29 жовтня 2025 рокуселище ПетровеСправа № 941/1155/25
Провадження № 2/941/570/25
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Больбот А. Ю.
при секретарі - Больбот Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Петрове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», через систему «Електронний суд», звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором у розмірі 45110,43 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у позові зазначив, що 08.11.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 525727870, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 14800,00 грн.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свій обов'язок за умовами договору № 525727870, перерахувавши грошові кошти на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору.
11.02.2025 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги за договором № 525727870 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу № МВ-ТП/21.
Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить: 52510,01 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачу від первісного кредитора (з дати укладання договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання договору).
Користуючись своїм виключним правом на визначення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача частину заборгованості за договором у розмірі, 45110,43 грн., з них: заборгованість по кредиту - 14799,16 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 30311,27 грн.; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 0,00 грн. Штрафні санкції, нараховані відповідачу, позивач не включає до розміру позовних вимог.
Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 13.08.2025 відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано докази по справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило. Відзив не подав.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст.ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів без фіксації судового процесу.
Дослідивши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.
08.11.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 525727870, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 14800,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Зокрема відповідач отримав кредит на суму 14800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Строк кредитування - до 1826 днів (Дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення). Базова процентна ставка: 357,70 % річних.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свій обов'язок за умовами договору № 525727870, перерахувавши грошові кошти на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору, що підтверджується довідко ТОВ «ПРОФІТГІД» щодо здійснення переказу грошових коштів та випискою по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період 08.11.2024 - 11.11.2024.
11.02.2025 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги за договором № 525727870 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу № МВ-ТП/21.
Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить: 52510,01 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачу від первісного кредитора (з дати укладання договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання договору).
Користуючись своїм виключним правом на визначення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача частину заборгованості за договором у розмірі, 45110,43 грн., з них: заборгованість по кредиту - 14799,16 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 30311,27 грн.; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 0,00 грн. Також позивачем зазначено, що штрафні санкції, нараховані відповідачу та відображені в розрахунку заборгованості, не включено до розміру позовних вимог.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст.5Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
В силу ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
В ч.2 ст.625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання. В ст.546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем свого зобов'язання за договір кредитної лінії № 525727870 від 08.11.2024, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.2 та ч.6 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).
На підставі викладеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст.5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (ЄРДПОУ 39700642) суму заборгованості за договором кредитної лінії № 525727870 від 08.11.2024 у розмірі 45110,43 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу 5000,00 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 29.10.2025.
Суддя А.Ю. Больбот