Справа № 761/42095/25
Провадження № 3/761/8398/2025
27 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП, -
У жовтні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 626402 від 22.09.2025 вбачається, що 03.09.2025 року о 11 годині 05 хвилин по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме образливо чіплявся до громадянина ОСОБА_2 в громадському місці в ході конфлікту з приводу собаки, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. Заявником відповідно до вказаного протоколу є громадянин ОСОБА_2
20.10.2025 до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме флеш накопичувач із записом від 03.09.2025 по вул. Салютній, 2.
21.10.2025 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Єфименка В.В. про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та надав пояснення, аналогічні письмовим пояснення, які додані до протоколу та аргументам, викладеним у клопотання про закриття провадження у справі.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Єфименко В.В. підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі та просив його задовольнити.
В судовому засіданні потерпілий (заявник) ОСОБА_2 надав пояснення аналогічні тим обставинам, що викладені у поданій ним заяві до поліції, а саме зазначив, що 03.09.2025 гуляв із своєю собакою за адресою: АДРЕСА_1 і побачив, що до нього біжить інша собака, він кричав двічі, щоб собаку пристібнули на поводок. Після його він поставив ногу між двома собаками, а дружина ОСОБА_1 підбігла до нього і висловлюючись нецензурною лайкою штовхнула його у плече, потім до нього підбіг сам ОСОБА_1 і ззаду схопив його за шию, погрожував життю, унаслідок чого ОСОБА_2 ненадовго знепритомнів. Після того, він пішов слідом за ОСОБА_1 та його дружиною, щоб розібратись.
Положеннями ст. 173 КУпАП передбачено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до статті 173 КУпАП до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.
При цьому, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Об'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України N 10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом. Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства .
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.
Не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння. Верховний Суд України у постанові N 5-17кс12 від 04.10.2012 надав висновок, згідно з яким хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об'єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Як вбачається із протоколу серії ВАД №626402, що 03.09.2025 року о 11 годині 05 хвилин по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме образливо чіплявся до громадянина ОСОБА_2 в громадському місці в ході конфлікту з приводу собаки, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 626402 від 03.09.2025, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, з огляду на наступне.
До матеріалів справи взагалі не долучено доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення саме 22.09.2025 за ст. 173 КУпАП, оскільки матеріли справи не містять належних та допустимих доказів на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що вся подія, яка мала місце 03.09.2025 тривала лічені секунди. Відеозаписом не зафіксовано, що ОСОБА_1 образливо чіплявся до ОСОБА_2 , чи порушував громадський порядок. Навпаки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердили, що у них виник конфлікт з приводу вигулу їх собак, що виключає наявність у ОСОБА_1 умислу порушити громадській порядок і спокій громадян. На відеозаписах чітко зафіксовано, як ОСОБА_1 схопив за одяг ОСОБА_2 і зразу відпустив.
Поліцейськими не було доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, «поза всяким сумнівом».
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12) Європейський суд з прав людини визначив, що суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 256 КУпАП має чіткі вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, якій повинен мати не лише інформацію про дату та місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), прізвища, адреси свідків та інше, а також і інформацію про суть адміністративного правопорушення.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що посилання посадової особи, яка склала протокол на той факт, що ОСОБА_1 : «образливо чіплявся до громадянина ( ОСОБА_2 ) в громадському місці в ході конфлікту з приводу собаки» жодним чином не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. У протоколі не зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного правопорушення та його характер, як того вимагає КУпАП. Відповідно, протокол про адміністративне правопорушення, яким ОСОБА_1 притягуються до адміністративної відповідальності, не містить відомостей у чому саме полягає образливе чіпляння до потерпілого у громадському місці в ході конфлікту з приводу собаки та, які саме дії ОСОБА_1 порушували громадський порядок і спокій громадян.
Таким чином посадовою особою, якої складено протокол про адміністративне правопорушення порушені вимоги ст. 256 КУпАП, яка конкретно вказує, який зміст повинен мати протокол про адміністративне правопорушення
Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи все вище викладене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, а тому відповідно до положень ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладено, керуючись ст. 173, ст.ст., 247, 256 КУпАП, суд,
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скарга, не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: