Справа № 720/3067/24
Провадження № 2/177/73/25
Іменем України
28 жовтня 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Коваль Н. В.
за участі
секретаря судового засідання Андрійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог вказував, що 19.01.2024 він надав у борг грошові кошти відповідачу у розмірі 20000,00 грн. Відповідно до власноруч написаної розписки відповідач зобов'язався повернути кошти до 19 березня 2024 року.
Незважаючи на неодноразові звернення до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів наданих за договором позики, що підтверджується розпискою, відповідач ігнорував дані звернення та не вжив жодних дій для виконання своїх зобов'язань належним чином, тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за розпискою від 19 січня 2024 року в розмірі 20000,00 грн.
Ухвалою суду від 22.01.2025 відкрито провадження по справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 32).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі (а.с. 48).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 66), причини неявки суду не відомі, відзив на позовну заяву не надав.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 19012024, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти в розмірі 20000,00 грн , які зобов'язався повернути до 19.03.2024 (а.с.29).
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Положеннями ч. 1 ст. 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11.11.2015 у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і Верховним Судом у постановах від 10.12.2018 у справі № 319/1669/16, від 08.07.2019 у справі № 524/4946/16, від 12.09.2019 у справі № 604/1038/16.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Статтею 527 ЦК України передбачено зобов'язання боржника виконати свій обов'язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов'язанні вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно зі ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі (ч.1); якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові; у разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає (ч.2); наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Отже, зі змісту вказаних норм закону видно, що наявність у кредитора на руках оригіналу розписки, а також відсутність розписки кредитора про повернення боргу свідчить про невиконання боржником свого зобов'язання.
Наявність у позивача розписки, в якій міститься інформація про отримання відповідачем в позику грошових коштів у розмірі 20000 грн, свідчить про те, що відповідач взяв на себе зобов'язання з повернення таких коштів.
Сама розписка позичальника, написана в доступній для читання та зрозумілій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Виходячи з викладеного, встановивши, що договір позики укладено в належній простій письмовій формі, факт отримання коштів відповідачем підтверджується написаною власноруч ОСОБА_2 борговою розпискою від 19.01.2024, доказів повернення боргу не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідач на користь позивача грошові кошти у розмірі 20000,00 грн.
Крім того відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141 ч.1, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) суму боргу за договором позики, відповідно до розписки від 19.01.2024 року, у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Н.В. Коваль