Справа №385/1552/25
Провадження № 2-а/385/15/25
30.10.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайвороні Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позов мотивований тим, що позивач працює в ТОВ «Чарнокіт» на посаді інспектора з кадрів з 17.01.2025року. 22.09.2025 рокуотримала від начальника автопарку Підприємства ОСОБА_2 , постанову № 195/1 від 13.09.2025року по справі про адміністративне правопорушення, за частиною 3 етапі 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підставою для притягнення позивача до відповідальності слугує протокол про адміністративне правопорушення №195 від 03.09.2025року складений на неї, як на посадову особу ТОВ «Чарнокіт», яка є відповідальною особою за ведення військового обліку на підприємстві.
Згідно протоколу позивач скоїла адміністративне правопорушення, яке виразилось «в порушенні вимог п.34 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022р. в повній мірі не забезпечено внесення достовірних облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку» та вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 210 КУпАП. На зворотній стороні протоколу позивач поставила підпис під текстом, про роз'яснення їй прав згідно Конституції України та про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться о 9.00 13.09.2025року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №11. та написала під диктовку особи , яка складала протокол , слідуючий текст: «В зв'язку зі змінами в обліку військовозабов'язаних не в повній мірі були ще не заповнені списки працівників.».
В оскаржуваній Постанові № 195/1 від 13.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення в графі, підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, стоїть підпис невідомої позиавчу особи, та їй він не належить.
Дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Просить суд: скасувати постанову №195/1 від 13.09.2025року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.201-1 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 . Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення та скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень.
29.09.2025 року Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
13.10.2025 року від представника відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 162 КАС України - до відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
На підтвердження надіслання відзиву позивачу, представник відповідача до відзиву долучив копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 11.10.2025 року, згідно якого отримувачем є ОСОБА_4 , куди: НОМЕР_1 Гайворон. Тобто, такий відзив було скеровано в м. Гайворон.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 проживає в смт. Завалля Голованівського району Кіровоградської області. Крім того, в судовому засіданні позивач вказала, що відзив на позовну заяву з доказами вона не отримувала.
За таких обставин, відзив всупереч вимогам ч. 4 ст. 162 КАС України представником відповідача не був надісланий іншим учасникам справи.
Суд не приймає до уваги відзив та додані до нього докази, оскільки не було дотримано процесуальної норми щодо його надсилання іншим учасникам справи разом із підтвердженням цього факту. Суд виходить з того, що всі сторони процесу мають бути рівними та обізнаними про докази, що подаються, тому відсутність підтвердження надсилання відзиву іншим учасникам є підставою для того, щоб суд не врахував цей документ.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно із ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Судом встановлено, що згідно Постанови №195/1 від 13.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 , зафіксовано, що на підприємстві 03.09.2025року на підставі розпорядження начальника Голованівської РВА була проведена позапланова перевірка стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ТОВ «Чарнокіт». Своїми діями(бездіяльністю) порушила вимоги ч.6 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та п.34 Постанови КМУ від 30.12.2022року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме: подання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на їх вимогу, відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональний військовий облік, яких вони ведуть; забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку. Дії відповідальної особи підприємства (ФГ «Агро Ніка») ОСОБА_1 слід кваліфікувати,як адмін.. правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпаП (а.с. 24).
Формулювання постанови в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто у ньому не викладено, які конкретно протиправні дії чи бездіяльність по порушенню положень ч.6 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та п.34 Постанови КМУ від 30.12.2022року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» ОСОБА_1 вчинила, не зазначено в чому саме та конкретно полягає: не подання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на їх вимогу, відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональний військовий облік, яких вони ведуть; не забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку, а це позбавляє її можливості ефективно захищатися від обвинувачення робить неможливим об'єктивний розгляд справи, перевірку наявності чи відсутності в її діях складу правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Так, з урахуванням положення частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, в фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 ЄКПЛ.
Таким чином уповноваженою на те посадовою особою, яка склала оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, не викладена суть адміністративного правопорушення, а саме не конкретизована його фабула відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та не викладені встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Неконкретність обвинувачення на переконання суду, не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав постанову, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ст.9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в особі керівників, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 210 КУпАП.
За змістом ст.245 КУпАП завданням в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.245 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
За змістом ч.2 ст.277-2 КУпАП,інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Сторона відповідача до суду не надала належних доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та законності винесення оскаржуваної Постанови №195/1 від 13.09.2025 року.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 5-11, 77, 211, 217, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 в Кіровоградській області №195/1 від 13.09.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 34000 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документа 30.10.2025