Справа № 175/933/22
Провадження № 2/0203/266/2023
(ЗАОЧНЕ)
30.05.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Пльохіної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
17.06.2022 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська на підставі ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.2022 року про передачу справи для розгляду за підсудністю надійшли матеріали цивільної справи №175/933/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 94426,20 грн за договором №1144210211053 оренди майна з правом викупу від 11.02.2021, суму сплаченого судового збору у розмірі 2481,00 грн.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 11.02.2021 між ТОВ «Будинок Комфорту» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір №1144210211053 оренди майна з правом викупу шляхом обміну електронними повідомленнями та підписання його у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, товариство взяло на себе обов'язок передати ОСОБА_1 телевізор (LCDtv55 KIVI 55U710KB), а остання, у свою чергу, сплатити вартість його оренди (строк оренди - 24 місяці; щомісячний платіж - 2259,00 грн).
З огляду на те, що позивачем виконані умови договору, а саме: передано товар Саламатовій Н.Р., однак, останньою допущено порушення взятих на себе зобов'язань, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 94426,20 грн, яка складається з: 20331,00 грн - сума прострочених орендних платежів; 9713,70 грн - сума пені за прострочені орендні платежі; 10165,50 грн - сума штрафу за розірвання договору; сума вартості об'єкта оренди - 54216,00 грн, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
У встановлений судом строк відповідач не подав до суду відзив на позов.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 24.06.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У чергове судове засідання, призначене на 30.05.2023 року, сторони не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка у встановлений судом строк не подала до суду відзив на позовну заяву, повторно не з'явилася у судові засідання, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.
Суд, з огляду на вказане, вважає за можливе на підставі положень ст. ст. 128, 223, 280-283, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянути справу за відсутності учасників справи в порядку заочного розгляду, та без фіксування судового процесу технічними засобами.
Під час судового розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, що містяться в матеріалах справи.
Судом встановлено, що 11.02.2021 між ТОВ «Будинок Комфорту» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір №1144210211053 оренди майна з правом викупу шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
За умовами договору ТОВ «Будинок Комфорту» зобов'язалося надати ОСОБА_1 , у строкове платне володіння та користування, телевізор (LCDtv55 KIVI 55U710KB), а остання, в свою чергу, сплатити вартість його оренди (строк оренди - 24 місяці; щомісячний платіж - 12259,00 грн) з наступним переходом права власності на цей об'єкт оренди до останнього. ОСОБА_1 зобов'язалася сплачувати орендну плату у розмірі 2259,00 грн щомісяця.
Відповідно п. 4 вказаного договору, за прострочення орендних платежів, орендар зобов'язується сплатити на користь орендодавця пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, починаючи з першого дня прострочення, але не більше 50% від загальної суми прострочених орендних платежів за цим договором.
Згідно з розділом 8 Правил надання майна в оренду ТОВ «Будинок Комфорту», орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір оренди майна з правом викупу, повідомивши орендаря за 15 календарних днів до фактичної дати такого розірвання у разі: нездійснення оплати; недостатності суми здійсненого платежу. У такому разі орендар зобов'язується сплатити вже нараховану орендну плату, додатково сплатити штраф у розмірі 50% від загальної суми прострочених орендних платежів за договором оренди майна з правом викупу, та викупити об'єкт оренди за ціною, визначеною у договорі за вирахуванням суми вже внесених на момент припинення договору орендних платежів, або повернути об'єкт оренди.
Телевізор LCDtv55 KIVI 55U710KB, ОСОБА_1 отримала у відділенні ТОВ «Нова пошта», що підтверджується копією експрес-накладної №20450355973066.
На підтвердження факту укладення договору та розміру заборгованості позивачем надано: копію розрахунку, згідно з яким, її розмір станом на 28.01.2022 становить 94426,20 грн, та яка складається з: 20331,00 грн - сума прострочених орендних платежів; 9713,70 грн - сума пені за прострочені орендні платежі; 10165,50 грн - сума штрафу за розірвання договору; сума вартості об'єкта оренди - 54216,00 грн. Також суд дослідив копії паспорта громадянина України відповідача, послідовність дій позичальника та клієнта, Правил надання майна в оренду, повідомлення-вимоги.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з положеннями ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до положень ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть, якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.
Відповідно до положень ст. 705 ЦК України, за договором найму-продажу до переходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар покупець є наймачем (орендарем) цього товару.
Покупець стає власником товару, переданого йому за договором найму-продажу, з моменту оплати товару, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 706 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до частин 1, 5 ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена, виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконує свої обов'язки за договором оренди з правом викупу майна і таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов'язань у розумінні норм ЦК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі. При цьому на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13А, кімната 200, ЄДРПОУ 43170476) заборгованість за договором оренди майна з правом викупу № 1144210211053 від 11.02.2021 року в загальному розмірі 94426,20грн (дев'яносто чотири тисячі чотириста двадцять шість гривень 20 копійок), що складається з: 20331,00грн - сума прострочених орендних платежів, 9713,70грн - сума пені за прострочені орендні платежі, 10165,50грн - сума штрафу за розірвання договору, 54216,00грн - сума вартості об'єкта оренди.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13А, кімната 200, ЄДРПОУ 43170476) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ф.М. Ханієва