29 жовтня 2025 рокуСправа №160/17392/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/17392/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
13.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі-відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач-2), у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, яку викладено у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.10.2024 №045550026953;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 01.10.2024.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було розглянуто таку заяву та відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку відсутністю пільгового страхового стажу. Водночас, позивач зазначає про наявність у нього пільгового спражу роботи понад 10 років, а отже у зв'язку із тим, що ним було подано усі необхідні документи про підтвердження його пільгового стажу, відповідачем-2 неправомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З огляду на означене це призвело до порушення конституційного права на соціальний захист позивача, а тому з вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відкрито провадження у адміністративній справі №160/17392/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху після відкриття.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом:
- надання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, за наявності.
Дніпропетровським окружним адміністративним судом направлено на адресу ОСОБА_1 , зазначену у позовній заяві копію ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття.
28.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 повернувся конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з пунктами 99, 110, 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка») не з'явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою “Повторне» або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).
У разі неможливості вручення одержувачу поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Відповідно до п. 117 Правил надання послуг поштового зв'язку після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
Таким чином, у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї і неможливістю вручити їм поштове відправлення протягом встановленого строку зберігання, воно повертається з відміткою “За закінченням терміну зберігання» (крім виключень, визначених Правилами).
У контексті наведеного, суд застосовує положення ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає порядок вручення судових повісток, в системному зв'язку зі ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює порядок вручення судових рішень.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі №215/7312/20 зазначив, що як положення ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України, так і положення ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України, регулюють порядок вручення судових документів (судових повісток, судових рішень) та передбачають однакові юридичні наслідки, які полягають в тому, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд зазначає, що ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 1 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд зазначає, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що, звертаючись до суду із позовною заявою, позивач мав цікавитися результатами її розгляду та враховувати процесуальні строки на її розгляд. Водночас строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі, яка подала позовну заяву, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з такою ухвалою протягом цього строку.
Необхідно також врахувати позицію, сформовану в ухвалі Верховного Суду від 24.03.2021 в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20, про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “За закінченням терміну зберігання», “Адресат вибув», “Адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява № 11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи викладене Дніпропетровським окружним адміністративним судом вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про залишення без руху позовної заяви у справі №160/17392/25.
Проте, у встановлений судом строк та на теперішній час недоліки, встановлені ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 не усунуті позивачем.
Частиною 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський