Справа № 386/1801/25
Провадження № 2/386/723/25
Іменем України
29 жовтня 2025 року
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Червоненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Онуфрак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
Представник позивача за довіреністю Романенко М.Е. звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 21.07.2021 року в особистому кабінеті на сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» Казанюком Д.В. було подано заявку на отримання кредиту №103163223. Шляхом використання одноразового ідентифікатора між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №103163223 від 21.07.2021 року. На підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10 000, 00 грн.
29.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» укладено договір факторингу згідно умов якого право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Діджи фінанс». Відповідач свої зобов'язання за даним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 46 250, 00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 10 000, 00 грн.; заборгованості за комісійними винагородами 1 000, 00 грн.; заборгованості за відсотками 35 250, 00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати та витрати на правову допомогу.
В судове засідання представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280 282 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові .
Судом встановлено, що 21.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №103163223 згідно умов якого відповідач отримав кредит в сумі 10 000, 00 грн. строком на 30 днів, до 20.08.2021 року.
Факт перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів в сумі 10 000, 00 грн. позивач підтверджує платіжним дорученням №30150733 від 21.07.2021 року.
За умовами договору про споживчий кредит №103163223 від 21.07.2021 року проценти за користування кредитом складають 5 250, 00 грн., які нараховуються за ставкою 1,75 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п 1.5.2,1.6).
Згідно умов п. 1.5.1. вказаного договору встановлена комісія за надання кредиту 1 000, 00 грн., яка нараховуються за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Позичальник не виконав свого зобов'язання та припинив повертати наданий кредит в строки, передбачені кредитним договором №103163223 від 21.07.2021 року.
Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення борг відповідача за договором кредиту №103163223 від 21.07.2021 рокуперед ТОВ «Мілоан» складає 46 250, 00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 10 000, 00 грн.; заборгованість за комісійними винагородами 1 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 35 250, 00 грн..
29.10.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи фінанс» укладений договір факторингу № 11Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Діджи фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи фінанс» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 в сумі 46 250, 00 грн.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу кредит у встановленому Договором розмірі, а також знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за №103163223 від 21.07.2021 року, ОСОБА_1 не оспорював заявлені проти нього позовні вимоги і протягом дії договору не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, а відтак, враховуючи викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору.
Крім того, позивачем понесені витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 5000, 00 грн., на підтвердження яких позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №42649746 від 05.05.2025 року, додаткова угода №103163223 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 05.05.2025 року, яка була укладена 29.07.2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковською А.В.; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвоката (виконання робіт, надання послуг) від 29.07.2025 року.
Отже, з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 5000, 00 грн., адже клопотань про їх зменшення не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд
постановив :
Позов задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №103163223 від 21.07.2021 року у розмірі 46 250, 00 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» 2422,40 грн. судового збору та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 5 000 ,00 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Д. В. Червоненко