ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17857/25
провадження № 1-кп/753/2090/25
"30" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020003049 від 15.08.2025 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Волинської обл., м. Нововолинськ, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого:
- 10.06.2011 Нововолинським міським судом Волинської області за ч.1 ст. 122, ч.1 ст.186, 70, 75 КК України засуджений до позбавлення волі на строк до 3 років 3 місяців, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
- 23.05.2014 Шевченківським районним судом міста Києва за ч.3 ст. 152, 71 КК України засуджений до позбавлення волі строком на 7 років, на підставі ст. 71 КК України частково приєднане невідбуте покарання та призначене остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років 3 місяці;
- 15.07.2019 Горохівським районним судом Волинської області за ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185, ч.2 185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.125 КК України засуджений до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;
- 17.01.2019 Нововолинським міським судом Волинської області за ч.1 ст. 345 КК України засуджений до позбавлення волі на строк 1 рік 5 місяців;
- 01.02.2021 Горохівським районним судом Волинської області за ч.1 ст. 124 КК України засуджений до обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців;
- 12.05.2025 Дарницьким районним судом міста Києва за ч.ч. 1, 2 ст. 125 КК України засуджений до обмеження волі строком на 2 роки;
- 28.08.2021 обвинувальний акт за ст. 122 ч.1 КК України скеровано для розгляду до Нововолинського міського суду Волинської області;
- 29.06.2022 обвинувальний акт за ч.4 ст. 186, ч.1 ст. 357 КК України для розгляду скеровано до Нововолинського міського суду Волинської області.
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
04.08.2025 близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні «Пункту Незламності» за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна, 3, помітив у волонтера фонду БО МБФ «НОВА ЮКРЕЙН» ОСОБА_6 мобільний телефон «Poco M5 4/64GB», IMEI НОМЕР_1 , S/N НОМЕР_2 в результаті чого у ОСОБА_4 виник злочинний корисливий умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Реалізуючи вказаний умисел ОСОБА_4 , шляхом зловживання довірою, під приводом здійснення телефонного дзвінка своїй матері, попросив у ОСОБА_6 зазначений телефон, який остання погодившись, добровільно надала йому.
Скориставшись відсутністю уваги ОСОБА_6 , яка виконувала в приміщенні «Пункту Незламності» свої обов'язки щодо надання гуманітарної допомоги громадянам, діючи протиправно, умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_4 взяв до рук мобільний телефон та вийшов з приміщення.
Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та розпорядившись телефоном ОСОБА_6 на власний розсуд, чим завдав останній матеріальної шкоди на суму 3699,50 грн. (три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять гривень 50 коп.)
ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за:
- ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав суду покази, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що 04.08.2025 прийшов у пункт незламності, де у потерпілої попросив телефон подзвонити. З потерпілою він був знайомий, адже часто відвідує пункт незламності щоб погрітись та попити чаю. Взявши телефон потерпілої він вийшов на вулицю та не повернувся, залишивши телефон собі.
Про вчинене шкодує, зробив для себе висновки. Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо добровільності та щирості його позиції, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, та їх наслідків.
За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю.
ІV. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
V. Мотиви призначення покарання
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, перебування на обліках, його ставлення до вчиненого.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме.
Враховуючи наявність зазначення у обвинувальному акті обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого у вигляді щирого каяття, а також аналізуючи поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , суд констатує, що останній повністю та безумовно визнав свою вину, надавав правдиві покази як на досудовому слідстві так і під час судового розгляду. Відповідно до наданих показів щиро жалкує про вчинене та негативно оцінює злочин, демонструє готовність понести заслужене покарання, що у сукупності характеризує його ставлення до вчиненого ним злочину як щире каяття.
Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких, не одружений, не працевлаштований, має місце реєстрації, постійного місця проживання не має, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, 12.05.2025 засуджений вироком Дарницького районного суду міста Києва за ч.ч. 1,2 ст.125 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, до відбуття якого так і не приступив.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив новий корисливий злочини менше ніж через три місяці після засудження до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, від відбуття якого фактичного ухилявся. Вказане свідчить, що призначення ОСОБА_4 покарання, за минулі правопорушення не призвело до позитивних змін в особистості обвинуваченого та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві.
Відповідно до ст. 69-1 КК України, за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Враховуючи санкцію ч. 2 ст. 190 КК України, розмір призначеного покарання ОСОБА_4 не може перевищувати 2 років позбавлення волі.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, доходить висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати принципам та меті його призначення, із застосуванням ст.71 КК України з урахуванням покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2025, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання.
VІ. Вирішення цивільного позову
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Речові докази відсутні.
Судові витрати відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не накладався.
Запобіжних захід у кримінальному провадженні обраний ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.10.2025 у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 60560 грн, враховуючи призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді реального позбавлення волі, підлягає продовженню до набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2025, та остаточно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 16 жовтня 2025 року.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення з 16 жовтня 2025 року по дату набрання даним вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати відсутні.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1