29.10.2025
ЄУН 337/5022/25
Провадження № 2-а/337/73/2025
29 жовтня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Сидорової М.В.,
за участю секретаря Коваленко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративне стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
24.09.2025 до суду надійшов вказаний адміністративний позов ОСОБА_1 , який він мотивує тим, що 12.09.2025поліцейським 2 взводу 2 роти УПП бат. Батальйону патрульної поліції у місті Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області капралом поліції Палочкіною Н.В. винесено постанову серії ЕНА №5702434 від 12.09.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.3 ст.121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за те, що він 12.09.2025 на автомобільній дорозі Н-31, керуючи автомобілем «SKODA OCTAVIA А7», номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год, а саме рухався більше ніж 135 км/год, та відносно керованого ним автомобіля не здійснено обов'язкового технічного контролю.
Вважає вказану постанову в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП протиправною та такою, що підлягає в цій частині скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків поліцейського обставинам справи.
Зазначає, що він працює на посаді менеджера по роботі з магазинами розливного пива ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», яка пов'язана з необхідністю постійного пересування по підзвітній території та мобільності. Для виконання посадових обов'язків його роботодавець - ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» надав йому службовий автомобіль - легковий автомобіль «SKODA OCTAVIA А7», реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , акт приймання-передачі №1283 від 15.04.2025). 12.09.2025 на вказаному автомобілі, з метою виконання своїх посадових обов'язків, він рухався автомобільною дорогою Н-31, де його зупинили поліцейські, які серед іншого звинуватили його в тому, що автомобіль, яким він керував, не пройшов обов'язковий технічний контроль. З цим він категорично не згоден, оскільки Законом України «Про дорожній рух» передбачено, що обов'язковий технічний контроль проводиться відносно таксі та тих транспортних засобів, які використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, втім службовий автомобіль не використовується для вказаних цілей, крім того, автомобіль є легковим.
Просить скасувати постанову серії ЕНА №5702434 від 12.09.2025 в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП та в цій частині закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 26.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до судового розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання за участю сторін.
06.10.2025 на електронну пошту суду, а 08.10.2025 - поштовим зв'язком до суду від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшла заява про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском ним строку звернення до суду, а також відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що 12.09.2025 поліцейським взводу №2 роти №2 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП капралом поліції Палочкіною Н.В. ухвалено постанову серії ЕНА №5702434 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та на нього, відповідно до ст.36 КУпАП, накладено штраф у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за те, що він в цей день близько 09:59 год., керуючи транспортним засобом «SKODA OCTAVIA А7», номерний знак НОМЕР_3 , на автомобільній дорозі Н-31 (Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка 110 км) з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, рухався зі швидкість 135 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 25 км/год та порушив п.12.6 ґ ПДР. Швидкість вимірювалась приладом TRUCAM ТС 000639. Крім того, під час перевірки документів було встановлено, що транспортний засіб, яким керував позивач, підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю, який він своєчасно не пройшов, що є порушенням п.31.3 б ПДР та ст.35 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.121 КУпАП.
Також зазначає, що в адміністративному позові відсутні будь-які пояснення позивача щодо недотримання ним під час керування транспортним засобом вимог п. 12.6 ґ ПДР, за порушення якого він був притягнутий до адміністративної відповідності за ч.1 ст.122 КУпАП. Водночас, його провина у вчиненні цього правопорушення підтверджується фото та відеозаписами, зафіксованими вимірювальним приладом TRUCAM ТС 000639, а також відеозаписами БК 476259, 476963.
Крім того представник відповідача вказує, що позивач не заперечує, що транспортний засіб «SKODA OCTAVIA А7», номерний знак НОМЕР_3 , не пройшов обов'язковій технічний контроль. Вважає доводи позивача, що цей транспортний засіб не підлягає обов'язковому технічному контролю, такими, що свідчать про невірне тлумачення водієм вимог п.31.3 б ПДР та ст.35 ЗУ «Про дорожній рух», тому вони не заслуговують на увагу та є способом уникнення адміністративної відповідальності.
Транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - це транспортний засіб (зокрема службовий легковий автомобіль), що експлуатується юридичними особами, які проводять господарську діяльність з метою отримання прибутку (пп.15 п.2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затв. постановою КМУ від 30.01.2012 №137). Оскільки автомобіль, яким керував позивач, належить на праві власності ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», види діяльності якого пов'язані з отриманням прибутку, використовується його співробітниками для реалізації завдань, пов'язаних з діяльністю підприємства, тому цей автомобіль підлягає обов'язковому технічному контролю.
Просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідачів в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Суд встановив, що 12.09.2025 о 10:11 год. поліцейським взводу №2 роти №2 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП капралом поліції Палочкіною Н.В. винесено постанову серії ЕНА №5702434 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП, ч.3 ст.121 КУпАП, та на нього, відповідно до ст.36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Відповідно до змісту постановиОСОБА_1 12.09.2025 о 09:59 год., керуючи транспортним засобом «SKODA OCTAVIA А7», номерний знак НОМЕР_3 , на автомобільній дорозі Н-31 110 км з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 135 км/год (швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС 000639), чим порушив п.12.6 ґ ПДР тавчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Крім того, вінкерував вказаним транспортним засобом, що підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю, який своєчасно не пройшов, чим порушив п.31.3 б ПДР та ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.1, ч.6, ч.9 ст.120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав на місці її винесення 12.09.2025, не погодився із зазначеним рішенням та 20.09.2025 поштовим зв'язком (цінний лист №0813700085210 Укрпошта) направив до суду даний позов. Отже, строк звернення до суду для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення позивачем не пропущений, у зв'язку з цим підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду немає.
Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122, ч.3 ст.121 КУпАП, віднесено до компетенції органів Національної поліції, від імені яких діють працівники, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Приписи ч.3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
У відповідності до вимог ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст. 73 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом позовної заяви позивачем ОСОБА_1 не оспорюються обставини перевищення ним у зазначені в оскаржуваній постанові день, час та місці, а саме 12.09.2025 о 09:59 год на автомобільній дорозі Н-31 110 км з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, встановленого обмеження швидкості руху біль ніж на 20 км/год, а саме рух зі швидкість 135 км/год, порушення вимог п.12.6 ґ ПДР тавчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивачем оспорюється обставини приналежності автомобіля, яким він керував, до транспортних засобів, які підлягають обов'язковому технічному контролю та, відповідно, порушення ним п.31.3 б ПДР, ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 31.3 б ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Статтею 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до ст.33 цього Закону, технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Поняття обов'язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями ст. 35 Закону України «Про дорожній рух».
Зокрема, обов'язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
У той же час, обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
При цьому, Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 (Порядок № 137).
У відповідності до п. 1 Порядку №137, цей Порядок визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Відповідно до п.п.15 п. 2 Порядку №137, транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб (зокрема службовий легковий автомобіль), що експлуатується юридичними особами, які провадять господарську діяльність з метою отримання прибутку, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності, фізичними особами під час виконання цивільно-правових договорів з метою отримання прибутку.
За приписами п. 3 Порядку №137 періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
- для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тони, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
За вимогою власника обов'язковий технічний контроль транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку, але не підлягає обов'язковому технічному контролю, проводять за процедурою, визначеною цим Порядком.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст. 2 Закону України від 09.01.2025 №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб».
Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Для віднесення автомобіля до об'єкту обов'язкового технічного огляду слід також використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18.07.1997 (далі - Правила).
У п. 1 цих Правил зазначено, що ці Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За змістом п. 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:
- транспортними засобами спеціального призначення;
- транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;
- службовими легковими автомобілями;
- транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини даної справи, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню через наступне.
Так, суд виходить з того, що аналіз положень ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» дає підстави для висновку про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Тобто, однією з визначальних обставин є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів або вантажу - з метою отримання прибутку.
Відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб «SKODA OCTAVIA А7», номерний знак НОМЕР_1 , 2018 року випуску, повною масою 1875 кг., являється легковим автомобілем та належить ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 30965655.
У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» здійснює види діяльності за кодами 11.05, 10.91, 11.06, 46.21, 46.34, 46.38, 47.25, 70.21, 70.22, 73.12, 11.03, серед яких немає видів діяльності по кодам 49-51 згідно Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, що пов'язані із транспортною галуззю. Тобто таки види діяльності як надання послуг таксі, перевезення пасажирів або вантажів відсутні.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що транспортний засіб марки «SKODA OCTAVIA А7», номерний знак НОМЕР_1 , який є легковим автомобілем, призначений для комерційного перевезення пасажирів та/або вантажів. Будь-яких доказів щодо отримання позивачем або власником прибутку від здійснення перевезень пасажирів та/або вантажів на вказаному транспортному засобі матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 17.10.2019 у справі № 678/483/17, постанові від 08.07.2020 у справі № 731/186/17.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими висновки поліцейського взводу №2 роти №2 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Палочкіної Н.В. про те, що якщо транспортний засіб належить юридичній особі та використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності в цілому, то він підлягає обов'язковому проходженню технічного контролю.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова в частині притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП є протиправною, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
В той же час, відповідно до п.2 ч.3 ст. 286 КАС України та враховуючи, що оскаржуваною постановою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення на підставі ст.36 КУпАП за ч.1 ст.122 та ч.3 ст.121 КУпАП і позивачем притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП не оскаржується, суд вважає необхідним надіслати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Крім того, відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 605,60 грн, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №5702434 від 12.09.2025, винесену поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Палочкіною Наталією Володимирівною по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.3 ст.121 КУпАП та, відповідно до ст. 36 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП - закрити.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, надіслати на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місце знаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В. Сидорова