Номер справи 171/2801/25
Номер провадження 1-кп/171/369/25
Іменем України
29.10.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025043090000182 від 05.07.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєродонецьк, Луганської області, громадянки України, маючої професійну (професійно-технічну) освіту, не працюючої, не заміжньої, маючої на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,згідно ст. 89 КК України раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
03 липня 2025 року, приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_4 , перебувала поблизу Палацу культури, розташованого по вулиці Спортивна, будинок № 6 в місті Зеленодольськ, Криворізького району, Дніпропетровської області, де на лавці поблизу «Енергетичного дерева» побачила мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13C», у вказаному місці, у вказаний час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Далі, 03 липня 2025 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи поблизу Палацу культури, розташованого по вулиці Спортивна, будинок № 6 в місті Зеленодольськ, Криворізького району, Дніпропетровської області, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, за тим щоб її злочинні дії не були помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, умисно, із корисливих мотивів, здійснила крадіжку мобільного телефону «Xiaomi Redmi 13C», який лежав на лавці поблизу «Енергетичного дерева», вартістю 3889 гривень 50 копійок, який належить ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_4 з місця злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_9 спричинено майнову шкоду на суму 3889 гривень 50 копійок.
ОСОБА_4 вчинила злочин під час дії воєнного стану в Україні у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, який продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 15 квітня 2025 року № 235/2025, затвердженого Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
23 липня 2025 року між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 ,якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025043090000182 від 05.07.2025 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 52, 468-470, 472, 473 КПК України.
Згідно даних угоди прокурор і підозрювана дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, істотних обставин для даного кримінального провадження, підозрювана ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.
Захисник також просив затвердити угоди про визнаннявинуватості.
Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просила вказану угоду про визнання винуватості від 23.07.2025 року затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому, обвинувачена в повному обсязі визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
Від потерпілої ОСОБА_9 в матеріалах справи міститься згода на укладення угоди про визнання винуватості, а також заява про розгляд справи за її відсутності.
Виходячи з положень пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Згідно з частиною 5статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
На запитання суду обвинувачена пояснила, що зміст обвинувачення, правова кваліфікація дій, вид, міра та порядок виконання передбаченого угодою покарання їй зрозуміла, укладання угоди є добровільним, відносно неї не застосовувалось насильство, примус, погрози та укладення угоди не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбаченої ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Суд приходить до висновку, що події кримінального правопорушення мали місце, дії обвинуваченої органом досудового розслідування кваліфіковані вірно, а саме: дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченої ОСОБА_4 , яка не заміжня, має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працюючої, згідно ст. 89 КК України раніше не судимої, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Відповідно до ч. 5 ст.12 КК України діяння, передбачене ч.4 ст.185 КК України, є тяжким злочином.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, є її щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінального процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст.50 КК Українимає на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненного кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, у межах, визначених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Водночас, враховуючи особу обвинуваченої, яка свою вину у вчиненному визнала повністю та щиро розкаялася, згідно ст. 89 КК України раніше не судима, суд вважає за можливе застосувати щодо обвинуваченої ОСОБА_4 ст. 75 КК України.
Суд також покладає на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть виправленню обвинуваченої.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_9 , становить 3889 гривень50 копійок, яка відшкодована повністю.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.
Керуючись ст. ст.314, 369-371, 373-374, 468-469, 471, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 23.07.2025 року,укладену між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025043090000182 від 05.07.2025 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, відповідно до ст. 76 КК України, а саме:
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме: - мобільний телефон "Xiaomi Redmi 13 c", IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_9 - залишити останній за належністю.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК України:
- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частиничетвертоїст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1