником.
Отже, в даному випадку позивачем було надано достатні докази на підтвердження порушення відповідачем умов кредитного договору та розміру заборгованості, а відповідачем доказів на спростування вказаних обставин не надано.
03.08.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 0308-23, згідно якого ТОВ «Слон Кредит» відступає ТОВ «Діджи Фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстру прав вимог (а.с. 21-26).
Відповідно до платіжної інструкції №4415 від 03.08.2023 ТОВ «Діджи Фінанс» перераховано на рахунок ТОВ «Слон Кредит» 398 505,17 грн за право вимоги відповідно до договору факторингу №0308-23 від 03.08.2023 (а.с.40).
03.08.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підписано Акт приймання-передачі прав вимог за Договором факторингу № 0308-23 від 03.08.2023 (а.с. 11).
Відповідно до Витягу з Додатку до Договору факторингу № 0308-23 від 03.08.2023 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №815259 від 05.02.2022 в розмірі 80 159,30 грн, з яких: 35 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 45 159,30 грн заборгованість за відсотками.
Позивачем на адресу відповідача направлялась Досудова вимога від 15.11.2023 за вих. №2789204828-АВ із зазначенням суми заборгованості, належної до сплати, терміном сплати та реквізитів (а.с. 28).
Статтею 512 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом. Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 815259 відповідно до договору факторингу № 0308-23 від 03.08.2023, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 03.08.2023 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» стало кредитором за вказаним кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_1 своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалась, доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві також не надала, розрахунок заборгованості не спростувала. Доказів того, що відповідач виконав свій обов'язок позичальника первісному кредитору, відповідачем суду також не надано.
Отже, відповідачем було порушено умови кредитного договору, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту і не виконано обов'язків позичальника, в зв'язку з чим, позивач має право вимагати стягнення наданого відповідачу кредиту та відсотків.
Висновки за результатом розгляду позовної заяви
З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №815259 від 05.02.2022, укладеного між нею та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають задоволенню. З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 80 159,30 грн, з яких: 35 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 45 159,30 грн - заборгованість за відсотками.
Вказана вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильними та у встановленому законом порядку (ст. ст. 12, 81 ЦПК України) не спростований відповідачем, заборгованість по процентам нарахована в межах строку кредитування.
Щодо судових витрат
За правилами статті 141 ЦПК України при розподілі судових витрат судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача надано наступні докази: копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 27.06.2024; копію виписки з ЄДРЮО, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копію детального опису робіт (напданих послуг) від 27.06.2024; копію Договору про надання правової допомоги № 42649746 від 11.12.2023; копію додаткової угоди №002789204828 від 27.12.2024 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023 (а.с. 12, 13, 16, 18-20, 27).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справі № 922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19).
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.
Зважаючи на викладене, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної роботи представником позивача, який підтверджений належними та допустимими доказами, а також ціну позову та розмір фактично задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 272, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №815259 від 05.02.2022 укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» у розмірі 80 159 (вісімдесят тисяч сто п'ятдесят дев'ять) гривень 30 копійок з яких: 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень заборгованість за тілом кредиту, 45 159 (сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) гривень 30 копійок заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2025 року.
Суддя