ЄУН 387/1667/25
Номер провадження по справі 1-кп/387/192/25
30 жовтня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025121220000069 від 01.10.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липняжка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з базовою середньою освітою, рядового майстра військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, утриманців не маючого, згідно статті 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я за таких обставин.
16.05.2023 ОСОБА_3 призваний по мобілізації до лав Збройних Сил України на виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Приступив до виконання обов'язків рядового солдата резерву військової частини НОМЕР_2 та від 09.10.2022 призначений майстром військової частини НОМЕР_1 . Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початок проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, резервістів під час мобілізації, є днем зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо). Таким чином, з 16.05.2023, момент мобілізації, ОСОБА_3 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, та з цього дня розпочав виконання військового обов'язку.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_3 , відповідно до вимог статей 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, а також статей 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХIV, зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати виучку і майстерність; знати й виконувати свої обов'язки та дотримуватися вимог статутів; дорожити честю та гідністю військовослужбовця, дотримуватися правил військової поведінки; поважати бойові та військові традиції; допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від протиправних дій; поважати честь і гідність кожної людини; вести бойові дії ініціативно і наполегливо до повного виконання завдань; поважати командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку та дисципліни; виконувати службові обов'язки відповідно до займаної посади; бути зразком високої культури, скромності й витримки; завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Однак ОСОБА_3 , діючи умисно, всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів та законів, перебуваючи тимчасово поза межами військової частини та не виконуючи обов'язків, пов'язаних із проходженням військової служби, 25.08.2025, близько 17:00 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), на території домоволодіння по АДРЕСА_3 , під час спільного розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник конфлікт. За наявними даними, на грунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_3 виник протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 у вигляді рани тім'яної частини голови. Реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій та їх суспільно небезпечні наслідки, ОСОБА_3 під час підходу ззаду завдав кілька ударів кулаком правої руки в область голови ОСОБА_4 . За висновком судової експертизи, ОСОБА_4 , 1968 р.н., за даними медичної картки стаціонарного хворого №3647 КНП «Добровеличківська лікарня», має тілесне ушкодження у вигляді рани тім'яної частини голови, яке має ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я на термін більше 6-ти діб.
Частиною 2 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Від прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому зазначено: враховуючи беззаперечне визнання вини підозрюваним ОСОБА_3 , відсутність заперечень щодо встановлених досудовим розслідуванням обставин та згоди обвинуваченого і потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового розгляду, відповідно до положень ст. 381, ст. 382 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників у порядку ч. 2 ст. 302 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснював захисник - адвокат ОСОБА_6 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззастережно визнає у повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені у повному обсязі.
Також у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз'яснено та зрозумілий зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, у заяві ОСОБА_3 вказав, що він згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, добровільно та беззаперечно визнає вину та надає згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, враховуючи заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У відповідності до частини 2 ст.382 КПК України у вироці суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені у повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 , кримінального проступку. Дії ОСОБА_3 , мають правильну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 125 КК України, як спричинення легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного. Також з наявних матеріалів кримінального провадження у ОСОБА_3 , немає на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, відсутня судимість, не перебуває на обліку у лікарів-наркологів чи психіатрів, рядовий майстра військової частини НОМЕР_1 .
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, суд враховує, що ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку та дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу наближеного до мінімальної межі.
Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів визначити згідно зі ст.100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.
Керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання - у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 1020 (тисячу двадцять) гривень.
Речові докази: медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_4 залишити у потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1